Справа 1993                     Головуючий у 1 інстанції  Перетятько О.Ю.

 Категорія 27                                   Доповідач Ювченко Л.П.

                    УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 квітня 2011 року апеляційний суд Донецької області у складі суддів:

Головуючої  : Ювченко Л.П.

Суддів: Постолової В.Г., Папоян В.В.

При секретарі: Стібі Г.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку  апеляційну скаргу  ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 на рішення  Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області  від 2 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» про визнання договорів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року ОСОБА_1, в особі його представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ «Надра», третя особа на стороні відповідача –Третя Горлівська державна нотаріальна контора про визнання недійсним кредитного договору № 206/08/840-КЖ/021 від 22.02.2008р., договору іпотеки №206/08/980-1/021 від 22.02.2008р. Зобов»язати ВАТ КБ «Надра» прийняти від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 4241,15 грн в якості повернення отриманих за недійсним договором коштів. Зобов»язати Третю Горлівську державну нотаріальну контору виключити з реєстру запис про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 та передана в іпотеку за вищевказаним договором іпотеки між сторонами.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 02.12.2010р. виключено із числа осіб, які беруть участь у справі, третю особу на стороні відповідача Третю Горлівську державну нотаріальну контору.

Вимоги ОСОБА_1 мотивовано тим, що 22 лютого 2008 року між ним та ВАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір, за яким  позивач отримав кредит у розмірі 6 617 доларів США для придбання житла, та зобов»ячався у строк до 12 лютого 2015 року повернути кредит та сплатити відсотки шляхом внесення щомісяця 121 доларів США. Що складає 32 825 грн.

Того ж дня позивач придбав на отримані від відповідача кошти квартиру АДРЕСА_1 та передав її в іпотеку відповідачеві для забезпечення своїх зобов»язань за кредитним договором.

На даний час, в порядку виконання договору , ОСОБА_1 повернув відповідачеві кошти у розмірі 4091,03  долари США, що становить 28 583,85 грн

Вважає, що банк порушив його права,  ст.11 , ст..4  Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання  банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України від 10.05.20078р. №168 не надав інформацію про умови кредитування, про наявні форми кредитування та ін.

Крім того, позивач вказав, що використання банком доларів США як предмета кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний договір пункту, який значно погіршує становище позивача, що на його думку є підставою визнання кредитного договору недійсним відповідно до ст.ст. 215,203 ЦК України.

Вважає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків відповідно до ст. 216 ЦК України, кожна сторона має повернути одержане за договором. Позивач зазначив, що повернув банку 28583,85 грн і йому лишилось повернути 4 241,15 грн.Просив задовольнити його позов.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 02 грудня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1  відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2,ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.Суд першої інстанції всебічно і повно з»ясував обставини справи, перевірив доводи сторін та постановив обґрунтоване рішення.

Суд врахував, що позивачем не надані докази про те, що він не був інформований банком про наявні форми кредитування, про переваги та недоліки різних схем кредитування.Крім того, суд зробив обґрунтований висновок, що відсутні підстави для визнання недійсними договорів кредитування та іпотеки.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість  використання іноземної валюти в Україні  у випадках і в порядку встановлених законом відповідно до ст. 192 ЦК України.

Суд встановив, що ст.ст. 47,49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» операції банків із розміщенням залучених кошт  від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.Вказані операції здійснюються на підставі банківських ліцензій.

За наявності дозволу банк, має право здійснювати розміщення  іноземної валюти на валютному ринку України. Такий дозвіл Національного банку України  №21-1 від 23.08.2002р.  виданий відкритому акціонерному товариству комерційний банк «Надра», зареєстрованому національним банком України 26.10.1993р. за № 205, банківська ліцензія -21.

Відповідно додатку до дозволу (а.с.94) вказано перелік операцій, які має право здійснювати ВАТ КБ «Надра» з валютними цінностями.Поряд з іншими операціями, банк мав право видавати кредити і вимагати виконання по кредитному договору в іноземній валюті.

Суд перевірив доводи сторін і обґрунтовано відмовив в позові ОСОБА_1, постановив рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Підстави для скасування рішення суду не встановлені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1                                 в інтересах якого діє ОСОБА_2  відхилити.

Рішення  Центрально-Міського районного суду м.Горлівки  Донецької області  від 2 грудня 2010 року залишити без зміна.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

СУДДІ: