Справа 22а-14597 Головуючий у 1 інстанції Таніч Л.М.
Категорія 10.3.1 Доповідач Ткачук С.С.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого Новосядлої В.М., суддів Ткачук С.С., Шигірта Ф.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 жовтня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09.10.2009 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі Донецької області (далі управління) щодо відмови в нарахуванні позивачу з 01.10.2008 по 31.12.2008 щомісячного підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком і зобов'язано управління за цей період нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вирішено питання судових витрат, в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління просить постанову суду скасувати, визнати дії управління правомірними з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи, бо не враховані обставини фінансування спірних витрат та обов'язковість виконання постанов уряду, порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи "діти війни", перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01.10.2008 по 31.12.2008 з урахуванням виплачених сум.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з Законом України "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.195 КАС розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги управління.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до соціальної групи "діти війни". Факт перебування позивача на обліку в управлінні визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж визначено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. За ст.28ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22 травня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати з 01.10.2008 по 31.12.2008 пенсію за віком, як "дитині війни", в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та виплатити за цей період державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням виплачених сум. Цей висновок є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги щодо обов'язкового виконання управлінням вище приведеної постанови КМУ в межах фактичного фінансування урядом цієї соціальної допомоги, а ні згідно положенню ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не можуть бути взяті до уваги, бо є необґрунтовані і не спростовують висновків суду.
Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивачки. Статтею 4 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо соціального захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням. Положення про соціальний захист дітей війни повинні бути відображені в програмах діяльності Кабінету Міністрів України, які схвалюються Верховною Радою України.
Суд першої інстанції правильно визнав, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі Донецької залишити без задоволення.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: