ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2025 р.м. Одеса  Справа № 916/2073/24

Господарський суд Одеської області у складі  судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/2073/24

За позовом: Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32; код ЄДРПОУ 14352406)

До відповідачів: Фермерського господарства “Сім-Агроюг” (68752, Одеська обл., Болградський р-н, с. Василівка, вул. Гагаріна, буд. 91; код ЄДРПОУ 4197164), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

про стягнення 2410822,24 грн.

Представники:

Від позивача: Борейко  Н. О., за довіреністю

Від відповідачів: Гамей В. В., за ордером

Від 3-ї особи: не з`явився

Встановив: Акціонерне товариство “Банк Кредит Дніпро” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства “Сім-Агроюг”, ОСОБА_1 про стягнення 2410822,24 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2024р. позовну Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” від 10.05.2024р. вх. №ГСОО 2124/24 залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної, які визначено судом в ухвалі суду. Повідомлено Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро”, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

15.05.2024р. до Господарського суду Одеської області позивачем були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 14.05.2024р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2024р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2073/24. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче  засідання у справі призначено на "17" червня 2024 р. о 10:00. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених  ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 17.06.2024р. о 10:00.

17.06.2024р. судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2024р. підготовче судове засідання у справі №916/2073/24 призначено (у зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 26.06.2024р. по 26.07.2024р.) на  "05" серпня 2024 р. о 10:20.

28.06.2024р. до суду Фермерським господарством “Сім-Агроюг” надано відзив.

28.06.2024р. до суду ОСОБА_1 надано відзив.

25.07.2024р. до суду позивачем надано відповідь на відзив Фермерського господарством “Сім-Агроюг”.

26.07.2024р. до суду позивачем надано відповідь на відзив ОСОБА_1 .

02.08.2024р. до суду ОСОБА_1 надано заперечення на відповідь на відзив.

02.08.2024р. до суду Фермерським господарством “Сім-Агроюг” надано клопотання про витребування доказів.

02.08.2024р. до суду Фермерським господарством “Сім-Агроюг” надано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2024р. закрито підготовче провадження у справі №916/2073/24. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "19" серпня 2024 р. о 12:30. Резервна дата 04.09.2024р. о 11:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 19.08.2024р. о 12:30.

08.08.2024р. до суду позивачем надано заяву, в порядку ст. 91 ГПК України.

19.08.2024р. до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі.

19.08.2024р. до суду Фермерським господарством “Сім-Агроюг” надано клопотання про врегулювання спору за участі судді, яке протокольною ухвалою суду від 19.08.2024р. залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 19.08.2024р. повернуто до стадії підготовчого провадження у справі №916/2073/24. Клопотання ОСОБА_2 від 19.08.2024р. вх. № ГСОО 30492/24 задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 . Зобов`язано позивача направити на адресу залученої третьої особи позовну заяву з додатками, докази направлення надати суду, в строк до 21.08.2024р. Запропоновано залученій третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову, в строк до 27.08.2024р.

19.08.2024р. оголошено протокольне відкладення підготовчого засідання в порядку п.2 ч.2 ст.183 ГПК України на 28.08.2024р. о 09:40.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2024р. повідомлено ОСОБА_2 по справі №916/2073/24 про підготовче засідання, яке відбудеться "28" серпня 2024 р. о 09:40.

27.08.2024р. третьої особою до суду надано пояснення.

28.08.2024р. судове засідання не відбулося  у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2024р. підготовче засідання у справі №916/2073/24 призначено на "04" вересня 2024 р. об 11:00.

03.09.2024р. до суду позивачем надано заперечення на заяву третьої особи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2024р. закрито підготовче провадження у справі №916/2073/24. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "11" вересня 2024 р. об 11:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 11.09.2024р. об 11:00.

10.09.2024р. до суду третьою особою надано клопотання про зупинення провадження та протокольною ухвалою суду від 22.01.2025р. клопотання залишено без розгляду, за відсутності підстав для розгляду клопотання по суті.

10.09.2024р. до суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання, яке протокольною ухвалою суду від 22.01.2025р. залишено судом без розгляду, оскільки заявник не є учасником справи.

10.09.2024р. до суду Фермерським господарством “Сім-Агроюг” надано клопотання про колегіальний розгляд справи, яке протокольною ухвалою суду від 22.01.2025р. залишено судом без задоволення, оскільки суд не вбачав наявності підстав для призначення даної справи до колегіального розгляду.

11.09.2024р. судове засідання не відбулося  у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2024р. судове засідання для розгляду справи №916/2073/24 по суті призначено на "18" вересня 2024 р. о 14:00.  Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 18.09.2024р. о 14:00.

16.09.2024р. до суду надійшов запит згідно ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024р. про невідкладне надіслання матеріалів справи №916/2073/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2024р. зупинено провадження у справі №916/2073/24 до повернення матеріалів справи №916/2073/24 до господарського суду Одеської області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2024р. у даній справі касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №916/2073/24 скасовано. Справу передано до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду. Матеріали справи № 916/2073/24 направлено до Господарського суду Одеської області для формування та подальшого направлення на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 30.08.2024 відповідно до вимог пункту 17.10 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Господарського процесуального кодексу України.

17.12.2024р. матеріали господарської справи №916/2073/24 повернулись до господарського суду Одеської області з касаційної інстанції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2024р. поновлено провадження у справі  №916/2073/24. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "22" січня 2025 р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 22.01.2025р. о 12:00.

17.01.2025р. до суду Фермерським господарством “Сім-Агроюг” надано заяву про відстрочення і розстрочення рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/2073/24. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №914/2073/24 до серпня 2025 року. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №914/2073/24 у частині стягнення заборгованості та судового збору у період з серпня по грудень 2025 року на 5 місяців рівними частинами.

21.01.2025р. до суду позивачем надано заяву, відповідно до якої було зазначено суду, що між сторонами по справі було проведено переговори по врегулюванню проблемної заборгованості, в результаті чого відповідачі визнали заборгованість. Позивач надає свою згоду на відстрочення виконання рішення суду до серпня 2025 року, а також щодо розстрочення виконання рішення суду по справі 916/2073/24 шляхом встановлення наступного графіку сплати стягнутого боргу: - до 31.08.2025 – 482164,45 грн., - до 30.09.2025 – 482164,45 грн., - до 31.10.2025 – 482164,45 грн., - до 30.11.2025 – 482164,45грн., - до 31.12.2025 – 482164,44 грн. та судові витрати за подачу позову.

У судовому засіданні 22.01.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 23.01.2025року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, суд встановив.

Позивачем, в обґрунтування поданого позову було зазначено суду, 17 лютого 2022 року між Акціонерним товариством “Банк Кредит Дніпро” та Фермерським господарством “Сім-Агроюг” було укладено Кредитний Договір №170222-АТ, відповідно до умов якого Банк зобов`язувався надати Позичальнику Кредит одним або кількома Траншами, а Фермерське господарство “Сім-Агроюг” зобов`язалось належним чином прийняти, використовувати та повернути Кредитні кошти, а також сплатити відповідну плату – проценти та комісії за Кредит у порядку та на умовах даного Договору.

За посиланням позивача, між сторонами були узгоджені істотні умови кредитування за договором і в подальшому Банк надав Позичальнику обумовлену вище суму кредитних коштів, що підтверджується меморіальними ордерами Виписками по особовому рахунку та Заявою на видачу кредиту/траншу. Однак, враховуючи цільове призначення кредиту, Банком було запропоновано фермерському господарству вигідні умови кредитування бізнесу, відповідно до яких, за своєчасного виконання кредитних зобов`язань Позичальником, держава компенсувала останньому певну частину сплачених Позивачу відсотків.

Як вказує позивач, Фермерське господарство “Сім-Агроюг” прийняло дану пропозицію в результаті чого, 17 лютого 2022 року також було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного Договору 170222-АТ від 17.01.2022 року про Умови кредитування в рамках Програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка закріплювала за Фермерським господарством “Сім-Агроюг” право компенсації сплачених відсотків за кредитом.

Цільовим призначенням кредитного договору було придбання Фермерським господарством “Сім-Агроюг” с/г техніки, отже це відповідало і цільовому призначенню, за якого укладалась Додаткова Угода №1. Кредит, в рамках Програми, надавався на реалізацію Інвестиційного проекту, пов`язаного із провадженням господарської діяльності Клієнта, а також на цілі, пов`язані із здійсненням Банком рефінансування заборгованості Клієнта за кредитом, наданим Банком, а саме на придбання та/або модернізацію основних засобів клієнта, та/або придбання транспортних засобів, що будуть використовуватись виключно в комерційних та виробничих цілях (підпункт а пункту 2.1 Додаткової Угоди №1).

Базова процентна ставка – процентна ставка за строковою заборгованістю за кредитом протягом встановленого строку періоду участі клієнта в Програмі встановлюється в розмірі Індекс UIRD (3 місяці)+7%, де Індекс UIRD оголошується банками України на строк 3 місяці. На дату укладення додаткової угоди №1 Базова процентна ставка становить 14.47% річних. У разі від`ємного значення Індексу UIRD, для розрахунку нової Базової процентної ставки, приймається умовне значення Індексу, яке дорівнює 0% річних.

Максимальний розмір Індексу не може бути більшим за 30% річних. Додатковою Угодою №1 передбачалось, що за користування кредитом Клієнт сплачує частину процентів, що розраховується за компенсаційною ставкою у розмірі 7%. У випадку порушення клієнтом зобов`язань, встановлених кредитними договорами, проценти на строкову заборгованість за кредитом нараховуються за Підвищеною (штрафною) процентною ставкою - базова процентна ставка, збільшена на 3 пункти. Підвищена процентна ставка мала застосовуватись на період, протягом якого Позичальником були порушені зобов`язання.

За пунктом 3.4.1 Додаткової Угоди №1, сума компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом, розраховувалась як різниця між сумою нарахованих процентів за кредитом із застосуванням Базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за кредитом із застосуванням Компенсаційної процентної ставки. У разі встановлення Підвищеної процентної ставки за Кредитом, компенсація частини процентів за Кредитом здійснюється Фондом без врахування такої Підвищеної процентної ставки, а саме у сумі, розрахованій відповідно до умов пункту 3.4.1. Частина процентів, що не підлягає компенсації фондом, розрахованих за Підвищеною процентною ставкою, підлягає сплаті Банку Клієнтом.

Якщо протягом місяця мало місце порушення Клієнтом умов кредитного договору, а саме прострочення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту у встановлені терміни або прострочення виконання зобов`язання щодо сплати нарахованих відсотків за Кредитом, компенсація процентів Фондом не надається, якщо строк існування такого порушення перевищив 15 календарних днів.

Клієнт мав самостійно сплатити проценти, нараховані за базовою процентною ставкою у разі порушення ним Умов Програми. На період дії Додаткової Угоди №1 до умов щодо розміру процентної ставки, її зміни та обсягу процентів, який зобов`язаний сплачувати Клієнт, застосовуються положення цих Додаткових Угод №1, а загальні умови кредитного договору застосовуються в частині положень, що не описані в Додатковій Угоді, зокрема щодо строків сплати процентів, рахунку для сплати, порядку нарахування тощо.

Позивачем зазначалось суду, що оскільки Позичальник мав на меті отримання значної суми кредиту, в забезпечення виконання ним зобов`язань за кредитним договором, 17 лютого 2022 року між позивачем та Фермерським господарством “Сім-Агроюг” було укладено Договір застави майнових прав 170222-ЗМП, відповідно до умов якого фермерське господарство, як заставодавець, передавало у заставу до позивача, як заставодержателю, сільськогосподарську техніку, а саме Трактор колісний NEW HOLLAND T6070.

Крім техніки, предметом договору застави майнових прав виступали всі існуючі та майбутні права вимоги заставодавця до Боржника (особи, в якої придбавалась сільськогосподарська техніка), що виникають на підставі договору про відчуження у випадку зміни його умов, зміни майна, що є предметом договору тощо.

Окрім Договору застави майнових прав, позивач зазначав суду, що виконання кредитного договору 170222-АТ забезпечувалось також укладеним Договором Поруки 170222-П від 17 лютого 2022 року, поручителем за яким виступив ОСОБА_1 .

За умовами договору поруки, Поручитель поручався і солідарно відповідав перед Банком за виконання з боку Фермерського господарства “Сім-Агроюг”  у повному обсязі усіх його основних зобов`язань за кредитним договором та додатковими договорами до нього, які укладені чи можуть бути укладені в майбутньому, відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Договір Поруки мав діяти до повного виконання основних зобов`язань за кредитним договором.

07 липня 2022 року між позивачем та Фермерським господарством “Сім-Агроюг” було внесено низку змін до кредитного договору та договору застави майнових прав. Зокрема, Додатковою Угодою 070722 до Кредитного Договору №170222-АТ від « 17» лютого 2022 року було внесено зміни щодо обов`язковості страхування на користь Банку майна, що передане в заставу на строк дії Договору в сумі, що не менша ринкової вартості, в прийнятній для Банку страховій компанії методом внесення змін в діючий договір страхування в частині реєстраційного номеру та вартості.

25 жовтня 2022 року сторони внесли нові зміни до кредитного договору, що були оформлені в Додаткову Угоду №251022 до Кредитного договору №170222-АТ від 17.02.2022 року, а також в Додаткову Угоду №2 до Кредитного договору №170222-АТ від 17.02.2022 року про умови кредитування в рамках Програми «Доступні кредити 5-7-9%».

Додатковою Угодою 251022 передбачалась зміна розміру Маржі, яка тепер дорівнювала 13.64%, а змінювана процентна ставка встановлювалась у розмірі 25% річних.

Також позивачем було пояснено суду, що крім цього даною Додатковою Угодою вносились певні зміни в дати та розміри погашень заборгованості в Графіку платежів, оскільки у клієнта станом на дату внесення змін до кредитного договору, були наявні прострочення виконання зобов`язань, що підтверджується відповідними доказами, які надаються до суду.

Позивачем було зазначено суду, що оскільки були внесені зміни в положення кредитного договору, що стосувались розрахунку процентної ставки за кредитом, Додатковою Угодою №2 вносились зміни до умов участі в Програмі компенсації бізнесу відсотків за кредитом. Зокрема, була введена Додаткова Маржа – частина Базової процентної ставки на період дії воєнного стану, яка встановлюється з дати укладення Додаткових Угод №2 на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування, та визначається за формулою «Базова процентна ставка на період дії воєнного стану - (Індекс UIRD (3 місяці)+Основна Маржа)» (за умови, що на дату розрахунку сума Індексу UIRD (3 місяці) і основної маржі становить менше 7% річних) або дорівнює 0% річних (за умови, що на дату розрахунку сума Індексу UIRD (3 місяці) і основної маржі становить більше або дорівнює 7% річних) та підлягає сплаті Клієнтом. Основна Маржа в даній формулі – незмінна частина Базової процентної ставки, яка встановлюється у розмірі 7% річних. Індекс UIRD (3 місяці) – український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці

Процентна ставка на дату укладення Додаткової Угоди №2 становить 18.29% річних. З 25.10.2022 року на період дії воєнного стану в Україні та після 90 днів з моменту його припинення чи скасування встановлюється Базова процентна ставка на період дії воєнного стану.

Станом на дату укладення Додаткової Угоди №2 Базова процентна ставка на період воєнного стану дорівнює 20% річних. Банк переглядає та встановлює розмір Базової процентної ставки на період дії воєнного стану в кожну Дату зміни Базової процентної ставки. Внаслідок такого перегляду Базова процентна ставка на період дії воєнного стану встановлюється в більшому з двох значень: в розмірі 20% річних або в розмірі Базової процентної ставки, розрахованої на відповідну Дату зміни Базової процентної ставки. Починаючи з 91 дня після припинення чи скасування воєнного стану, мала діяти Базова процентна ставка, розрахована з використанням розміру Індекс UIRD (3 місяці).

За користування кредитом Клієнт мав сплачувати Додаткову Маржу та частину процентів, що розраховується за Компенсаційною ставкою, яка становила 7% річних. У випадку порушення клієнтом зобов`язань, встановлених кредитним договором, починала діяти умова щодо нарахування Підвищеної відсоткової ставки за кредитом, яка дорівнює розміру Базової процентної ставки/ Базової процентної ставки на період дії воєнного стану, збільшеної на 3 процентних пункти річних. Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом, розраховується як різниця між сумою процентів за кредитом, нарахованих за базовою процентною ставкою, та сумою процентів за кредитом, розрахованою за компенсаційною процентною ставкою. У разі встановлення Підвищеної процентної ставки за кредитом, компенсація процентів Фондом здійснюється без врахування такої Підвищеної процентної ставки, а саме у сумі, розрахованій відповідно умов, наведених в попередньому реченні. Частина процентів, що не підлягає компенсації Фондом, розрахованих за Підвищеною процентною ставкою, підлягала сплаті Банку Клієнтом.

25 липня 2023 року Банком та Фермерським господарством “Сім-Агроюг” знову було внесено зміни до наявних кредитних зобов`язань. Додатковою Угодою №250723 до Кредитного Договору №170222-АТ від 17 лютого 2022 року було змінено графік погашення заборгованості, з урахуванням наявної заборгованості Позичальника за кредитним Договором, а також забезпечити укладання договору застави/іпотеки/поруки у забезпечення виконання зобов`язання за договором, а також забезпечити укладення договорів страхування заставленого майна.

У відповідності до внесених Додатковою Угодою 250723 змін до Кредитного Договору 170222-АТ, Сторони також уклали Договір застави №250723-ЗО, за умовами якого Фермерське господарство “Сім-Агроюг” передавало Банку у заставу ще один предмет для забезпечення виконання кредитних зобов`язань – Сівалку HORSCH Maestro 8DV. Таким чином кредитний договір тепер забезпечувався двома предметами застави – рухомим майном, що належало ФГ «СІМ-АГРОЮГ» на праві власності.

Позивачем було зазначено суду, що враховуючи давність порушення зобов`язання та постійне збільшення суми боргу, Банк 16.04.2024 направив Вимоги про дострокове повернення заборгованості. В них позивач зазначив, що Поручитель та Позичальник мали протягом 5 календарних днів здійснити погашення існуючої простроченої заборгованості або звернутись до Банку для вирішення питання щодо подальшого врегулювання простроченої заборгованості.

23 квітня 2024 року, Банк направив Позичальнику та Поручителю ще одну вимогу про дострокове повернення заборгованості за кредитом.

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги позивачем було зазначено суду, що Банк був вимушений звернутись за захистом своїх порушених прав до суду, станом на дату подачі позовної заяви до суду, порушення кредитного зобов`язання не припинилось, що підтверджується Розрахунком заборгованості за кредитом, Виписками по особовому рахунку та Меморіальними ордерами.

Таким чином, загальна заборгованість Фермерського господарства “Сім-Агроюг”  становить 2410822.24 грн.

Надаючи відзив, Фермерським господарством “Сім-Агроюг” було зазначено суду, що посилання представника позивача на те, що відповідачами було проігноровано вимоги про дострокове повернення заборгованості за кредитом, спростовується тим фактом, що фактично відповідачі були позбавлені можливості отримати зазначену вимогу, яку не було надіслано за відомою позивачу адресою місця проживання ОСОБА_1 та адресою місця знаходження Фермерського господарства “Сім-Агроюг”.

Відповідачем було зазначено суду, що позивач не долучив до позовної заяви жодного доказу, який би підтверджував, що відповідачу було надано зазначені кредитні кошти, не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту, а тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними.

Також наголошувалось суду щодо необґрунтованості розрахунку позивача.

Надаючи відзив, ОСОБА_1 було зазначено суду, що посилання представника позивача на те, що Поручителем було проігноровано вимогу про дострокове повернення заборгованості за кредитом, спростовується тим фактом, що фактично відповідач був позбавлений можливості отримати зазначену вимогу, яку не було надіслано за відомою позивачу адресою місця проживання ОСОБА_1 .

Відповідачем було зазначено суду, що позивач не долучив до позовної заяви жодного доказу, який би підтверджував, що відповідачу було надано зазначені кредитні кошти, не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту, а тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними.

Також наголошувалось суду щодо необґрунтованості розрахунку позивача.

Крім того відповідачем зазначалось щодо передчасності подання позову та було зазначено суду, що оскільки представником позивача, всупереч вимогам закону та умовам договору, не надано доказів на підтвердження порушеного, невизнаного або оспорюваного права позивача зі сторони ОСОБА_1 , звернення до суду з вимогами про солідарне стягнення заборгованості є необґрунтованим та безпідставним.

Надаючи відповідь на відзив Фермерського господарства “Сім-Агроюг” та надаючи відповідь на відзив ОСОБА_1 , позивачем було зазначено, що він направляв відповідачам претензії, вимоги про дострокове повернення боргу, оскільки правомірно розраховував на добросовісність контрагентів, вчинення з їх боку відповідних заходів щодо погашення заборгованості. Однак відповідачі продовжували ухилятись від виконання зобов`язань, що змусило Банк звернутись за захистом своїх прав до суду.

Також позивачем було зазначено суду, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника, меморіальні ордери, платіжні доручення сформовані, як в електронному виді так і паперовому) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по банківським рахункам, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Позивачем було зазначено суду, що вказуючи на необґрунтованість нарахування заборгованості за простроченими відсотками, сторона не наводить власних розрахунків даної заборгованості, які б, на їх думку, були правильними. Розрахунок заборгованості, наданий Банком до суду, було сформовано на підставі інформації, яка містилась у виписках по особовому рахунку Фермерського господарства “Сім-Агроюг” та меморіальних ордерах, в них, вказуються відомості щодо нарахування відсотків та набуття ними статусу прострочених через несплату у визначені строки, тобто щомісяця.

За посиланням позивача, він вжив всіх належних заходів для інформування Поручителя про заборгованість Позичальника, тобто діяв в межах, визначених кредитним договором, договором поруки та законодавчими нормами.

Надаючи заперечення на відповідь на відзив, ОСОБА_1 було зазначено суду, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що позивачем було повідомлено Поручителя про невиконання Позичальнком зобов`язань по кредитному договору шляхом направлення вимоги поштовим відправленням за адресою їх проживання.

З доданих до матеріалів справи паперових копій виписок та меморіальних ордерів неможливо встановити обов`язкові реквізити первинних документів, складених у електронній формі у вигляді електронного документу, а саме: дату складання, дані, що дають змогу ідентифікувати автора електронного документа, що у свою чергу ставить під сумнів достовірність, викладених даних.

Надаючи заперечення на відповідь на відзив, Фермерським господарством “Сім-Агроюг” було зазначено суду, що з огляду на умови п. 2.12 кредитного договору відсутні підстави вважати, що позивачем було у належний спосіб направлено вимогу про дострокове погашення кредиту.

З доданих до матеріалів справи паперових копій виписок та меморіальних ордерів неможливо встановити обов`язкові реквізити первинних документів, складених у електронній формі у вигляді електронного документу.

Надаючи пояснення, третьою особою було зазначено суду, що безпідставність висновку позивача про спільність права власності подружжя на майно, на яке останній планує звернути стягнення в порядку виконання рішення, свідчить про недобросовісність поведінки позивача, що порушує право власності третьої особи, яке гарантується ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Третя особа вважає, що внаслідок зловживання позивачем процесуальними правами, що полягає у безпідставному посяганні на право власності, недотримання Банком умов кредитного договору та договору поруки, а, також, недолучення доказів, які б свідчили про неналежне виконання Позичальником зобов`язань за договором поруки, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Надаючи пояснення на заяву третьої особи, позивачем було зазначено суду, що третьою особою було чітко вказано, що вона ознайомлена з умовами Договору Поруки 170222-П і надає свою згоду на його укладення. Отже, на момент підписання договору Поруки, третя особа не мала жодних заперечень щодо наведених вище пунктів 1.1, 1.2 та 1.5 та поширення дії підписаного нею Договору Поруки на всі майбутні зміни, які можуть бути внесені до Кредитного договору 170222-АТ.

При подальшому внесенні змін до кредитного договору положення щодо поруки сторонами не переглядались, отже були чинними та поширювались на всі наступні зміни, разом із згодою третьої особи.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.  Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.  Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.  Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні  права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 17 лютого 2022 року між Акціонерним товариством “Банк Кредит Дніпро” та Фермерським господарством “Сім-Агроюг” було укладено Кредитний Договір №170222-АТ, а також відповідні додаткову угоди до нього.

Як встановлено судом, виконання кредитного договору №170222-АТ забезпечувалось Договором Поруки 170222-П від 17 лютого 2022 року, поручителем за яким виступив ОСОБА_1 та за умовами якого, Поручитель поручався і солідарно відповідав перед Банком за виконання з боку Фермерського господарства “Сім-Агроюг”  у повному обсязі усіх його основних зобов`язань за кредитним договором та додатковими договорами до нього, які укладені чи можуть бути укладені в майбутньому, відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання  або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивачем було виконано зобов`язання за Кредитним Договором №170222-АТ від 17 лютого 2022 року щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договором розміру, що підтверджується встановленими судом обставинами, проте, в порушення договірних зобов`язань, Фермерським господарством “Сім-Агроюг” не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов`язання за договором та заборгованість не була сплачена.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Фермерським господарством “Сім-Агроюг”  прийнятих на себе зобов`язань за умовами Кредитного Договору №170222-АТ від 17 лютого 2022 року, що підтверджується  наявними в матеріалах  справи доказами, не спростовано з боку відповідачів належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 2410822,24 грн., яка складається з залишку нарахованих строкових відсотків у розмірі 213778,97 грн., залишку простроченого кредиту у розмірі 2114041,28 грн. та залишку прострочених відсотків у розмірі 83001,99 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

На спростування доводів відповідачів, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17,      провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Вказані норми є підставою для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

(Правовий висновок викладено у постаноні Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2025р. по справі №753/16762/15-ц).

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане, враховуючи положення договору поруки, суд вказує, що обов`язок зі сплати заборгованості по кредитному договору наявний як у Фермерського господарства “Сім-Агроюг”, так у ОСОБА_1 , як поручителя.

Приймаючи до уваги  вищенаведене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовної заяви у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів.

При цьому, враховуючи висновки пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", викладені у абз.3 п.4.1 постанови від 21.02.2013 р. № 7 (із змінами) стосовно того, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, судовий збір покладається на відповідачів в рівних частинах по на кожного.

Щодо заяви Фермерського господарства “Сім-Агроюг” про відстрочення і розстрочення рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/2073/24, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення;

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо можливості розстрочення/ відстрочення рішення суду встановленню підлягають, з одного боку, наявність обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк, зокрема, скрутний матеріальний стан боржника, а з іншого – наявність доказів, що підтверджують можливість виконання боржником рішення суду у визначений ним строк.

На думку суду, надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі.

При цьому, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення/відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.

Надаючи заяву до суду 21.05.2025р., позивачем було зазначено суду, що між сторонами по справі було проведено переговори по врегулюванню проблемної заборгованості, в результаті чого відповідачі визнали заборгованість.

При цьому позивач надає свою згоду на відстрочення виконання рішення суду до серпня 2025 року, а також щодо розстрочення виконання рішення суду по справі №916/2073/24 шляхом встановлення наступного графіку сплати стягнутого боргу: - до 31.08.2025 – 482164,45 грн., - до 30.09.2025 – 482164,45 грн., - до 31.10.2025 – 482164,45грн., - до 30.11.2025 – 482164,45 грн., - до 31.12.2025 – 482164,44 грн. та судові витрати за подачу позову.

Отже, позивач надає свою згоду на відстрочення та розстрочення рішення суду по справі №916/2073/24 на вищезазначених умовах.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви Фермерського господарства “Сім-Агроюг” та вважає за необхідне відстрочити виконання рішення суду у даній справи до серпня 2025 року та розстрочення виконання рішення суду по справі 916/2073/24 шляхом встановлення наступного графіку сплати стягнутого боргу: - до 31.08.2025 – 482164,45 грн., - до 30.09.2025 – 482164,45 грн., - до 31.10.2025 – 482164,45 грн., - до 30.11.2025 – 482164,45грн., - до 31.12.2025 – 482164,44 грн., а також відстрочити Фермерському господарству “Сім-Агроюг” та ОСОБА_1 строк виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025р. по справі №916/2073/24 в частині сплати судового збору у розмірі 14464,93 грн. до 31.12.2025р.

Керуючись ст.ст. 123,129, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” – задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Фермерського господарства “Сім-Агроюг” (68752, Одеська обл., Болградський р-н, с. Василівка, вул. Гагаріна, буд. 91; код ЄДРПОУ 4197164), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32; код ЄДРПОУ 14352406) 2410822 (два мільйони чотириста десять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 24 коп. кредитної заборгованості за кредитним договором №170222-АТ від 17.02.2022.

3.Відстрочити Фермерському господарству “Сім-Агроюг” строк виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025р. по справі №916/2073/24 до серпня 2025 року.

4.Відстрочити ОСОБА_1 строк виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025р. по справі №916/2073/24 до серпня 2025 року.

5.Розстрочити Фермерському господарству “Сім-Агроюг” виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025р. по справі №916/2073/24 на 5 місяців, а саме:

-до 31.08.2025 – 482164,45 грн.;

- до 30.09.2025 – 482164,45 грн.,

- до 31.10.2025 – 482164,45 грн.,

- до 30.11.2025 – 482 164,45 грн.,

- до 31.12.2025 – 482164,44 грн.

6.Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025р. по справі №916/2073/24 на 5 місяців, а саме:

-до 31.08.2025 – 482164,45 грн.;

- до 30.09.2025 – 482164,45 грн.,

- до 31.10.2025 – 482164,45 грн.,

- до 30.11.2025 – 482 164,45 грн.,

- до 31.12.2025 – 482164,44 грн.

7.Стягнути з Фермерського господарства “Сім-Агроюг” (68752, Одеська обл., Болградський р-н, с. Василівка, вул. Гагаріна, буд. 91; код ЄДРПОУ 4197164) на користь Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32; код ЄДРПОУ 14352406) витрати по сплаті судового збору у розмірі 14464 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 94 коп.

8.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32; код ЄДРПОУ 14352406) витрати по сплаті судового збору у розмірі 14464 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 93 коп.

9.Відстрочити Фермерському господарству “Сім-Агроюг” строк виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025р. по справі №916/2073/24 в частині сплати судового збору у розмірі 14464,94 грн. до 31.12.2025р.

10.Відстрочити ОСОБА_1 строк виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025р. по справі №916/2073/24 в частині сплати судового збору у розмірі 14464,93 грн. до 31.12.2025р.

Повний текст рішення складено  23 січня 2025 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.                                              

Суддя                                                                              Т.Г. Д`яченко