Справа № 761/48131/24

Провадження № 2/761/4368/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савчук Ю.Н., вивчивши матеріали справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська Залізниця» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Північний офіс Державної аудиторської служби України, про повернення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024р. на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2024р. вищевказана справа надійшла в провадження судді Савчук Ю.Н.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви суд приходить до висновку про те, що зазначені матеріали необхідно передати на розгляд до Бахматського районного суду Чернігівської області, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однією із умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Частиною 8 ст. 187 ЦПК України визначено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

На запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру 27.12.2024 року було отримано відповідь №996979, згідно з якою за вказаними параметрами особу не зайдено.

Згідно Довідкою Бахмацької міської ради №03-07/17 від 02.01.2025 року, яка надійшла 15.01.2025 року на запит суду від 30.12.2024 року, зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є адреса: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Шевченківського району м. Києва.

У позовній заяві позивач обґрунтовує дотримання встановлених процесуальним законом правил підсудності тим, що відповідно до ч.7 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Як випливає зі змісту вказаної статті ЦПК України, вказане правило альтернативної підсудності застосовується до тих випадків, коли позов подається до юридичної особи, тобто, коли відповідачем у спорі є юридична особа, за таких обставин позов можна пред`явити не за місцезнаходженням юридичної особи, а за місцезнаходженням її філії.

В даному ж випадку юридична особа в особі філії є позивачем у справі, а відтак норми ч.7 ст.28 ЦПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.

Посилання позивача в обґрунтування правильності визначення підсудності на ч.6 ст.28 ЦПК України, яка визначає, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди, не береться судом до уваги, оскільки предметом спору у справі є повернення безпідставно набутих коштів, а не відшкодування шкоди, завданої майну.

Також безпідставним є посилання позивача в обґрунтування дотримання вимог ЦПК України щодо визначення підсудності на ч.1 ст.28 ЦПК України, відповідно до якої позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Так, вказаний спір виник між позивачем як власником або уповноваженим ним органом та його колишнім працівником, однак предметом спору є повернення безпідставно одержаних коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, яка визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Таким чином, вказаний спір, за своєю правовою природою, не є трудовим спором, а цивільно-правовим.

Крім того, як вбачається із вимоги про повернення коштів від 18.08.2024 року, відповідач працював на посаді машиніста електровоза в період з 2021 по 2022 роки. Доказів того, що станом на даний час відповідач перебуває із позивачем у трудових відносинах не подано, а відтак положення ч.1.ст.28 ЦПК України при визначенні підсудності не підлягають до застосуванню.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що вказану позовну заяву необхідно передати за підсудністю на розгляд до Бахматського районного суду Чернігівської області, як суду, до територіальної юрисдикції якого вона належить.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 27, 31, 187, 259, 261, 268, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська Залізниця» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Північний офіс Державної аудиторської служби України, про повернення безпідставно набутих коштів- передати на розгляд до Бахматського районного суду Чернігівської області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: