Справа 2451                                    Головуючий у 1 інстанції Гонтар А.Л.

Категорія 32                                             Доповідач Ювченко Л.П.

РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2011 року апеляційний суд Донецької області у складі суддів:

Головуючої : Ювченко Л.П.

Суддів: Постолової В.Г., Папоян В.В.

При секретарі: Стібі Г.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення  Дружківського міського суду Донецької області від 16 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позов мотивувала тим, що 31 серпня 2009 року приблизно о 17 год на гральній площадці, біля будинку АДРЕСА_1 малолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, граючись без догляду батьків, поклав на камінь палку, а іншою палицею ударяв по її кінцю. Від чергового удару ОСОБА_3 палка з каменю відлетіла в бік  і влучила в праве око малолітньому ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 який  знаходився на ігровій площадці, за спиною ОСОБА_3

В результаті, малолітній ОСОБА_4 отримав травму ока, яка відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, втратив 80%  зору правого ока, зазнав фізичного болю, моральних страждань.

Позивачці заподіяна матеріальна шкода 935 грн 52 коп., яка складається із сум витрачених коштів на придбання лікарських препаратів для лікування сина та поїздки в лікарні. З ІНФОРМАЦІЯ_3 по 01.09.2009р. син позивачки лікувався в Міській лікарні м.Дружківки, а потім в Донецькій обласній клінічній травматологічній  лікарні «Мікрохірургії ока»У зв»язку з тим, що відповідачка ОСОБА_2 відшкодувала 700грн, то ОСОБА_1 просила стягнути матеріальну шкоду у розмірі 235,52 грн та моральну шкоду у сумі 20 000грн.

Позивачка вказала. що моральна шкода спричинена її сину у зв»язку з втратою зору на праве око на 80%, він відчуває  сильний фізичний біль, моральні страждання,замість школи, перебуває на лікуванні в лікарнях, переживає комплекси при спілкування з ровесниками. В майбутньому ОСОБА_4 не зможе служити в рядах Збройних сил України, за станом здоров»я обмежений у виборі професії, роботи та можливості реалізувати свої здібності.

Позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачки матеріальну шкоду 235,52 грн, моральну шкоду 20 000грн та судові витрати 500грн.

Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала. Вважає, що мав місце нещасний випадок тому, що діти гралися палкою і те що ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження є нещасним випадком.Вона добровільно надала матеріальну допомогу батькам ОСОБА_4 у розмірі 700грн. Просила в позові відмовити.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 16 листопада 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що травму ока малолітній ОСОБА_4 отримав в результаті того, що ОСОБА_3 грався палкою у дворі свого будинку і необережно причинив тілесні ушкодження середньої тяжкості малолітньому ОСОБА_4, який знаходився на гральній площадці.

Сторони підтвердили цю обставину в судовому засіданні першої інстанції, а також   обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які знаходились у дворі будинку під час спричинення травми ОСОБА_4

Ці обставини підтверджені постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 09 вересня 2009 року(а.с.3), адміністративним матеріалом № 3-1102/2009р. залученим до цивільної справи та іншими матеріалами справи.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відповідно до вимог ст. 1178 ЦК України  шкода, завдана малолітньою особою( яка не досягла 14 років), відшкодовується її батьками,- якщо вони не доведуть, що  шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Але суд, необґрунтовано дійшов висновку, що шкода заподіяна  малолітньому ОСОБА_4 від дій малолітнього ОСОБА_3 не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення від здійснення виховання та нагляду за ним його батьками.

Матеріалами справи встановлено, що малолітній ОСОБА_3 грався на гральному майданчику у дворі свого будинку  АДРЕСА_1 31 серпня 2009 року  приблизно о 17 год. за відсутності батьків. Він був залишений без нагляду батьків, які несумлінно здійснювали свої обов»язки по вихованню та нагляду за дитиною, ухилились від своїх обов»язків по вихованню та  нагляду за своєю дитиною,залишили сина без нагляду , наслідком чого стало спричинення малолітнім ОСОБА_3тілесних ушкоджень середньої тяжкості малолітньому ОСОБА_4

Та обставина, що  ОСОБА_2 не притягнута до адміністративної відповідальності, за ст. 184 ч.4 КУиАП не є підставою для звільнення її від відшкодування шкоди спричиненої  її малолітнім сином тоді, як матеріалами справи доведено, що шкода спричинена її малолітнім сином внаслідок несумлінного здійснення та ухилення нею від здійснення виховання та нагляду за малолітнім сином.

Та обставина, що неповнолітній ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем навчання і в характеристиці зазначено, що батьки  приділяють увагу вихованню сина та постійно контролюють його навчання- теж не є підставою для звільнення ОСОБА_2 від відповідальності за шкоду спричинену малолітньому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 малолітнім ОСОБА_3  коли він був залишений батьками без нагляду внаслідок несумлінного здійснення батьками  виховання та нагляду.

Позов до батька малолітнього ОСОБА_3 –ОСОБА_7 – не заявлено.

Суд апеляційної інстанції вважає, що шкода спричинена малолітньому ОСОБА_4 малолітнім ОСОБА_3 доведена матеріалами справи та підлягає стягненню з ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 1178 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено спричинення позивачці ОСОБА_1матеріальної шкоди на суму 935,52 грн( а.с.5-8).Враховуючи, що ОСОБА_2 добровільно виплатила у відшкодування шкоди 700 грн. то стягненню підлягає матеріальна шкода -235,52 грн.

Підлягає також задоволенню позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, спричиненої її сину малолітньому ОСОБА_4 у зв»язку з причиненням тілесних ушкоджень середньої тяжкості малолітнім ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено спричинення моральної шкоди малолітньому ОСОБА_4, яка виразилась в тому, що у зв»язку з втратою зору на праве око на 80%, він відчуває  сильний фізичний біль,страждання та переживання, замість школи, перебуває на лікуванні в лікарнях, переживає комплекси при спілкування з ровесниками не може належно навчатись. Він страждає від думок, що в майбутньому не зможе служити в рядах Збройних сил України, за станом здоров»я обмежений у виборі професії, роботи та можливості реалізувати свої здібності.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позов щодо стягнення з відповідачки моральної шкоди в сумі 20 000грн підлягає задоволенню, відповідно до вимог діючого законодавства, відповідає принципу справедливості.

Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а тому відповідно до вимог п.4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 16 листопада 2010 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  матеріальну шкоду 235,52 грн та моральну шкоду 20 000 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

СУДДІ: