Справа № 127/2600/25

Провадження 2-о/127/37/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Милого Д.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

       Заявниця ОСОБА_1  звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.10.2015, який було розірвано на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2023.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 продовжує проживати у квартирі заявниці АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування.

Заявниця стверджує, що ОСОБА_3 протягом останніх кількох років піднімає руку на неї, висловлюється нецензурною лайкою, постійно ображає погрожує, вчиняє психологічний тиск.

Зазначені обставини неодноразово фіксувались шляхом виклику працівників поліції:

24.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до поліції з приводу того, що її чоловік вчиняє відносно неї домашнє насильство. Звернення належним чином внесене до ІП «Єдиний облік» за №11110, а відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

14.11.2023 ОСОБА_1 знову звернулась до поліції щодо конфлікту із чоловіком. Звернення зареєстроване в ІП «Єдиний облік» за №11788 та списане до справи підрозділу на підставі електронного рапорту відповідно до доручення Національної поліції України від 22.05.2017 №5290/05/25-2017 «Про провадження в діяльність електронної системи фіксації реагування на події».

29.11.2024 року заявниця звернулась до поліції із приводу того, що чоловік вчиняє домашнє насильство стосовно неї. Зазначене звернення належним чином внесене до ІП «Єдиний облік» за №20244, а відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також заявниця зазначає, що Вінницьким міським судом Вінницької області неодноразово встановлювався факт вчинення ОСОБА_3 насильства стосовно неї: постанова Вінницького міського суду Вінницької області №127/23253/23 від 03.08.2023, постанова Вінницького міського суду Вінницької області №127/36717/23 від 27.11.2023, постанова Вінницького міського суду Вінницької області №127/40061/24 від 19.12.2024. Під час судового розгляду цих справ ОСОБА_3 визнавав свою вину та щиро розкаювався.

14.11.2023 відносно ОСОБА_3 було складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №038587 строком на десять діб.

ОСОБА_1 у своїй заяві також вказує, що колишній чоловік ОСОБА_3 постійно вчиняє відносно неї домашнє насилля - фізичного, психологічного та економічного характеру, що підтверджується наведеними вище матеріалами, разом з тим є безліч випадків які не фіксувались. Вона вважає, що є висока вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики вважає реальними.

У зв`язку із зазначеним, заявниця звернулась до суду та просила видати обмежувальний припис щодо тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 у вигляді: заборони ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися менш ніж на 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборони ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто і через третіх осіб вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку строком на 6 (шість) місяців.

Ухвалою суду від 23.01.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами окремого провадження.

У судовому засіданні заявниця  ОСОБА_1  підтримала заяву та просила її задовольнити. Також зазначила, що за час перебування в офіційному шлюбі її колишній чоловік систематично, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснював фізичне насильство відносно неї, яке полягало у мордуванні, штовханині, стусанах, що стало підставою для розірвання шлюбу між ними. Після розірвання шлюбу заінтересована особа відмовляється з`їжджати з її квартири та продовжує вчиняти домашнє насильство відносно неї, постійно зловживає спиртними напоями, що призводить до застосування насильства щодо неї. У листопаді 2024 року ОСОБА_3 в черговий раз, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, погрожував заявниці, що заріже її ножом, нецензурно висловлювався, давав стусани. Вона була змушена тікати разом із своєю малолітньою дитиною із власної квартири. Таким чином, заявниця перебуває у постійному страху за своє життя та життя своєї дитини.

Представник заявниці підтримав викладені нею доводи та просив задовольнити подану заяву.

Заінтересована особа ОСОБА_3  заперечував щодо задоволення заяви. Пояснив, що фізичного насильства стосовно колишньої дружини не чинив. Поліцію заявниця  викликала лише через сварки та за рекомендацією її батька. Також пояснив, що не має іншого житла та не має наміру залишати поточне, оскільки за час перебування у шлюбі робив ремонт у цій квартирі. Також пояснив, що ця квартира була подарована заявниці лише тому, що він сплатив за неї половину вартості квартири. Не заперечував щодо вживання алкогольних напоїв у вихідні дні. Просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки він просить не позбавляти його можливості жити разом із дитиною та виховувати її.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано 16.11.2023, що підтверджується рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/22116/23 від 16.11.2023.

Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування від 10.02.2017, посвідченого державним нотаріусом Третьої Вінницької державної нотаріальної контори Ковальською Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №?1-324 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №?80089392 від 10.02.2017.

Відповідно до листа Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області НП України №20505-2025 від 21.01.2025, в інформаційному порталі Національної поліції України у період часу з 01.01.2023 по 31.12.2024 до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло три звернення від ОСОБА_4 :

24.07.2023 з приводу того, що чоловік вчиняє домашнє насильство належним чином внесене до ІП «Єдиний облік» за №11110, а відносно ОСОБА_5 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;

14.11.2023 щодо конфлікту із чоловіком зареєстроване в ІП «Єдиний облік» за №?11788 та списане до справи підрозділу на підставі електронного рапорту відповідно до доручення Національної поліції України від 22.05.2017 №5290/05/25-2017 «Про провадження в діяльність електронної системи фіксації реагування на події»;

29.11.2024 з приводу того, що чоловік вчиняє домашнє насильство належним чином внесене до ІП «Єдиний облік за №20244, а відносно ОСОБА_5 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2023 у справі №127/23253/23 стосовно ОСОБА_3 було складено адміністративний протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що полягало у вчиненні ним 23.07.2023 насильства психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_1 . У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину повністю визнав, щиро розкаявся, просив суд його суворо не карати.

Згідно з постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023  у справі №127/36717/23 стосовно ОСОБА_3  було складено адміністративний протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що полягало у вчиненні ним 14.11.2023 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно ОСОБА_1 . У судовому засіданні ОСОБА_3 визнав фактичні обставини справи.

Згідно з терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №038587 від 14.11.2023 ОСОБА_3 у зв`язку зі скоєнням ним домашнього насильства 14.11.2023 психологічного та фізичного характеру відносно ОСОБА_1 було заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком 10 діб.

Згідно з постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2024 у справі №127/40061/24 стосовно ОСОБА_3  було складено адміністративний протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що полягало у вчиненні ним 29.11.2024 домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_1 . Визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 2, 7 частини другої статті 3 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: колишнє подружжя; батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Відповідно до пунктів 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Згідно з частиною третьою статті 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першої статті 1 згаданого Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: 1) постраждала особа або її представник; 2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; 3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами дослідження фактичних обставин справи та представлених доказів суд дійшов висновку, що доведено відповідні ризики, які обумовлюють необхідність застосування судом до ОСОБА_3 запропонованих заявником спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 350-1-350-8, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і встановити такі заходи тимчасового обмеження прав та покласти на нього такі обов`язки:

- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися менш ніж на 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто і через третіх осіб вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку.

Встановити строк дії обмежувального припису - 6 (шість) місяців.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Про видачу обмежувального припису повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи відповідно до вимог п. 4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 27 січня 2025 року.

Суддя:                                                                                В. В. Горбатюк