"27" січня 2025 р.

Справа №150/60/25

Провадження по справі №1-кп/150/32/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за №12025025160000012 від 08.01.2025 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого

за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший солдат ОСОБА_3 , обвинувачується у тому, що він, проходячи військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст.3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.19 Конституції України,ст. ст. 2, 16 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.05.1993 року № 340, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

У в ході проведення дізнання встановлено, що 06.09.2024 ОСОБА_3 , знайшов у месенджері «Фейсбук» оголошення про виготовлення посвідчення водія з відповідними категоріями на право керування транспортними засобами, після чого, зв`язавшись з невідомою особою, у ході спілкування з якою через повідомлення домовився про виготовлення та отримання підробленого водійського посвідчення за грошову винагороду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

У цей же день, за попередньою домовленістю з невідомою особою, ОСОБА_3 , передав в електронному вигляді через месенджер «Фейсбук» свій фотознімок,анкетні дані та фотозображення власного підпису. Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, невстановлена особа підробила посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 06.09.2024, видане ТСЦ 1242, із категоріями «В», «С» та «СЕ», з даними, що не відповідали дійсності.

В подальшому, 16.09.2024, близько 13 год. 10 хв., ОСОБА_3 у відділенні «Нової пошта» №1 в с. Гонтівка, розташованому за адресою: с. Гонтівка Могилів - Подільського району Вінницької області, вул. Миру, 20, шляхом поштового відправлення, отримав від невстановленої особи завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.09.2024, видане ТСЦ 1242, із категоріями «В», «С» та «СЕ», видане на його ім`я.

Надалі, 08.01.2025, близько 03 год. 00 хв., перебуваючи в с. Гонтівка Могилів-Подільського району Вінницької області працівники СРПП Могилів-Подільського і районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області виявили у ОСОБА_3 підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.09.2024, видане ТСЦ 1242, із категоріями «В», «С» та «СЕ», видане на його ім`я, яке останній добровільно видав працівникам поліції, повідомивши останнім що придбав його в мережі Інтернет.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, тобто, у пособництві у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем.

Відповідно до вимог ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

В обвинувальному акті викладено клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За вимогами частини 2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно заяви від 23.01.2025, яка надійшла разом із обвинувальним актом, обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, а також згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. ОСОБА_3 згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив захисник - ОСОБА_4 , в присутності якого і написано заяву.

Приймаючи рішення про можливість судового розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без судового засідання за відсутності учасників судового провадження, суд, згідно ч.2 ст.382 КПК України, врахував, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта в такому порядку.

За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на неї.

Згідно з ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відповідно до ст..66 КК України відносить щире каяття ОСОБА_3 та його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

У відповідності до положень ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, згідно обвинувального акту не встановлено, а згідно ст.337 КПК України, суд розглядає справу лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, і не має права вийти за вказані межі, якщо це погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 Кримінального кодексу України суди мають ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченом покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінаульного провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (ч.1, 2, 3 ст.50 КК України).

Суд при призначенні покарання виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованих на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягара для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.211.2007 р.).

Згідно роз`яснень, що містить Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини його вчинення та особу винного, суд вважає що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових проступків, як самим засудженим, так і іншими особами, можливе при призначенні покарання у виді штрафу.

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Пунктами 12, 13, 14 частини 1 статті 368 КПК України встановлено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Речові докази по справі відсутні.

Відповідно до положень статті 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів являються процесуальними витратами.

Частиною 2 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати по справі, пов`язані із проведенням судової технічної експертизи документів в розмірі 2387 гривні 70 копійок підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави відповідно до ст.118, 124 КПК України, оскільки їх розмір та підстава підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Керуючись ст., ст. ст.ст.269-370, 373, 374, 381-382, 394 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі пов`язані із проведенням судової технічної експертизи документів в розмірі 2387 (двох тисяч трьохсот вісімдесяти семи) гривень 70 копійок.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Чернівецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його отримання з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ: ОСОБА_5