Справа 1091                           Головуючий у 1 інстанції  Юр’єва Т.І.

Категорія 30                                          Доповідач Ювченко Л.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року апеляційний суд Донецької області у складі суддів:

Головуючої : Ювченко Л.П.

Суддів: Постолової В.Г., Папоян В.В.

При секретарі: Стібі Г.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 16 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Позов мотивувала тим, що 8 травня 2008 року приблизно о 12.35 год вона переходила пішохідний перехід та була збита автомобілем ВАЗ 21061, під керування відповідача яким була доставлена у лікарню, прийшла до свідомості у лікарні №24 м.Донецька приблизно о 18 годині де знаходилсь на лікуванні до 05.07.2008року з діагнозом закритий перелом правого бедра у в/3 зі зміщенням.

Наступного дня відповідачем ОСОБА_1 була власноруч написана розписка згідно якої він зобов»язався оплатити лікування, при умові, що позивачка не буде звертатись до органів ДАЇ.

У зв»язку з травмою у ДТП, позивачці встановлена перша група інвалідності за висновком МСЕК від 24.11.2008р., вона не може пересуватись, постійно проходить лікування.

Просила стягнути кошти витрачні на лікування  1701,65грн та моральну шкоду 100 000 грн.і судові витрати.

Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька  Донецької області від 16 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнено з  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 30 000 грн та судові витрати.В іншій частині позову відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції всебічно і повно з»ясував обставини справи.

Суд встановив,що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21061 держномер НОМЕР_1 за генеральною  довіреністю, від ОСОБА_3 на якого зареєстровано право власності  на автомобіль у МРЕО.В дійсності автомобіль відповідач купив у ОСОБА_3 оформивши замість договору купівлі- продажу,  генеральну довіреність.У суді першої інстанції ОСОБА_1.заявив, що позивачку він не збивав, а лише відвіз у лікарню жінку, яка лежала на проїжджій частині дороги.

Потім він поїхав до дочки потерпілої, відвіз її в лікарню до  ОСОБА_2 На другий день вони знову зустрілись, він написав розписку, в якій зобов»язався надавати допомогу. Розписку написав під впливом погроз двох чоловіків. Але у правоохоронні органи не звертався з цього приводу.

Суд першої інстанції врахував, що  відповідач ОСОБА_1 написав власноручно розписку про надання допомоги позивачці , визнаючи свою вину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та спричиненні шкоди здоров»ю позивачки.

Суд не прийняв до уваги пояснення відповідача ОСОБА_1, що розписку він написав під впливом погроз, так як такі докази суду не надані, до правоохоронних органів відповідач не звертався, що не позбавляє його від    цивільно-правової відповідальності.

По справі проводиться слідство, з пояснень позивачки  органам слідства вбачається, що вона знаходилась на проїжджій частині дороги, коли була збита автомобілем ВАЗ 21061, д/н НОМЕР_1.При перевірці органами слідства на цьому автомобілі наявні пошкодження на передній частині автомобілю.

З висновків криміналістичної експертизи встановлено, що за результатами спектрального аналізу мінеральні накладення в області юбки потерпілої ОСОБА_2 могли утворитись при контакті тканини з покриттям автомобілю ВАЗ 21061 держномер НОМЕР_1.

Аналіз медичних документів свідчить що в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди позивачка стала інвалідом 1 групи, , має численні травми, не може рухатись.

У зв»язку з тим, що не надані належні докази для відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції відмовив у їх стягненні.

Суд встановив вину відповідача ОСОБА_1.і на підставі ст.ст.1187, 1167 ЦК України стягнув на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди  заподіяної внаслідок ДТП 30 000 грн., та судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України

Суд перевірив надані докази, дав їм аналіз і постановив обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування не встановлені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.  

Керуючись ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 16 листопада 2010 року залишити без з міни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

СУДДІ: