Справа № 183/12904/24

№ 1-кп/183/2200/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024041350001227 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, який має середньо освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, який не має на утриманні малолітніх дітей, не є особою з інвалідністю, проживає за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 03.04.2019 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2,3 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі 4 роки 3 місяці.

- 18.06.2019 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 353, ч.2 ст.186 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі 4 роки.

- 07.10.2020 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі 3 роки 6 місяців. На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за вироками від 03.04.2019, 18.06.2019, до відбування покарання 4 роки 6 місяців. 21.10.2020 року прибув до Синельниківської ВК Дніпропетровської області. 14.04.2023 звільнений з Синельниківської ВК №94 по відбуттю покарання,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора -                                         ОСОБА_4

обвинуваченого                                                 ОСОБА_3

потерпілої                                                         ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Водночас, 15 березня 2024 року у вечірній час доби ОСОБА_3 проходив поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , та в цей момент у нього виник прямий злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло, яке знаходиться всередині вказаного домоволодіння, що належить ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, перебуваючи у вказаний час та місці, ОСОБА_3 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно – небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу (через відсутність огорожі) потрапив на територію вказаного домоволодіння, де з метою проникнення у приміщення будинку та здійснення крадіжки майна, підійшов до відчиненого вікна вказаного будинку та проник всередину будинку. В одній із кімнат будинку ОСОБА_3 побачив бензиновий почвофрез (мотоблок) марки FORTE модель HSD1G-68B вартістю 9756,54 грн., який останній визначив для себе предметом своєї злочинної діяльності, та взявши його обома руками почав викочувати з приміщення будинку.

В подальшому ОСОБА_3 з викраденим майном покинув територію домоволодіння, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 9 756 гривень 54 копійки.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 обставини викладені в обвинувальному акті не оспорював, повністю їх підтвердив, пояснив, що 15 березня 2024 року таємно викрав почвофрез (мотоблок) з будинку АДРЕСА_3 , при обставинах описаних у обвинувальному акті. В скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні надала показання, що матеріальну шкоду їй відшкодовано шляхом повернення майна працівниками поліції. Покарання обвинуваченому просила призначити на розсуд суду, вважала за можливе виправлення останнього без ізоляції його від суспільства. Претензій до обвинуваченого не має, однак розчарована його поведінкою в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає - щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання підозрюваного ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, враховуючи те, що ОСОБА_3 вину визнав повністю, судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів не перебуває, , потерпіла не наполягала на призначенні обвинуваченому суворого покарання, що разом з обставиною, яка пом`якшує покарання, дає суду підстави для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази:

- бензиновий почвофрез (мотоблок) марки FORTE модель HSD1G-68B, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_5 вважати повернутим за належністю.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у кримінальному проваджені не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя                                                 ОСОБА_1