Справа 22а-21656 Головуючий у 1 інстанції Гапонов А.В.
Категорія 10.3.2 Доповідач Ткачук С.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2011 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Осипчук О.В.,
суддів Ткачук С.С., Шигірт Ф.С.,розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 10 березня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та стягнення сум заборгованості по пенсії,
установив:
П остановою Краматорського міського суду Донецької області від 10 березня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволений: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області ( далі управління) щодо відмови у здійсненні йому перерахунку додаткової пенсії та зобов'язано відповідача здійснити йому перерахунок з 22 травня 2008 року пенсії у відповідності до вимог ст.49,51,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»
В апеляційній скарзі управління просить постанову суду скасувати, відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, знаходиться на обліку у відповідача, отримує додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно зі ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
На підставі ч.1 с т. 51 вказаного Закону в її редакції станом на 2009 рік особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Статтею 71 даного Закону визначені особливості внесення змін до цього Закону, а саме, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно з ч.3 ст.67 вказаного Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується… розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування". Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Апеляційний суд не бере до уваги положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Оскільки додаткова пенсія позивачу мають визначатись з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Виплата позивачу додаткової пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Як вже вище зазначалось дія положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Зміни внесені до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і набрали чинності з 01.01.2008 на підставі підпункту 12 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є не конституційними).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку додаткової пенсії позивача застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Апеляційний суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії з 01 січня 2009 року та зобов'язав відповідача здійснити йому перерахунок додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.ст.51,67,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2009 року.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 10 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий : Судді: