Справа № 302/27/25

Провадження № 1-кп/302/47/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорки ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12024071110000215, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.11.2024, за обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Подобовець, Міжгірського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, раніше несудимого, одруженого, працюючого фельдшером екстреної медичної допомоги пункту с. Ізки Хустського району Закарпатської області, в учинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-3 КК України,

- в якому обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності,

у с т а н о в и в:

Згідно з обвинувальним актом від 08.01.2025 ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення в учиненні  кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 будучи обраним депутатом Пилипецької сільської ради, що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Пилипецької сільської ради, Хустського району Закарпатської області від 20.11.2020, та суб`єктом декларування визначеним підпунктом «б» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), повинен був відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону як особа, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах “a” і “в” пункту 2 частини першої статті 3 Закону, наступного року після припинення такої діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік (абзац другий частини другої статті 45 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1975-VIII від 23.03.2017) у строк до 1 квітня шляхом її заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Знаючи про порядок подання декларації та всупереч вимогам антикорупційного законодавства, ОСОБА_4 умисно у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2021 року не подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітній 2020 рік (період з 01 січня по 31 грудня 2020 року включно) шляхом заповнення такої на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції «https://public.nazk.gov.ua».

Станом на 18 листопада 2024 року в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічна декларація ОСОБА_4 за 2020 рік після припинення депутатської діяльності відсутня, останній її не подав до теперішнього часу.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України (у редакції Закону України «Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від №1074-IX від 04.12.2020) за кваліфікуючими ознаками – умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Обвинувачений ОСОБА_4 23.01.2025 подав до суду клопотання про закриття відносно нього кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності, яке підтримав разом зі своїм захисником у підготовчому судовому засіданні з обґрунтуванням, що з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше двох років, а тому є підстави для застосування положень статті 49 КК України. Водночас сторона захисту надала суду підтвердження, що 21 січня 2025 року ОСОБА_4 подано щорічну декларацію за 2020 рік, що стверджується копією відповідної декларації доданої до цього клопотання.

Судом роз`яснено ОСОБА_4 суть обвинувачення і його право заперечувати проти закриття кримінального провадження, а також наслідки закриття кримінального провадження за зазначеною вище підставою.

Прокурорка ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо закриття кримінального провадження з цих підстав не заперечила та надала суду докази щодо відсутності обставин, що порушують перебіг строку давності.

Дослідивши та оцінивши зміст клопотання і доданих до нього документів, а також доданих прокуроркою доказів, заслухавши доводи сторін, зміст пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке обґрунтування.

У разі подання стороною захисту чи стороною обвинувачення клопотання про закриття кримінального провадження на відповідній стадії судового розгляду справи, суд зупиняє розгляд справи і невідкладно вирішує таке клопотання. Дане клопотання подано стороною захисту на стадії підготовчого провадження, що відповідає положенню п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Як передбачено ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення установлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2, 3 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

З урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.

У даному випадку, початком перебігу строків давності є день, до настання якого ОСОБА_4 зобов`язаний був подати шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік за формою, що визначається НАЗК, - 01 квітня 2021 року.

Відповідні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 366-3 КК України (у редакції Закону № 1074-ІХ від 04.12.2020).

Ураховуючи вимоги статей 4, 5 КК України щодо чинності закону про кримінальну відповідальність у часі, в даній справі підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення.

Станом на час вчинення кримінального правопорушення санкція ст. 366-3 КК України передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Отже, зазначене діяння відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, строк давності за яким згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України становить два роки.

Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3 ст. 49 КК України, зокрема, відомостей про вчинення ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення чи вчинення умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, судом не встановлено.

За наведених вище обставин суд доходить висновку, що з дня вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, сплинули 01.04.2023.

Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 не лише надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а й подав ще про це відповідне клопотання, суд доходить висновку, що він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності. Водночас розглядаючи вказане клопотання суд не вирішує питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 286 КК України клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається негайно, а відтак суд позбавлений можливості продовжити дослідження доказів та встановити обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази й процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись статтями  284 ч. 2 п. 1, 285, 286, 371, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 366-3 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження закрити.

Ухвалу може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 23 січня 2025 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1