Справа № 274/3143/23

Провадження № 2/0274/71/25

Ухвала

Іменем України

22.01.2025 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Бердичеві Житомирської області в межах цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири об"єктом права спільної сумісної власності подружжя та про поділ майна подружжя заяву ОСОБА_2 заяву про відвід судді -

в с т а н о в и в :

В провадженні Бердичівського міськрайонного суду з 19.05.2023 року перебуває зазначена цивільна справа.

07.12.2023 року відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді Вдовиченко Т.М.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 07.12.2023 року заяву ОСОБА_2 , від 07.12.2023 року повернуто заявнику без розгляду.

14.12.2023 року відповідачем позивачем ОСОБА_2 подано до суду заяву про відвід головуючого у справі судді Вдовиченко Т.М.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 18.12.2023 року заяву відповідача - позивача ОСОБА_2 про відвід судді Вдовиченко Т.М. в межах цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири об"єктом права спільної сумісної власності подружжя та про поділ майна подружжя - залишено без розгляду в зв"язку з пропуском строку встановленого ч. 3 ст. 39 ЦПК України для подання заяви про відвід судді.

28.12.2023 ОСОБА_2 подано заяву про продовження процесуального строку для подачі заяви про відвід судді.

05.02.2024 року ухвалою Бердичівського міськрайонного суду в задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі заяви про відвід судді - відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 04.04.2024 року ухвалу Бердичівського міськрайонного суду від 05.02.2024 року скасовано, матеріали справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Бердичівського міськрйонного суду від 22.04.2024 року повторно відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні заяви про продовження процесуального строку для подачі заяви про відвід судді, заяву про відвід судді залишено без розгляду.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 26.12.2024 року ухвалу Бердичівського міськрайонного суду від 22.04.22024 року скасовано, матеріали справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Заява про відвід обґрунтована тим, що під час проведення підготовчого засідання 14.11.2023 суддя Вдовиченко Т.М. в образливій, принизливій та зверхній формі висловлювалася на його адресу та на адресу його представника щодо неналежної ( на її думку) процесуальної поведінки, водночас ставила у приклад поведінку іншої сторони та ї представника, при цьому головуючий суддя не з"ясувала наявності бажання між ним та іншою стороною у справі щодо укладення мирової угоди, заперечила у нього права надавати пояснення щодо даних питань ( що було причиною відкладення підготовчого засідання за клопотанням його представника під час його перебування у службовому відрядженні). Саме відсутність бажання іншої сторони врегулювати спір або незгода з указаною вартістю майна була б наслідком клопотання про призначення відповідних експертиз.

Окрім цього суддя Вдовиченко Т.М. під час проведення підготовчого засідання відхилила його клопотання про оголошення кілька хвилинної перерви для підготовки відповіді на її питання щодо можливості закриття підготовчого провадження, прийняла рішення про його закриття, позбавивши його можливості довести обставини, на які він послався у своєму зустрічному позові. При цьому з іншою стороною та її представником суддя розмовляла спокійно і доброзичливо.

Також суддя Вдовиченко Т.М. під час підготовчого засідання , констатуючи свої попередні процесуальні рішення постійно виживала займенник множини " ми", хоча вона розглядає справу одноособово, дана обставина породила у нього сумнів щодо самостійності прийняття таких рішень суддею та створила враження їх прийняття під впливом представника позивача за первісним позовом.

Такі дії головуючого судді викликають у сторони відповідача - позивача сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Ознайомившись з заявою про відвід судді, суд вважає, що заява є необґрунтованою, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною першою статті 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Частинами другою та третьою статті 39 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у статті 36 ЦПК України, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З системного аналізу положень закону убачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Згідно заяви про відвід ОСОБА_2 стверджує, що " під час проведення підготовчого засідання 14.11.2023 суддя Вдовиченко Т.М. в образливій, принизливій та зверхній формі висловлювалася на його адресу та на адресу його представника щодо неналежної ( на її думку) процесуальної поведінки, водночас ставила у приклад поведінку іншої сторони та її представника", доказів в чому саме полягали образи, приниження відповідача під час проведення підготовчого засідання в заяві про відвід судді не наведено ( зокрема не наведено висловлювання, які містили такі образи, приниження, та які б можна було встановити під час прослуховування звукозапису підготовчого засідання).

Щодо твердження ОСОБА_2 , що головуючий суддя не з"ясувала у нього " наявності бажання між ним та іншою стороною у справі щодо укладення мирової угоди, заперечила у нього права надавати пояснення щодо даних питань ( що було причиною відкладення підготовчого засідання за клопотанням його представника під час його перебування у службовому відрядженні). Саме відсутність бажання іншої сторони врегулювати спір або незгода з указаною вартістю майна була б наслідком клопотання про призначення відповідних експертиз.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу.

Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Будь - яких клопотань, заяв, щодо укладення мирової угоди зі сторони відповідача з моменту відкриття провадження у справі і до 14.11.2023 року на адресу суду не надходило, як і не надходило стороні позивачки - відповідачки, що було з"ясовано судом під час проведення судового засідання 05.02.2024 року . Приймаючи участь в підготовчому засіданні 14.11.2023 року ОСОБА_2 також не звертався з пропозицією щодо укладення мирової угоди до сторони позивачки, що чітко прослуховуються з звукозапису підготовчого засідання.

Щодо твердження відповідача, що головуючий суддя " заперечила у нього права надавати пояснення щодо даних питань ( укладення мирової угоди) ( що було причиною відкладення підготовчого засідання за клопотанням його представника під час його перебування у службовому відрядженні), то дані твердження є перекрученими та спростовуються, зокрема матеріалами провадження, оскільки на а.с. 115 т.1 міститься клопотання представника відповідача Муляра Я.О. відповідно до якого він просить суд відкласти підготовче засідання, оскільки ОСОБА_2, бажає особисто дати пояснення у справі, однак знаходиться у відрядженні ( надавати пояснення у справі та вирішення питання щодо укладення мирової угоди різні процесуальні дії). Заява підготовлена професійним адвокатом, який володіє юридичними термінами.

Відповідно до ЦПК України пояснення щодо позовних вимог сторонами надаються під час судового розгляду справи, а не в підготовчому засіданні, що було роз"яснено відповідачу головуючим суддею 14.11.2023 року, та відмовлено в їх заслуховуванні.

Щодо твердження відповідача що " суддя Вдовиченко Т.М. під час проведення підготовчого засідання відхилила його клопотання про оголошення кілька хвилинної перерви для підготовки відповіді на її питання щодо можливості закриття підготовчого провадження, прийняла рішення про його закриття, позбавивши його можливості довести обставини, на які він послався у своєму зустрічному позові. При цьому з іншою стороною та її представником суддя розмовляла спокійно і доброзичливо".

Частиною 5 ст. 198 ЦПК України встановлено підстави для оголошення перерви під час підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Позовна заява ОСОБА_1 на адресу суду надійшла 19.05.2023 року, 31.05.2023 року - винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04.07.2023 року, надано строк ОСОБА_2 , для подачі відзиву на позов ( а.с. 51-52 т.1). 20.06.2023 року представником ОСОБА_2 , подано заяву про продовження відповідачу строку для подачі відзиву ( зустрічного позову ) до 14.07.2023 року ( а.с. 61-62). Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 21.06.2023 року клопотання представника відповідача задоволено, продовжено строк для подачі відзиву ( зустрічного позову ) до 14.07.2023 року ( а.с. 66-67 т.1). 14.07.2023 року ОСОБА_3 подано зустрічний позов ( а.с. 76-85 т.1). Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 11.09.2023 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 одночасно з первісним позовом, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.10.2023 року ( а.с. 102 -103). 22.09.2023 року від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на зустрічний позов, згідно якого сторона позивачки просила суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 ( а.с. 111 -113 т.1). Відповіді на відзив стороною відповідача ОСОБА_2 не надавалося. 11.10.2023 від представника відповідача адвоката Муляра Я.О. надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке призначено на 12.10.2023, оскільки відповідач бажає особисто давати пояснення у справі, однак перебуває у відрядженні ( а.с. 115 - 116 т.1). В підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.11.2023 року ( а.с. 412 т.1).

Таким чином з 20.06.2023 року ( надходження заяви адвоката Муляра Я.О.) про продовження процесуально строку до 14.11.2023 року минуло 5 місяців, що є достатнім строком для належної підготовки до справи, в тому числі підготовки клопотання про призначення експертизи, звернення до сторони позивачки з пропозицією укласти мирову угоду, як і належної підготовки до участі в підготовчому засіданні, подачі доказів, які не могли бути подані своєчасно відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України, тощо.

В підготовчому засіданні 14.11.2023 року ОСОБА_3 було повідомлено, що докази в обґрунтування його зустрічних позовних вимог та клопотання про призначення експертизи він буде подавати в майбутньому, що суперечить нормам як ст. 83 ЦПК України, так і ст. 197 ЦПК України і ще раз підтверджує, про не належне виконання ним вимог ЦПК України ( відповідно до ч.2 ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази).

Враховуючи, що під час розгляду справи ОСОБА_2 користується правовою допомогою, то такі дії могли бути вчинені його адвокатом безпосередньо у встановлені ЦПК України строки ( докази подаються разом із зустрічним позовом, подача клопотання про призначення експертизи, пропозиція від імені відповідача щодо укладення мирової угоди, тощо ), натомість як вбачається з матеріалів справи представник ОСОБА_2 - адвокат Муляр Я.О. жодного разу не з"явився в підготовче засідання в період з 04.07.2024 року по 14.11.2024 року, не повідомляв суд про причини неявки в підготовчі засідання, не подав клопотання про проведення підготовчих засідань за його відсутності ( наприклад підготовче засідання 12.10.2023 - адвокат не з"явився, подав клопотання, що ОСОБА_2, бажає надавати пояснення, однак перебуває у відрядженні, причину своєї неявки адвокат Муляр Я.О. взагалі суду не повідомив, доказів поважності його неможливості прибуття в підготовче засідання не надав).

Твердження відповідача ОСОБА_2 що суддя самостійно не приймає рішення, а приймає їх під впливом представника позивачки є взагалі надуманими та не відповідають дійсності, жодним доказом не підтверджені.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Суд вважає, що зазначені в заяві про відвід обставини є безпідставними, такими, що не можуть вважатися об`єктивно обґрунтованими та не можуть бути підставою для відводу судді.

Обґрунтування відводу зводиться до незгоди відповідача ОСОБА_2 з процесуальними рішеннями судді за наслідком розгляду його клопотань.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заявлений відвід судді Вдовиченко Т.М. суд вважає необґрунтованим, заява про відвід судді надійшла до суду раніше, ніж за три робочі дні до наступного засідання, тому подану відповідачем ОСОБА_2 заяву про відвід судді слід передати до канцелярії Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області для визначення судді в порядку, визначеному частиною першою статті 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід.

Керуючись ст.36, 39, 40, 127, 258-261,353 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Поновити відповідачу ОСОБА_2 процесуальний строк для подачі заяви про відвід.

Заявлений відвід 14.12.2023 року відповідача ОСОБА_2 головуючому судді Вдовиченко Т.М. визнати необґрунтованим.

Передати заяву про відвід головуючому судді Вдовиченко Т.М. до канцелярії Бердичівського міськрайонного суду для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України для розгляду заяви ОСОБА_2 про відвід судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Вдовиченко