Справа № 22ц-691\2011р. Головуючий у 1-ій інстанції Дзюба М.В.
Категорія 37 Суддя-доповідач Сорока Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого – Ігнатоля Т.Г.,
суддів - Сороки Г.П., Кочегарової Л.М.,
при секретарі - Ушаковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 березня 2011 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23 березня 2011 року в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини терміном на один місяць, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема вказує, що висновок суд про те, що поважними причинами пропуску строку є об’єктивні, непереборні, істотні труднощі для спадкоємця на вчинення дій по прийняттю спадщини, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки ст.1272 ЦК України таких обставин не передбачає. Суд першої інстанції залишив без уваги те, що його мати є спадкоємцем першої черги, а його право на спадкування наступає в разі відсутності чи не прийняття спадщини спадкоємцями попередньої черги, він же дізнався про те, що мати не прийняла спадщину в серпні 2010 року, тому неправильно дійшов до висновку, що він пропустив строк для прийняття спадщини без поважних причин.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, який просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, пояснення відповідачки ОСОБА_5, яка апеляційну скаргу позивача підтримала та просила задовольнити, заперечення відповідача ОСОБА_4 та його представника – адвоката ОСОБА_6, які просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без зміни з таких підстав.
Відповідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та вони обидва є синами відповідачки ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на житловий АДРЕСА_1, в якому на момент смерті спадкодавця постійно проживав ОСОБА_4
Згідно інформації Другої Маріупольської державної нотаріальної контори від 17.03.2011 року після смерті ОСОБА_7 спадкову справу було відкрито 08.10.2010 року, спадщину прийняла мати померлого ОСОБА_5, свідоцтво про право на спадщину не видано.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 05.01.2011 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4, рішення Приморського районного суду від 08.09.2010 року про надання ОСОБА_5 додаткового строку для прийняття спадщини скасоване, ухвалено нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_7 відмовлено.
Позивач в нотаріальну контору у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_7 не звертався, з померлим на час смерті постійно не проживав, що визнав позивач в судовому засіданні.
За таких обставин, з урахуванням наведених норм права, виходячи з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини та наявності об’єктивних перешкод для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача та в задоволені позову відмовив.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися, оскільки вони випливають з матеріалів справи, з яких вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив обставини та відповідні їм правовідносини, їм та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову у відповідності з нормами матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач в своїй позовній заяві як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини посилався на те, що він дізнався про те, що мати пропустила строк для прийняття спадщини та не прийняла спадщину після смерті свого сина, його рідного брата ОСОБА_7, лише у серпні 2010 року і звернувся до суду з позовом, який було повернуто із-за неналежного оформлення. Рішенням суду від 08.09.2010 року його матері було визначено додатковий строк для прийняття спадщини. В нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини не звертався, оскільки мати придбала спірне спадкове майно і він вважав, що тільки вона має право на спадкування, а тепер йому стало відомо, що на спадщину претендує ОСОБА_4 як особа, що постійно проживала із спадкодавцем однією сім’єю, з чим він не згоден, тому просив визнати причину пропуску строку поважною та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
З наведеного вбачається, що в своїй позовній заяві позивач не навів об’єктивних, непереборних обставин, які б перешкоджали йому звернутись у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та свідчили б про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, та ніяких доказів про це суду не надав. Тому суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що позивач строк для прийняття спадщини пропустив без поважних причин. А доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права є безпідставними.
На підтвердження своїх доводів про те, що він не знав, що мати у встановлений законом строк не прийняла спадщину після смерті сина, заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини не подала, і що про ці обставини він дізнався лише в серпні 2010 року, позивач суду ніяких доказів не надав. Сам позивач в суді першої інстанції та в апеляційному суду пояснював, що він постійно спілкувався з матір’ю, але питанням щодо прийняття нею спадщини не цікавився, не заперечував, що у нього не було ніяких перешкод звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідачка ОСОБА_5 дані пояснення позивач підтвердила та пояснила, що вона не зверталась із заявою про прийняття спадщини, так як залишався в будинку проживати неповнолітній ОСОБА_4, з матір’ю якого її син проживав однією сім’єю приблизно 5 років, і його матір також померла.
Не надано позивачем також ніяких доказів про наявність у нього інших обставин, які б перешкоджали йому своєчасно подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті брата.
Посилання позивача на те, що спадкоємцем першої черги є мати і його право на спадкування виникає в разі неприйняття нею спадщини чи відмови від прийняття спадщини, тому він не міг звертатись в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини поки не дізнався, що мати спадщину не прийняла, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони ніякими належними доказами не підтверджені. Чинним законодавством для спадкоємців усіх черг, які бажають прийняти спадщину, однаково встановлено шестимісячний строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, тому позивач для прийняття спадщини повинен був заяву в нотаріальну контору протягом цього строку, а за його перебігом нотаріус вирішує питання хто із спадкоємців заклякається до спадщини.
З огляду на наведене, підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини у справі не вбачається, оскільки позивачем не наведено поважних причини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій з прийняття спадщини, та не надано належних, допустимих доказів, які б свідчили про наявність для нього перешкод для подачі такої заяви.
Таким чином, переглядаючи справу в межах доводів апеляційного оскарження та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України у зв’язку з відхиленням апеляційної скарги та залишенням рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову без зміни, недонесена позивачем при подачі апеляційної скарги сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 32грн. 75коп. підлягає стягненню на користь держави з позивача.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 березня 2011 року залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 32 (тридцять дві) гривні 75 копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22ц-691\2011р. Головуючий у 1-ій інстанції Дзюба М.В.
Категорія 37 Суддя-доповідач Сорока Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
12 травня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого – Ігнатоля Т.Г.,
суддів - Сороки Г.П., Кочегарової Л.М.,
при секретарі - Ушаковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 березня 2011 року,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 березня 2011 року залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 32 (тридцять дві) гривні 75 копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :