Справа  №  7186                                     Головуючий у 1 інстанції Худіна О. О.

Категорія 32                      Доповідач Ювченко Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2011 року  Апеляційний суд Донецької області  у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.

Суддів: Осипчук О. В., Папоян В.В.

При секретарі : Стібі Г.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку  апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  у м. Єнакієве Донецької області на рішення  Єнакіївського міського суду  від  04 липня 2011р. у справі за позовом  ОСОБА_1 до Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м.Єнакієво Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою відповідача оскаржується  рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від  04 липня 2011 року, яким частково задоволено позов  ОСОБА_1 стягнено на його користь з  відповідача  у відшкодування моральної шкоди 24 000грн.

В апеляційній  скарзі відповідачем ставиться питання про  скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

З матеріалів справи вбачається, що у червні   2011року  ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що більше 30 роки він працював на підприємствах  вугільної промисловості з шкідливими умовами праці. Робота в шахті під землею пов’язана з тяжкою фізичною працею в несприятливих метеорологічних умовах з постійним контактом з пилом, токсичними газами, з постійними фізичними навантаженнями і перевантаженнями, пов’язана з шумом і вібраціями.

10 вересня 2001року , позивач, знаходячись на своєму робочому місці, працюючи у другу зміну, внаслідок нещасного випадку на виробництві отримав виробничу травму – травму лівої ноги впавшим вагоном, збуреним на ПК – 70 забоя відкаточного штреку 81-550м. Причина нещасного випадку – несправність рухомого составу, вина підприємства – 100%.

За висновком МСЕК від  14.05.2002 року позивачу було встановлено 60% втрати професійної працездатності, інвалідність 3 групи. Висновком МСЕК від 22 травня 2004 року йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності.

Втрата здоров’я спричинила позивачу моральні страждання, він довгий час лікувався, здоров’я не відновлене, в результаті обмежена нормальна життєдіяльність, втрачені звичні життєві зв’язки, це вимагає значних  додаткових зусиль для організації свого життя, весь свій час витрачає на лікування в амбулаторних чи стаціонарних  медичних установах, чи проходження медичних консультацій, постійно відчуває біль, це привело до порушення в життєвих, особистих, побутових змінах і виробничих відносинах. Тому просив стягнути моральну шкоду в сумі 40 000грн.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на  Закон України від 23.02.2007р. №717-У  яким скасовані статті ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійне захворювання, які потягли втрату працездатності», які передбачали відшкодування моральної шкоди відповідачем.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу ОСОБА_1  спричинені моральні страждання у зв’язку з отриманням професійного захворювання.

Відповідно до вимог ст.ст. 21,28, 30, 34, 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р., який діяв на момент встановлення позивачу втрати працездатності за висновком МСЕК, при настанні страхового випадку, потерпілому проводиться  відшкодування шкоди, спричиненої працівнику у повному об’ємі в тому числі виплачується грошова компенсація за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння цієї шкоди .

Прийняття Законами України  Про державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 р. р. норм, якими зупинено дію абзацу 4 ст.1 відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту „е” пункту 1 ч.1 ст.21,  ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34  ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, не поширюється на правовідносини , які виникли до їх прийняття.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» позивач  ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди спричиненої йому у зв’язку зі шкідливими умовами праці.

Суд, рішенням від 04липня 2011р. обґрунтовано  встановив спричинення позивачу моральної шкоди  у зв’язку  з травмою на виробництві з врахуванням всіх обставин справи визначив суму моральної шкоди 24 000грн. За таких обставин, не підлягає задоволенню апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Єнакієве Донецької області.

Рішення суду першої інстанції постановлено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не встановлено.  

Керуючись ст.ст. 307 , 308 ,  314,  315 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве Донецької області відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області  від 04 липня 2011 року залишити без  зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до суду касаційної інстанції.

СУДДІ: