1
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________
_________________________________________________
справа № 33-309-2011
року головуючий у 1-й
інстанції: Бєлостоцька О.В.
категорія: ст.41 ч.1
КУпАП. доповідач у 2-й
інстанції: Ладигін С.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто
Донецьк
04 квітня 2011
року
Суддя судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької
області Ладигін С.М.
при секретарі: Ревенко Я.С.
за участі:
представника особи, притягнутої до адміністративної
відповідальності: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні апеляційного суду
Донецької області, в місті
Донецьку, адміністративну справу за апеляційною скаргою особи, притягнутої до
адміністративної відповідальності – заявника ОСОБА_4 на постанову судді
Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2010
року, якою:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
народження,
уродженку міста Костянтинівка Донецької області,
громадянкуУкраїни, приватного підприємця, мешкаючу за адресою:
АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне
стягнення у вигляді шрафа в сумі 510 гривень, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №
05-15-013/0028 від 08 липня 2010 року, складенного головним державним
інспектором праці Роменською Іриною Анатоліївною – фізична особа – підприємець
ОСОБА_4 вчинила адміністративне правопорушення.
При проведенні перевірки СПД ОСОБА_4, було встановлено, що
здійснення своєї підприємницької діяльності супруводжується використанням
найманної праці працівників, та СПД ОСОБА_4 допустила порушення чинного
законодавства про працю, а саме: ст.57, 95 ч.6, 96,97, 115 ч.1,142 КЗпП
України, ст.ст.24,33 Закону України „Про оплату праці.
Пунктом 4 трудового договору встановлено, що час виконання робіт
встановлюється продавцю магазина з 09-00 до 13-00 години, повару – 8 годин, з
перервою 1 година, бармену 4 години, по графіку. При проведенні перевірки
графік робіт не наданий, що свідчить про порушення вимог ст.57 КЗпП, відповідно
до якої час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається
правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності.
Встановлено порушення вимог ст.142 КЗпП України у підприємця, не
розроблені правила внутрішнього трудового розпорядку на основі типових правил,
працівники ознайомлені під особистий підпис при прийомі на роботу.
Пунктом 5 трудового договору зазначаються вихідні дні, які надаються
найманному працівнику. Укладеним трудовим договором між підприємцем та
працівником, вихідний день зазначено – два дні на тиждень за графіком (графіка
немає), у продавця вихідний день вівторок.
Відповідно до пункту 3 трудового договору посадовий оклад працівнику
встановлено у розмірі: повару – 1.220 грн.; продавець – 900 грн.; з 01.01.10
р., бармен – 888 грн., що не відповідає вимогам ст.ст.96,97 КЗпП України,
відповідно до яких форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні
сітки, ставки, схеми посадових окладів, винагород та інших заоохочувальних,
компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються з дотриманням норм і
гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими
(регіональними) угодами.
Так відповідно до вищезазначених норм виконання робіт тому оплата
повинна проводитися з урахуванням вимог ст.96 КЗпП України, відповідно до якої,
формування схеми посадових окладів провадиться на основі тарифної ставки
робітника першого розряду. Відповідно до ст.97 КЗпП України, форми, системи
оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових
окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та
інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються
підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з
дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та
галузевими (регіональними) угодами.
Так, відповідно до п.2.2 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів
України, всеукраїнськими обєднаннями організацій роботодавців і підприємців та
всеукраїнськими профспілками і профобєднаннями на 2008-2009 роки, посадовий
оклад працівника першого розряду повинен встановлюваться на рівні 120% від
мінімального рівня заробітної плати визначеної законодавством.
Крім цього, п.2.3 Регіональної угоди між Донецькою
облдержадміністрацією, профспілковими обєднаннями Донецької області та
Донецькою областною організацією роботодавців на 2008-2009 роки, яку було
підписано сторонами 2008 року та зареєстровано у Міністерстві праці та
соціального захисту населення 03.03.07 р. № 14., дія якої поширюється на
підприємства, що розташовані в Донецькій області, передбачено застосовувати при
використанні норм Генеральної угоди регіональний коєфицієент в розмірі 1,15,
враховуючи перевищення прожиткового мінімуму в Донецькій області над середнім
прожитковим мінімумом по Україні.
Так, посадові оклади протягом 2010 року повинні відповідати наступному
рівню:
З 01.01.2010 року – 869*1,2*1,15=1.199,22 грн.
З 01.04.2010 року – 884*1,2*1,15=1.219,92 грн.
З 01.07.2010 року – 888*1,2*1,15=1.225,44 грн.
Встановлено порушення вимог ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України
„Про оплату праці, щодо виплати заробітної плати два рази на місяць з
проміжком часу, що не перевищує 16-ти календарних днів; заробітна плата
найманим працівникам виплачується один раз на місяць.
Так, у 2010 році заробітна плата сплачувалась:
18.02.10 року виплата з/плати за січень 2010 року – 435,82 грн.;
18.03.10 року виплата з/плати за лютий 2010року – 435,82 грн.;
19.04.10 року виплата з/плати за березень 2010 року – 435,82 грн.;
13.05.10 року виплата з/плати за квітень 2010 року – 435,82 грн.;
18.06.10 року виплата з/плати за травень 2010 року – 1.500,66 грн.;
Порушень вимог ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України „Про оплату
праці, ст.4 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення, п.1
Постанови КМУ № 1078 від 17.07.2003 року – встановлено, що з січня 2010 року,
заробітна плата у продавця не змінювалася, повинна нараховуватися індексація,
яка не нарахована та несплачена (з квітня 2010 року)
Таким чином СПД ОСОБА_4 допустила порушення вимог чинного
законодавства України про працю, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.41
КУпАП.
Постановою судді Костянтинівського міськрайонного суду від 07 жовтня
2010року ОСОБА_4 приятгунто до адміністративної відповідальності і накладено
адміністративне стягнення у вигляді штрафа в сумі 510 гривень.
При цьому, відповідно до постанови судді, встановлено наступне:
Актом перевірки дотримання законодавства про працю № 05-15-013/0031 від
06 липня 2010 року, складенним державним інспектором праці, при перевірці
фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 встановлено порушення вимог чинного
законодавства про працю, а саме: ст.ст.57,95 ч.6,96,97,115 ч.1,142 КЗпП
України; ст.ст.24,33 Закону України „Про оплату праці.
А саме: не наданий графік робіт, не розроблені правила внутрішнього
трудового розпорядку на основі типових правил, заробітна плата найманим
працівникам виплачується один раз на місяць, так у 2010 році заробітна плата
сплачувалась:
18.02.10 року за січень 2010 року – 435,82 грн.;
18.03.10 року за лютий 2010року – 435,82 грн.;
19.04.10 року за березень 2010 року – 435,82 грн.;
13.05.10 року за квітень 2010 року – 435,82 грн.;
18.06.10 року за травень 2010 року – 1.500,66 грн.;
з січня 2010 року заробітна плата у продавця не змінювалась, не нараховувалась
та не сплачувалася індексація, тощо.
На зазначену постанову судді, особою притягнутою до адміністративної
відповідальності – заявником ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу,
відповідно до якої вона просить суд апеляційної інстанції поновити їй строк
оскарження постанови суду, оскільки про її винесення вона не була повідомлена,
постанову Костянтинівського міськрайсуду від 07 жовтня 2010 року скасувати, а
провадження у справі закрити.
На обгрунтування свого клопотання та апеляційної скарги, заявник
ОСОБА_4 зазначила, що 15.02.2011 року вона отримала повідомлення ВДВС
б/н та без дати, з якого випливало, що на виконанні є виконавчій лист про
стягнення з неї штрафа.
16.02.11 р. вона прибула до ВДВС, де була профінформована, що 07.10.10
г. Костянтинівським судом винесено постанову у справі про адміністративне
правопорушення, відповідно до якого вона судом визнана винною.
17.02.11 р. вона звернулася до суду і 18.02.11 р. їй було вручено копію
постанови і протоколу про адміністративне правопорушення.
Ознайомившись з постановою вона була здивована тим, що вона начебто
була належним чином повідомлена про дату судового засідання. В звязку з цим
була вимушена ознайомитися з матеріалами справи та встановила, що в матеріалах
справи відсутній документ, який підтверджував би факт такого повідомлення,
тобто вона була позбавлена можливості надати суду свої заперечення і документи,
які підтверджують факт оскарження акта, який є підставою для накладення штрафа.
Так, в матеріалах справи є протокол, який дублює акт, і він нібито
складений 08 липня 2010 року, у якому зазначено, що він в цей день надавася їй
для підпису, но вона від підпису відмовилася.
З акту перевірки вбачається, що акт було вручено тільки 30 липня 2010
року і вона повідомила інспектора, що той буде оскаржено. ЇЇ примірником акта
підтверджується факт того, що станом на 30.07.2010 року протокол про
адміністративне правопорушення еще не було складено, оскільки ця графа не
заповнена, тобто документально підтверджено, що протокол підробний.
Крім того, суд визнав її винною в прямому протирічі з наказом
Міністерства труда і соціальної політики № 72 від 21.03.2003 року „Про
затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими
особами Держнагляду праці та його територіальних органів, регламентуючих
діяльність інспекції по труду.
Після проведення перевірки інспектор повинен надати припис, яким зобов
язує усунути виявлені недоліки. І тільки в разі невиконання „припису – він
може скласти протокол і надіслати його для розгляду до суду. Як випливає з
примірника акта і матеріалів справи – „припис не складався, відповідно вона не
мала можливості його виконати і тим самим ініціювати накладення на неї
адміністративного стягнення.
Крім того, як вона вже зазначала, акт відповідно до встановленного
наказом № 72 строк був нею оскаржений в Донецьку територіальну інспекцію труда.
Відмови в установлений наказом строк нею отримано не було, відповідно до цього
її прохання про визнання акта незаконним було в повному обсязі задовільнено.
Відповідно до ст.21 Закона України „Про основні принципи державного
нагляду (контролю) у сфері господарчої діяльності
Стаття 21. Оскарження рішень органів держаного нагляду (контролю).
... У разі надходження такого звернення субєкта господарювання
відповідний центральний орган виконавчої влади зобовязаний розглянути його у
встановленому законом порядку.
В разі, якщо інстанція уповноважена розглядати, в данному випадку
Зауваження, на дії контролюючого органу, в установлений законом строк,
відповіді не надає, то по аналогії Закона, звернення вважається задовільненим.
Так в Законі „Про порядок погашення зобовязань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами вказано:
5.2.2 ... Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не
надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом
строку продовженного за рішенням керівника контролюючого органу (або його
заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника
податків з дня, наступного за останнім днем зазначенних строків...
Заслухав представника заявника ОСОБА_3, який підтримав доводи,
викладені в апеляційній скарзі і просив поновити його довірителю строк
оскарження постанови судді Костиянтинівського міськрайонного суду від
07.10.2010 року, дослідив матеріали справи та перевірив доводи апеляції
заявника, приходжу до висновку про те, що заявнику належить поновити строк
апеляційного оскарження постанови судді Костянтинівського міськрайсуду, саму
постанову скасувати, як таку, що постановлену в порушення вимог КУпАП,
постановити у справі нову постанову і провадження у справі закрити на підставі
ст.38 КУпАП.
Згідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу
в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в
порядку, встановленних законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється
на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення
розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто
лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час
розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду
справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи
про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено
адміністративне правопорушення, чи винна данна особа в його вчиненні, чи
підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують
і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для
передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської
організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають
значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями
283 і 284 КУпАП. В ній зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується
висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити
мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених
останнім доводів.
Вищеозначені вимоги чинного законодавства при розгляді адміністративної
справи у відношені ОСОБА_4 судом Костянтивнського алінінського району
м. Донецка дотримано не було, внаслідок чого було постановлено незаконне
рішення.
Відповідно до ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про
адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення
постанови.
Як убачається з матеріалів справи, адміністративну справу у відношені
ОСОБА_4, суддя Костянтинівського міськрайонного суду розглянув 07
жовтня 2010 року, у відсутність ОСОБА_4, тобто у відсутність особи,
притягаємої до адміністративної відповідальності, відомості в матеріалах справи
про те, що ОСОБА_4 належним чином була сповіщена про місце і час
розгляду справи відсутні.
Також в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_4
належним чином і своєчасно відповідно до ст.285 КУпАП отримала копію постанови
судді про притягнення її до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, приходжу до висновків, що заявнику ОСОБА_4
належить поновити строк на звернення до суду з апеляцією, оскільки місцевим
судом були грубо порушені її права, передбачені ст.268 КУпАП.
Приймаючи до уваги, що при винесенні постанови 07 жовтня 2010 року,
суддею порушено вимоги ст.268 КУпАП, а також порушено вимоги ст.ст.280,283,284
КУпАП, оскільки визнаючи ОСОБА_4 винною у вчиненні адміністративного
правопорушення, суддею не зазначено в постанові, за якою саме статтею КУпАП її
притягнуто до адміністративної відповідальності, не позначено яким чином
вчинено адміністративне правопорушення, то вважаю за необхідне розглянути
справу по суті і постановити остаточне рішення у справі.
Розглянувши по суті адміністративну справу у відношенні ОСОБА_4
приходжу до наступних висновків:
ОСОБА_4, яка є фізичною особою – субєктом підприємницької
діяльності, здійснюючи підприємницьку діяльність в кафе „ОСОБА_5,
розташованному за адресою АДРЕСА_2 в 2010 році порушила
вимоги ст.115 КЗпП та ст.24 Закону України „Про оплату праці, які передбачають
виплату заробітної плати два рази на місяць, через проміжок часу, який не
перевищує 16 календарних днів.
Так, заробітна плата, найманими працівникам в 2010 році сплачувалась:
18.02.10 року за січень 2010 року – 435,82 грн.;
18.03.10 року за лютий 2010року – 435,82 грн.;
19.04.10 року за березень 2010 року – 435,82 грн.;
13.05.10 року за квітень 2010 року – 435,82 грн.;
18.06.10 року за травень 2010 року – 1.500,66 грн.;
на час перевірки в липні 2010 року, нарахована за червень заробітна плата в
сумі 1.500,66 грн не сплачена.
ОСОБА_4 в судове засідання 04 квітня 2011 року не зявилася, про
місце і час розгляду справи була повідомлена належним чином, її представник
зазначив в судовому засіданні, що його довірітельниця не визнає себе винной у
вчиненні правопорушення, передбаченного ст.41 ч.1 КУпАП.
Заслухав пояснення представника ОСОБА_4, розглянувши матеріали
справи, приходжу до висновків, що її провина у вчиненні правопорушення,
передбаченного ст.41 ч.1 КУпАП, кваліфікуємого як порушення встановленних
строків виплати заробітної плати.
Актом перевірки № 05-015-130/0031 від 06.07.2010 року, проведенною
Територіальною державною інспекцією праці в Донецькій області, встановлено, що
при перевірці приватного підприємця ОСОБА_4 є порушення виплати
заробітної платні найманим праціввникам. (а.с.5-8).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що інспектор після
перевірки повин спочатку надати припис, а потім після невиконання припису
складати протокол про адміністративне правопорушення не приймаю до уваги,
оскільки ці доводи не грунтуються на законі.
Відповідно до ст.38 КУпАП якщо справа про адміністративне
правопорушення підвідомча суду (судді), стягнення може бути накладено не
пізніше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, а при тривалому
правопорушенні – не пізніше трьох місяців з дня його виявлення.
Адміністративне правопорушення, вчиненне ОСОБА_4 виявлене 07
липня 2010 року, строк накладення на неї адміністративного стягнення сплив, а
тому провадження у адміністративній справі належить закрити на підставі ст.247
п.7 КУпАП.
На підставі викладенного і керуючись ст.ст.38,41-2,247 п.7, 294 КпАП
України, суддя апеляційного суду Донецької області, -
П О С Т А Н О В И В:
Апелляцію ОСОБА_4 задовільнити частково.
Поновити ОСОБА_4 строк апеляційного
оскарження постанови судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької
області від 07 жовтня 2010 року, якою ОСОБА_4 притягнуто до
адміністративної відповідальності і призначено адміністративне стягнення у
вигляді штрафа в розмірі 510 гривень.
Постанову судді Костянтинівського міськрайонного Донецькойї області від
07 жовтня 2010 року, якою ОСОБА_4 притягнуто до
адміністративної відповідальності і призначено адміністративне стягнення у
вигляді штрафа в розмірі 510 гривень – скасувати.
Винести у адміністративній справі нову постанову, за якою ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні адміністративного
правопорушення, передбаченного ст.41 ч.1 КУпАП України.
Провадження у адміністративній справі у відношенні ОСОБА_4 за ст.41 ч.1 КУпАП – закрити, в звязку із закінченням на момент
розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення
адміністративного стягнення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Донецької області:
С.М.
Ладігин