Справа № 2-а-2655/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"27" липня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого – судді:                              Кондратенко О.О.

при секретарі:                                        Боровенко Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії   

                                                  В С Т А Н О В И В:

В травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва провести перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, починаючи з 22.05.2008 року  та виплатити щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру  50 % мінімальної пенсії за віком, та недоотриманої суми державної пенсії в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком.

Вимоги мотивував тим, що він є інвалідом ІІІ групи по захворюванню пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію і перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва. В березні 2011 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та її виплату, як це передбачено в ст.50, ч.4 ст.54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, однак листами від 15.03.2011 року йому безпідставно відмовлено у вчиненні такого перерахунку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.07.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії  – в частині позовних вимог за період з 22.05.2008 року по 13.11.2010 року залишено без розгляду.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, в судове засідання не з’явилися; про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку; надіслав письмові заперечення на позов та просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухав пояснення позивача, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва та отримує пенсію відповідно до Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.

В березні 2011 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва із заявою, про перерахунок призначеної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з посиланням на те, що йому нараховується та виплачується пенсія меншого розміру ніж та яка визначена Законом України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.

15.03.2011 року Управління ПФУ в Шевченківському районі м. Києва  відмовило позивачу у перерахунку державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та у перерахунку додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, з посиланням на те, що відсутні такі підстави.

Відмова відповідача у проведенні перерахунку призначеної пенсії позивачу у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком, згідно ст.ст.49, 54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та у перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 50 %  мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, є неправомірною, виходячи з наступного.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( категорія 1 ), про що свідчить посвідчення та вкладка до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, видане Держадміністрацією м. Києва в листопаді 1997 року.

З 16.04.1997 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності у зв’язку із захворюванням пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково.

Статтею 49 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до  категорії 1 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після  виникнення права на отримання пенсії.  

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, в усіх випадках розмір пенсії для інваліда 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно із ч. 4 ст. 50 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 33 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”  визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Зі змісту статей  50, 54 Закону України  ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” вбачається, що під час визначення розміру як основної пенсії так і щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка в свою чергу визначається за правилами ст. 28 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, виходячи із нового розміру прожиткового мінімуму.

Вказані норми були змінені 28.12.2007 року, нова редакція зазначених статей 50, 54 Закону набрала чинності з 01.01.2008 року, але вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Як вбачається із рішення Конституційного суду України від 11 жовтня 2005 року справа № 1- 21/2005 ( про рівень пенсії і щомісячного довічного утримання ), Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного  права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція  та  закони  України  виокремлюють певні   категорії   громадян  України,  що  потребують  додаткових гарантій соціального захисту з  боку  держави.  

У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін  до  чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

          Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь –якого законодавства чи іншого нормативно –правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй ( п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року ’’Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ’’).

Таким чином, суд, застосовуючи статтю 22 Конституції України, як норму прямої дії, вважає встановленим, що Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва безпідставно відмовило ОСОБА_1 у перерахуванні та виплаті державної пенсії в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, тим самим порушило його права та законні інтереси, які підлягають поновленню шляхом визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання його, перерахувати та виплатити позивачу державну пенсію в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва нараховувати до виплати у повному обсязі недоплачену йому, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та державну пенсію, як це передбачено в ст.ст.50, ч.4 ст.54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, то вони не підлягають задоволенню, оскільки проведення таких нарахувань та виплат на майбутнє не передбачено чинним законодавством України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.159, 160, 161 162, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплат, які йому здійснювались, починаючи з 14 листопада 2010 року і по 22 липня 2011 року,  та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплат, які йому здійснювались, починаючи з 14 листопада 2010 року і по 22 липня  2011 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

            Суддя: