Справа № 22ц-176\2011р. Головуючий у 1-ій інстанції Іванченко А.М.
Категорія 27 Суддя-доповідач Сорока Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого – Ігнатоля Т.Г.,
суддів - Сороки Г.П., Кочегарової Л.М.,
при секретарі - Грішко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 листопада 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 листопада 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено та стягнуто з відповідача на його користь суму боргу за договором позики від 15.11.2008 року в розмірі 14800грн, судовий збір 148грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., витрати на правову допомогу у розмірі 300грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення по сутті спору, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_4, який просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, заперечення представника позивача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_5, яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду підлягає залишенню без змін з таких підстав.
Відповідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 15 листопада 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір позики у простій письмовій формі у вигляді розписки, згідно якого відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 14800грн. Оскільки відповідач свої зобов’язання по поверненню боргу не виконав, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач зобов’язаний погасити борг, тому позов задовольнив.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись, оскільки суд правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, їм та наданим доказам дав правильну правову оцінку і обгрунтовано дійшов до висновку про задоволення позову відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій формі, сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду такої самої якості, що були передані йому у строк та в порядку, що встановлюється договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст.ст.525,526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно звичаїв ділового обороту та інших вимог, що ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Відповідно до вимог ст.ст.57-59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, докази мають бути належними та допустимими. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді відповідач не оспорював факт складання боргової розписки та його підпису в ній. Заперечуючи проти позову, стверджував, що дана розписка була складена як зразок, а грошові кошти за нею він не отримував. При цьому на підтвердження своїх заперечень ніяких належних, допустимих доказів не надав. А показання свідка ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.1057 ЦК України не можуть бути прийняті як належний та допустимий доказ, оскільки відповідач в своїх запереченнях не навів будь-яких обставин, які б давали підстави відповідно до цієї норми права для обґрунтування рішення суду показаннями свідків, та будь-яких доказів не надав. Окрім цього, як вбачається з журналу судового засідання та технічного запису свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечення відповідача не підтвердив, а підтвердив факт укладання між сторонами договору позики.
З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги відповідача про невідповідність висновків суду обставинам справи та неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи, колегія суддів вважає безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів залишає без уваги, оскільки вони не випливають з матеріалів справи, ніякими доказами не підтверджені та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення у справі не встановлено.
Таким чином, переглядаючи справу в межах доводів апеляційного оскарження та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22ц-176\2011р. Головуючий у 1-ій інстанції Іванченко А.М.
Категорія 27 Суддя-доповідач Сорока Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
27 січня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого – Ігнатоля Т.Г.,
суддів - Сороки Г.П., Кочегарової Л.М.,
при секретарі - Грішко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 листопада 2010 року,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :