Справа № 348/3060/24

Провадження № 3/348/52/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , фізична особа - підприємець, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.12.2024 №3933,  ОСОБА_1 , фізична особа – підприємець, 16.12.2024 о 13 год. 30 хв. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою:  АДРЕСА_2 , вчинив порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: видача розрахункових документів не встановленої форми та змісту на повну суму покупки та проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, чим порушено п. 2 та п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265-95ВР (зі змінами та доповненнями).

ОСОБА_1  роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не визнав, обставини вчинення, зазначені в протоколі, заперечував. Зазначив, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області не доведено факт реалізації алкогольних напоїв, що містили акцизну марку нового зразка. Щодо значного об`єму залишків товару із акцизними марками старого зразка пояснив, що з часу введення воєнного стану в Україні було заборонено продаж алкоголю, тому накопичені товарні записи такої продукції не реалізовувалися у лютому-березні 2022 року.

Захисник Капак В.М. просив суд закрити провадження у справі, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки ГУ ДПС в Івано-Франківській області не доведено факт вчинення адміністративного правопорушення, у протоколі діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 , є неконкретизованим, із змісту такого не зрозуміло, коли саме вчинено правопорушення.

У письмових поясненнях захисник Капак В.М. посилається на те, що з фабули протоколу неможливо встановити, яке конкретне порушення вчинено особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адже фабула протоколу та суть порушення, яка зазначена в акті перевірки є різними.

Таким чином не зрозуміло яке порушення законодавства було вчинено ФОП ОСОБА_1 16.12.2024 о 13.30 год. в магазинні «Сім`я» за адресою АДРЕСА_2 , адже акт перевірки та додатки додані до нього не містять такої інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 поставлено в провину порушення вчинене з 01.01.2022 по 10.12.2022. Вказане правопорушення не є триваючим порушенням та було допущено, на думку податкового органу, з 01.01.2022 по 10.12.2022. Докази того, що порушення є триваючим, в матеріалах справи відсутні.

Уповноважений орган в особі ГДІ ГУДПС в Івано-Франківській області Клим`юка І.Я. не відобразив ні в акті перевірки, ні у протоколі відомостей та доказів з приводу яких товарів склалися спірні правовідносини - чи з приводу товарів введених в обіг до 01 травня 2020 року (які не містили цифрового значення штрихового коду) чи з приводу товарів введених в обіг після вказаної дати, з якої запроваджено обов`язкове маркування алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код, що є ключовим для вирішення вказаного спору.

Встановлюючи порушення ОСОБА_1 п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контролюючий орган керувався даними системи СОД РРО щодо проведення ФОП ОСОБА_1 розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) та застосовування РРО без використання режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

У якості додатку до акту уповноваженим органом долучені копії відомостей з бази даних системи обліку даних РРО, які не є безпосереднім доказом вчинення розрахункової операції з порушенням вимог закону. З огляду на вказане, податковим органом не надано доказів, які б підтверджували висновки вказаного акту перевірки.

Також заявив клопотання про визнання доказу недопустимим, згідно якого просив визнати недопустимим доказом у справі копію акту (довідки) фактичної перевірки від 16.12.2024 та додані до нього додатки, оскільки вони засвідчені з порушенням п. 5.26 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020), частина копій закрита іншою копією, таким чином їх не можливо повністю прочитати, додаток №2 до акту є нечитаємий та такий з додатком №1 не містять даних про дату їх виготовлення та додатком до якого документу вони слугують. Додані додатки завірені ГДІ ОСОБА_2 , проте документи на підтвердження повноважень вказаної особи на вчинення дій процесуального характеру (завірення копій документів) від імені ГУ ДПС в Івано-Франківській області не надано.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265-95ВР) розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно п. 2, 11 ст. 3 Закону №265-95ВР суб`єкт господарювання, які здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов`язаний:

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до ст. 8 Закону №265-95ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 «Про затвердження змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», який набув чинності 01.07.2021, внесено зміни до форми фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чека видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом, зокрема - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв містить в собі лише інформацію про її реквізити, якою такі напої марковані. Своєю чергою, реквізити марки акцизного податку складаються з її серії та номеру та мають бути відображені в розрахунковому документі (фіскальному чеку), який свідчить про їх продаж, разом з назвою, ціною та фактичним об`ємом (кількістю) проданого алкогольного напою.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який вимагає зазначати в чеках РРО та/або ПРРО, при продажу таких товарів, саме найменування одиниці підакцизного товару, з обов`язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, коду згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення серії та номера марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольний напій.

Водночас, при продажу алкогольних коктейлів, які містять різні алкогольні напої, необхідно відображати у фіскальному чеку РРО та/або ПРРО такий обов`язковий реквізит як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), під час відкривання (відкупорювання) пляшки алкогольного напою, необхідної для приготування (виробництва) першого алкогольного коктейлю або продажу алкогольного напою на розлив, тобто передбачає одноразове відображення реквізитів марки акцизного податку, в межах реалізації алкогольного напою частинами, який розлито виробником у тару, що була маркована такою маркою.

Згідно п 2. Наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 установлено, що до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 155-1 КУпАП порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

При доказуванні вчиненого правопорушення мають бути встановлені обставини, які належать до події правопорушення, яка розуміється як елемент об`єктивної сторони складу правопорушення, що відбувається у певному часі, місці та певним способом. Спосіб вчинення правопорушення є обов`язковим елементом предмету доказування по кожному провадженню, оскільки дозволяє встановити які саме дії були вчинені правопорушником та призвели до певних протиправних наслідків.

Крім того, при доказуванні правопорушення також має значення встановлення суб`єктивної сторони правопорушення, яка полягає у з`ясуванні форми вини, мотиву, яким керувався правопорушник, вчиняючи правопорушення, та мети, яку він намагався досягти певними протиправними діями.

Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення даних про спосіб вчинення правопорушення, форму вини правопорушника, мотив та мету вчинення правопорушення, протиправні наслідки, які були спричиненні чи могли бути спричиненні правопорушенням, свідчить про неконкретність обвинувачення, порушує право особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення на організацію ефективного захисту своїх інтересів.

Неконкретність висунутого обвинувачення не дозволяє суду встановити обставини правопорушення, які мають істотне значення для розгляду справи та вирішення питання про доведеність вини правопорушника, оскільки суд розглядає справу тільки в межах висунутого обвинувачення.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Положеннями ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування відповідно до ст. 251 КУпАП, у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Таким чином протокол про адміністративне правопорушення це документ, складений на відповідному бланку з неухильним дотриманням вимог щодо процедури та об`єму заповнення, який містить склад інкримінованого особі діяння (адміністративного правопорушення), та в межах якого відповідна посадова особа розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Отже, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суд повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідно до касових чеків, відображених в доданих до акта (довідки) фактичної перевірки даних РРО, переданих до ДПС України, починаючи з № 11171 від 01.01.2022 (а.с. 6 зворот), виданий при реалізації «Горілка Хлібний Дар, 025 л», до № НОМЕР_2 від 22.08.2022, виданий при реалізації «Первак 025 л» (а.с. 9), такі не містить цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

При цьому, досліджені наявні в матеріалах адміністративної справи докази, суд вважає належними та допустимими, оскільки вони містять дані щодо обставин, що підлягають доказуванню у цьому провадженні, а також отримані у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 2, 5, 6 Розділу ІІ Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року №477, СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

Сервер додатків забезпечує взаємодію інформаційних систем ДПС з базою даних СОД РРО.

База даних призначена для зберігання: 1) переліку РРО, які мають пройти або вже пройшли персоналізацію; 2) даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі даних про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти; 3) переліку ПРРО, яким присвоєно фіскальний номер фіскальним сервером контролюючого органу; 4) даних про проведені розрахункові операції через ПРРО та електронних розрахункових документів, фіскальних звітних чеків і фіскальних звітів, зареєстрованих фіскальним сервером контролюючого органу; 5) іншої службової інформації.

Також необґрунтованими є посилання захисника на те, що додатки до акту перевірки не є безпосереднім доказом вчинення розрахункової операції з порушенням вимог закону.

Посилання захисника Капака В.М. на те, що копії документів засвідчені з порушенням, без підтвердження повноважень ГДІ Клим`юка І.Я. на вчинення дій процесуального характеру не вказують на неналежність та недопустимість таких доказів. Досліджені копії доказів завірені ГДІ ОСОБА_2 , який проводив фактичну перевірку СПД, із зазначенням позначення що це копія, відповідає оригіналу та шляхом шнурування і нумерування із скріпленням особистим підписом посадової особи ГУ ДПС в Івано-Франківській області. Крім того, хибним є поширення правил проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені у ДСТУ, на копії документів, які учасники справи подають до суду. Також можливо встановити зміст додатків №1 та №2, які долучені до акту (довідки) фактичної перевірки №091536 від 16.12.2024.

Однак ні протокол про адміністративне правопорушення серії №3933 від 16.12.2024 про адміністративне правопорушення (а.с. 2), ні акт (довідка) фактичної перевірки №091536 від 16.12.2024 (а.с. 3-4), ні додані до акта (довідки) фактичної перевірки дані РРО, передані до ДПС України (а.с. 6 зворот-9) не містять даних про те, що реалізована продукція містила спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, введений в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Відповідно до п.п. 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (п. 226.7 ст. 226 Податкового кодексу України).

Аналіз, податкового законодавства України, свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01.05.2020.

У свою чергу марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 296 та перебували в обігу з 01.07.2015, не мали штрих-коду та QR-коду.

Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01.05.2020 відповідно до положень абз. 4, 6 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР (втратив чинність з 01.01.2025), згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

В той же час, на дату початку дії змін до Положення № 13 у частині обов`язкового відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.

Вказаний факт обов`язково необхідно враховувати при притягнені особи до відповідальності за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

У той же час, суд розглядає справу в межах висунутого в протоколі обвинувачення і не вправі самостійно його змінювати, оскільки це не відноситься до його компетенції.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 4.2 рішення Конституційного суду України №23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

За обставин не доведення наявності у діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2 ст. 3 Закону №265-95ВР відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення вимог цього положення закону.

Однак дослідивши матеріали справи, суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки ним проводилися розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Його вина у цих діях підтверджується дослідженими судом матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом серії №3933 від 16.12.2024 про адміністративне правопорушення (а.с.2), актом (довідкою) фактичної перевірки №091536 від 16.12.2024 (а.с.3-4) та доданими до нього даними РРО, переданими до ДПС України (а.с.6).

Досліджені наявні в матеріалах адміністративної справи докази, суд вважає належними та допустимими, оскільки вони містять дані щодо обставин, що підлягають доказуванню у цьому провадженні, а також вони отримані у порядку, встановленому законом.

Посилання захисника Капака В.М. на те, що копії документів засвідчені з порушенням, без підтвердження повноважень ГДІ Клим`юка І.Я. на вчинення дій процесуального характеру не вказують на неналежність та недопустимість таких доказів. Досліджені копії доказів завірені ГДІ ОСОБА_2 , який проводив фактичну перевірку СПД, із зазначенням позначення що це копія, відповідає оригіналу та шляхом шнурування і нумерування із скріпленням особистим підписом посадової особи ГУ ДПС в Івано-Франківській області. Крім того, хибним є поширення правил проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені у ДСТУ, на копії документів, які учасники справи подають до суду. Також можливо встановити зміст додатків №1 та №2, які долучені до акту (довідки) фактичної перевірки №091536 від 16.12.2024.

Таким чином, дії ОСОБА_1  суд кваліфікує за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки він вчинив порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, чим порушено п. 11 ст. 3 Закону №265-95ВР.

Встановлено, що в період з 01.12.2022 по 10.12.2022 реалізовано п`ять одиниць підакцизного товару (тютюнові вироби) через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД.

Разом з тим, порушення ОСОБА_1 вимог п. 11 ст. 3 Закону №265-95ВР було вчинено ним у період з 01.12.2022 по 10.12.2022.

Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення в справах підвідомчих суду може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Таким чином, враховуючи, що на момент розгляду цієї справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283-285, 287 КУпАП України, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Копію постанови направити згідно ч.1 ст. 285 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя                                                                Гундяк Т.Д.