Справа № 716/2457/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2025

                        Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді                                Шевчук Р.М.

за участю секретаря                                Шпаковської К.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , заінтересована особа – Веренчанська об`єднана територіальна громада в особі Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_1 в особі представника адвоката Трифаненко Анастасії Іванівни звернулася до суду із заявою про встановлення факту що має юридичне значення.

Посилається на те, що вона є дружиною ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони постійно проживали та були зареєстровані разом за однією адресою: АДРЕСА_1 . Зазначала,що після смерті ОСОБА_3 , для реалізації своїх спадкових справ звернулася до приватного нотаріуса Совсун О.М. і нотаріус пояснила,що до матеріалів спадкової справи нею не додано документи, що підтверджують родинні стосунки.

Вказувала, що згідно пред`явленого Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 15.11.2024 року від 15.11.2024 №00048001087, актовий запис №3 складний 04.05.1969 р. Виконкомом Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, вказано відомості про подружжя – « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_1 », про те, надавши нотаріусу свідоцтво про смерть чоловіка виявлено розбіжності в прізвищі, а саме « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 ».

В зв`язку з розбіжностями в написанні прізвища чоловіка неможливо встановити лінію спадковості дружини та чоловіка, а тому вона змушена до суду з даною заявою про встановлення юридичного факту.

В судовому засіданні 26.12.2024 року представник заявниці заяву підтримала, пославшись на обставини викладені в ній, в наступне судове засідання (22.01.2025 року),надала заяву, з якої вбачається, що вимоги заяви підтримує повністю, просить суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , показав суду, що він проживає в с.Веренчанка Чернівецького району, Чернівецької області, він добре знає заявницю та її покійного чоловіка ОСОБА_3 , вони проживали як подружжя, від спільного життя в них народилося двоє дітей. Прізвище доньок він знає точно – « ОСОБА_5 ».

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , показала суду, що вона проживає в с.Веренчанка Чернівецького району, Чернівецької області, заявниця та її покійний чоловік проживали однією сім`єю, в них народилося двоє доньок. Весь час заявниця та її чоловік ОСОБА_3 проживали в селі Веренчанка разом та однією адресою. Всі в селі рахували їх за подружжя.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, врахувавши заяви представника заявниці та заінтересованої особи ОСОБА_8 , вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11.04.2022 р.

Згідно довідки №511 від 25.11.2024 року, яка видана ОСОБА_1 ЦНАП Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, заявниця проживає та перебуває на реєстраційному обліку в АДРЕСА_1 . За цією ж адресою постійно проживав і був зареєстрований ОСОБА_3 , 1942 р.н. по день смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00048001087 від 15.11.2024 року, стверджена обставина реєстрації актового запису про шлюб №3, згідно якого громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , уклали шлюб 04.05.1969 року. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

За правилами ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами неможливе. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно роз`яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно роз`яснень п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №5 № про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,- визначено можливість встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

З огляду вищенаведене, суд вважає, що встановлення факту подружніх відносин (чоловіка та жінки) між ОСОБА_3 , 1942 року народження та ОСОБА_1 , 1947 року народження має юридичне значення, оскільки від даного факту залежить право заявниці на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що вимоги заяви обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачкою своїх законних спадкових прав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 293, 315-319 ЦПК України суд ,

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,були подружжям (чоловіком та дружиною).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

       Суддя                                                         Шевчук Р.М.