Справа № 503/228/23

Провадження № 2/503/169/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Калашнікової Т.О.,

при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 . В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , якій за життя належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.5150 га (кадастровий номер 5122584100:01:001:0129), яка розташована на території Пиріжнянської сільської ради Кодимського (зараз Подільського) району Одеської області, право власності на яку посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 051838, виданим Кодимською райдержадміністрацією 20.02.2004 року на підставі розпорядження від 28.11.2004 року № 793. Позивач зазначає, що є спадкоємцем за заповітом після померлої та прийняв спадщину, звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою, проте не може оформити право власності на земельну ділянку, оскільки у нього відсутні оригінали правовстановлюючих документі на вищевказану земельну ділянку. Тому, з метою захисту своїх спадкових прав, просить визнати за ним право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.5150 га (кадастровий номер 5122584100:01:001:0129), яка розташована на території Пиріжнянської сільської ради Кодимського району Одеської області, яка належала на праві власності, померлій, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 051838, виданого Кодимською райдержадміністрацією 20.02.2004 року на підставі розпорядження від 28.11.2004 року № 793.

12.01.2024 року ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у загальному позовному провадженні, а також витребувано докази з Кодимської державної нотаріальної контори (втому числі зі Спадкового реєстру) та кола спадкоємців після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання був своєчасно повідомлений належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-5, 13 ст. 128 ЦПК України . При цьому, позивач подав до суду заяву від 12.12.2024 року про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив про підтримання заявлених позовних вимог в повному обсязі. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 , в підготовче засідання також не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання відповідач був своєчасно повідомлена належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-6 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України. При цьому, відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також зазначив, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Крім того, згідно ч.4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 051838, виданого Кодимською райдержадміністрацією 20.02.2004 року на підставі розпорядження від 28.11.2004 року № 793 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 595 ОСОБА_3 належало право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.5150 га, яка розташована на території Пиріжнянської сільської ради Кодимського (зараз Подільського) району Одеської області, що підтверджується копією вказаного державного акту.

За життя, а саме 01.11.2019 року, ОСОБА_3 , склала заповіт, згідно якого все своє майно, в тому числі земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.5150 га, яка розташована на території Пиріжнянської сільської ради Кодимського (зараз Подільського) району Одеської області, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 051838, виданого Кодимською райдержадміністрацією 20.02.2004 року на підставі розпорядження від 28.11.2004 року № 793 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 595 заповіла позивачеві ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 і 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Стаття 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 16.02.2022 року, актовий запис № 69.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця (ч.2 ст. 1220 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно доч.1ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 , у встановлений законом строк прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . Дана обставина підтверджується відомостями, вказаними у листі №644/02-14 від 27.11.2024 року за підписом державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори М.М. Налдіної.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

В свою чергу абзацом 2 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 передбачено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Однак, при відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме оригіналу державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 051838, виданим Кодимською райдержадміністрацією 20.02.2004 року, внаслідок його втрати, позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити своє право на прийняту спадщину шляхом одержання в нотаріальній конторі відповідного свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується змістом листа Кодимської районної державної нотаріальної контори від 09.12.2022 року № 571/02-14, яким позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності у порядку спадкування та роз`яснено про необхідність звернення до суду для вирішення питання прийняття спадщини.

При наданні оцінки листам нотаріусів, у яких зазначено про причини невидачі спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, необхідно виходити із їх змісту та відповідно враховувати підстави зазначені нотаріусами, при цьому істотне значення мають підстави, які унеможливлюють у будь-якому випадку в майбутньому видачу таких свідоцтв нотаріусами, тому при наявності таких підстав незалежно від форми відповіді нотаріуса лист чи постанова про відмову у видачі свідоцтва, необхідно виходити з того, що у спадкодавця можливість оформити спадщину у нотаріуса відсутня (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 369/8878/16-ц).Відмова в отриманні спадкових прав не постановою нотаріуса, а листом, не може бути перешкодою позивачці для захисту своїх прав у судовому порядку (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 04 травня 2020 року у справі № 707/1309/15-ц).В свою чергу сам відповідний лист нотаріальної контори є фактично відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 613/1289/17).

Частина 1 ст. 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ураховуючи вище викладене суд вважає, що заявлений позивачем позов обґрунтований, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 223, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 392, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України, пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП № НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку, загальною площею 1.5150 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пиріжнянської сільської ради Кодимського (зараз Подільського) району Одеської області, що на підставі втраченого державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 051838, виданого Кодимською райдержадміністрацією 20.02.2004 року на підставі розпорядження №793 від 28.11.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №595 належала на праві приватної власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.О. Калашнікова