Справа № 22а-18509 Головуючий у 1 інстанції Кобаль М.І.
Категорія 10.3.1 Доповідач Ткачук С.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2011 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Новосядлої В.М.
суддів Ткачук С.С., Шигірт Ф.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на ухвалу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 28 серпня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області, 3-я особа на боці відповідача – Головне управління Державного казначейства у Донецькій області, про визнання неправомірної відмови в призначенні пенсії за віком із розміру мінімальної пенсії за віком,
у с т а н о в и в :
30.10.2008 позивач звернувся із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області ( далі управління) і просив визнати неправомірної відмову призначити йому пенсії за віком відповідно до ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" і зобов’язати управління призначити пенсію з 01.06.2007 в розмірі 2676грн. із урахуванням додаткових виплат.
Ухвалою суду першої інстанції на підставі ст.155ч.1п.8 КАС позов залишено без розгляду.
На дану ухвалу представником позивача ОСОБА_1 принесена апеляційна скарга, де просить скасувати ухвалу, розгляду позов по суті і задовольнити позовні вимоги.
Ухваливши судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач залишив залу судового засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з Законом України "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
На підставі ст. 195 КАС суд апеляційної інстанції розглядав справу в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи встановлено, що в судовому засіданні, призначеному на 28.08.2009, були присутні позивач, його представник та представник відповідача. З боку представника Головне управління Державного казначейства у Донецькій області надійшла заява про розгляд справи без його участі.
У позовній заяві позивач просив допустити участь свого представника, а згідно журналу судового засідання за 11.03.2009 за клопотанням позивача був допущений до участі у справі як представник за усною заявою довірителя відповідно до ч.1ст. 58 КАС. Заява позивача про розгляд справи із його участю в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до журналу судового засідання за 28.08.2009 та технічного запису судового засідання позивач дійсно до закінчення судового розгляду справи залишив залу судового засідання без поважних причин.
Суд першої інстанції не вирішуючи питання обов’язкової особистої участі позивача під час розгляду справи, незважаючи, що його представник продовжив участь у розгляді справи, вислухавши думку представників позивача та відповідача, постановив ухвалу про залишення позову без розгляду, притому, що перешкод для продовження розгляду позову не було.
Статтею 128 КАС визначені випадки коли суд відкладає розгляд справи. За положенням ч.5 цієї статті наслідки, визначені ч.ч.2- 4 цієї статті, застосовуються у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання.
Відповідно до ст.155ч.1п.8 КАС суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.
Враховуючи приведене, апеляційний суд визнає, що представництво позивача здійснювалось в суді на законних підставах, його повноваження як представника не були обмежені позивачем, а тому, представник мав права позивача, як сторони у справі, визначені ст.49,51 КАС, і продовжувати представляти його інтереси в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.59 КАС повноваження на ведення справи в суді дає представникові право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчиняти ця особа.
Суд апеляційної інстанції визнає, що висновки суду першої інстанції щодо неможливості розгляду справи за відсутністю позивача не ґрунтуються на положеннях приведених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України, в їх редакція, яка діяла на час ухвалення судового рішення, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу слід повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У відповідності до ч.1 ст.202 КАС України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції є порушення норм процесуального права. Відповідно до ст.ст.199,205ч.1 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 197, 198,199, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 28 серпня 2009 року скасувати і повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуюча: Судді: