Судове рішення 22ц-1324\2011 від 09.11.2011

Судове рішення #18452878

Справа № 22ц-1324\2011р. Головуючий у 1-ій інстанції Троян Л.Г.

Категорія 31 суддя-доповідач Сорока Г.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого – Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Сороки Г.П., Попової С.А.,

при секретарі - Ушаковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 05 липня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

14 червня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров’я, спричиненого злочинними діями відповідача.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що вироком Волноваського районного суду Донецької області від 05.04.2011 року, який набрав законної сили, ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, за те, що 04.09.2010 року спричинив йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. На лікування він поніс витрати в розмірі 1366,45грн. Також вказаними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яка виражається в тому, що він переніс сильний стрес. Із-за відсутності повноцінного сну та постійних нервових переживань у нього загострились захворювання. Постійно болить пошкоджені нога і щелепа. Відчуває пригніченість. Доводиться приймати додаткові заспокійливі медичні засоби. Душевні переживання призводять до тривалих і сильних негативним емоціям, переживанням, відчуває постійний страх за своє здоров’я, можливість подальших наслідків. Для організації життя в таких умовах вимушений приймати значні зусилля. В добровільному порядку відповідач відмовився відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, що додатково призводить до нервового переживання і дає підстави вважати, що відповідач не відшкодує йому шкоду. З урахуванням стану здоров’я, тяжкість вимушених змін у життєвих та виробничих відносинах, глибини і тяжкості завданих моральних страждань, моральну шкоду оцінює в 5000грн.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 05 липня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 1366,45грн., моральної шкоди 5000грн., судовий збір 59,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120грн.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відшкодування моральної шкоди, та, посилаючись в апеляційній скарзі на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, відповідач просить рішення суду в частині стягнення моральної шкоди змінити, максимально зменшити розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений телефонограмою. Про причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи суду не подав. Тому справу розглянуто у його відсутності.

Заслухавши суддю – доповідача, заперечення позивача ОСОБА_3, який просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміні з таких підстав.

У відповідності зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Як вбачається зі справи, відповідач ОСОБА_4 оскаржує рішення в частині відшкодування моральної шкоди. В решті частини рішення ніким не оскаржується. Тому відповідно до вимог ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах апеляційного оскарження в даній частині, а підстави для перевірки рішення суду в решті частини відсутні.

Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що вироком Волноваського районного суду Донецької області ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за ч.1 ст.122 КК України за те, що 04.09.2010 року в ході сварки з ОСОБА_3, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, навмисно завдав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в заушній області зліва з переходом на шию, синяка правого коліна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та відкритого перелому нижньої челюсті в області кутка справа зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що потребують для свого вилікування строку не менше трьох тижнів.

Згідно картки амбулаторного хворого, довідки лікаря, товарних та фіскальних чеків на лікування ОСОБА_3 витратив 1366,45грн.

За таких обставин, виходячи з того, що позивачу неправомірними діями відповідача були заподіяні тілесні ушкодження, з приводу яких він вимушений був проходити лікування , терпіти фізичний біль та моральні страждання, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачу винними діями відповідача завдана моральна, тому позов задовольнив та стягнув з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5000грн.

З висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5000грн., колегія суддів погодитись не може.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються принципи розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, свої вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000грн., позивач обґрунтовував тим, що у зв’язку із заподіянням тілесних ушкоджень він переніс сильний стрес, фізичні страждання. Із-за відсутності повноцінного сну та постійних нервових переживань у нього загострились захворювання, постійно болить пошкоджена нога і щелепа. Душевні переживання призводять до тривалих і сильних негативним емоцій, переживань, відчуває постійний страх за своє здоров’я, можливість подальших наслідків, пригніченість. Вимушений приймати додаткові заспокійливі медичні засоби. Для організації життя в таких умовах вимушений приймати значні зусилля. В добровільному порядку відповідач відмовився відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, що додатково призводить до нервового переживання і дає підстави вважати, що відповідач не відшкодує йому шкоду.

При цьому, на підтвердження своїх доводів про те, що у зв’язку з тілесними ушкодженнями загострились наявні у нього захворювання, позивач ніяких доказів суду не надав.

З урахуванням обставин завдання тілесних ушкоджень, характеру та тривалості моральних та фізичних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, доведеності обставин щодо завдання моральної шкоди, а також розміру матеріальних збитків, сімейного та матеріального положення відповідача, колегія суддів вважає, що компенсація відшкодування моральної шкоди в грошовому вираженні становить 2500грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди.

Однак, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не звернув уваги на обставини, якими позивач обґрунтовує розмір відшкодування моральної шкоди, та їх доведеність, залишив без уваги також те, що невідшкодування у добровільному порядку заподіяної шкоди не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Тому рішення суду в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміні.

Таким чином, переглядаючи справу в межах апеляційного оскарження та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає необхідним рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди до 2500грн., у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України у зв’язку з тим, що при подачі апеляційної скарги відповідач не оплатив судові витрати, його апеляційна скарга задоволена, однак з нього на користь позивача стягнуто відшкодування моральної шкоди, судовий збір в розмірі 4,25грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37грн. підлягають стягненню на користь держави з відповідача.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 05 липня 2011 року в частині відшкодування моральної шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 2500 (дві тисячі п’ятсот) гривень.

В решті частини рішення суду залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 4 гривні 25 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :