справа № 165/4758/24

провадження №2/165/225/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року                                                         м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді                                                Гайворонського О.В.,

за участю секретаря        судового засідання                        Клець І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

З 06 вересня 2008 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Іваничівського районного суду від 22 грудня 2011 року було розірвано. У цьому шлюбі у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 17 лютого 2012 року присуджено до стягнення щомісячно з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання спільної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі по 800 (вісімсот) грн щомісячно, починаючи з 01 лютого 2012 року і до повноліття дитини.

Зазначає, що через інфляційні процеси зросли ціни на товари першої необхідності, а відповідно збільшились витрати на утримання дочки, а тому розмір стягуваних аліментів є недостатнім та не відповідає фактичним витратам на утримання дитини та її потребам, зокрема на навчання з репетиторами, лікування та оздоровлення. Відповідач будь-якої іншої матеріальної допомоги, окрім сплати аліментів, не надає, участі у вихованні дитини не приймає. На даний час він офіційно працевлаштований у ВП «Шахта «Бужанська», має регулярний стабільний дохід і, оскільки інших утриманців він не має, може сплачувати аліменти в частці від свого заробітку, тому вважає, що в інтересах дитини необхідно змінити спосіб стягнення аліментів, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду. Просить позов задоволити, змінити спосіб стягнення аліментів, що встановлений рішенням Іваничівського районного суду від 22 грудня 2011 року, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з урахуванням обставин, викладених у відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позов не визнав. Свої заперечення обґрунтовує тим, що він окрім сплати аліментів здійснював додаткові витрати на придбання дитині одягу, взуття, продуктів харчування, лікування та подарунків. Проте у 2022 році позивачка виїхала з дочкою за межі України та позбавила його можливості бачитись з дитиною та приймати участь у її вихованні. Також зауважує, що має на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він дійсно на даний час працює, заробітна плата складає в середньому 19 тис. грн, проте майже увесь дохід витрачає на комунальні платежі, купує продукти харчування, медикаменти, шкільне приладдя. Вважає, що визначений позивачем розмір аліментів є непропорційним до витрат на утримання дочки ОСОБА_6 , згідний сплачувати аліменти в розмірі 1/8 частини від всіх видів його заробітку.

Крім того, відповідач подав до суду письмову заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням на роботі. Разом з тим у заяві просив при розгляді справи врахувати обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Згідно із п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів поважності причини його неявки в судове засідання, а тому суд ухвалив провести судове засідання без його участі, врахувавши доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Іваничівського районного суду від 22 грудня 2011 року (а.с.6).

У цьому шлюбі народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується доданою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Поромівської сільської ради Іваничівського району Волинської області 14.12.2009 (а.с.8).

Згідно довідки про склад сім`ї №2205 від 31.10.2024 та копії будинкової книги неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.9, 10-11).

Відповідно до рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 17 лютого 2012 року присуджено до стягнення щомісячно з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання спільної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі по 800 (вісімсот) грн щомісячно, починаючи з 01 лютого 2012 року і до повноліття дитини (а.с.7).

ОСОБА_2 після розлучення з позивачем одружився із ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області 24.12.2013 (а.с.23).

У цьому шлюбі народилося двоє неповнолітніх дітей – син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 (а.с.24,25).

Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини щодо належного матеріального забезпечення є законодавчо передбачена можливість зміни визначеного рішенням суду розміру аліментів залежно від зміни певних життєвих обставин.

Згідно із ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Розмір аліментів з урахуванням статті 48 Конституції України має забезпечувати такий достаток, який би забезпечив покриття поточних основоположних життєвих потреб.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як визначено у ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися усупереч інтересам дитини.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України). Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може означати й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено що у 2025 році прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років становить - 3196 гривень.

За таких умов, зважаючи на законодавчо змінений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а також збільшення вікових потреб дитини з часу присудження аліментів, їх розмір, визначений рішенням суду від 17 лютого 2012 року, не може задовольнити необхідні потреби дитини, та не повністю відповідає вимогам ст. 141 Сімейного кодексу України стосовно рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини незалежно від перебування у шлюбі та окремого проживання.

Доводи відповідача про те, що він має на утриманні ще двох дітей – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майже увесь дохід витрачає на потреби своєї сім`ї, та у зв`язку з цим просить позовні вимоги задоволити частково та стягувати аліменти в розмірі 1/8 частини від всіх видів його заробітку, суд визнає необґрунтованими, оскільки вони не свідчать про об`єктивну неможливість утримувати дитину шляхом сплати аліментів у визначеному позивачем розмірі.

Суд враховує те, що дитина потребує матеріальної допомоги, а відповідач є працездатним та може таку надати, належних, допустимих доказів протилежного відповідачем не надано.

Виходячи з критеріїв розумності та справедливості, а також враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, принцип рівності обов`язку батьків утримувати дитину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зміни способу стягнення аліментів на утримання дитини є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.12, 13, 141, 263, 264 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Іваничівського районного суду від 17 лютого 2012 року, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя                                                Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ