Справа № 22а-20520 Головуючий у 1 інстанції Нікішин Ю.В.
Категорія 10.3.1 Доповідач Ткачук С.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2011 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Осипчук О.В.,
суддів Ткачук С.С., Шигірт Ф.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 грудня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити соціальну допомогу "дітям війни",
установив:
02.11.2009 позивачка звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області ( далі управління) де просила визнати відмову щодо перерахунку щомісячного підвищення до пенсії неправомірною та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату належного їй щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2009 роки.
Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 грудня 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області ( далі управління) щодо не нарахування пенсії з підвищенням як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком з 02.11.2008 по 31.12.2009 і зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за цей період відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". У задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2006 по 02.11.2008 відмовлено.
В апеляційній скарзі управління просить постанову суду скасувати, визнати дії управління правомірними з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи, бо не враховані обставини фінансування спірних витрат та обов'язковість виконання постанов уряду, порушено вимоги матеріального та процесуального права. Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що встановлений мінімальний розмір пенсії за віком не поширюється на правовідносини, що виникають на підставі інших законів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка відноситься до соціальної групи "діти війни", перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у вказаному періоді з урахуванням сплачених сум.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з Законом України "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
На підставі ст. 195 КАС суд апеляційної інстанції розглядав справу в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і застосовано норми матеріальних законів, які регулюють дані тривалі правовідносини.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. За ст.28ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року № 3235-1У, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року № 3367-1У, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року , пункт 17 статті 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" було виключено, статтю 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" було викладено в наступній редакції: установити, що пільги дітям війни , передбачені абз.7 ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6- у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом верховної Ради України з питань бюджету ". При цьому Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблений не був.
З огляду на те, що положення статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом України до наступного часу не визнані неконституційними, суд вважає , що вимоги позивача про зобов'язання провести нарахування щомісячної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання відповідача провести її виплату за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року є незаконними і такі вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо вирішення правовідносин за 2007-2009 роки висновки суду ґрунтуються на положеннях Конституції України, Законів України «Про соціальний захист дітей війни», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", враховуючи дію норм цих законів у часі, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 та від 22.05.2008, Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік».
Відповідно до ст.159 КАС судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, яку були досліджені в судовому засіданні.
Але відмовивши у поновленні строку, суд першої інстанції допустив порушення норм ст. 99 КАС, в її редакції на час подання позову, а саме, при визначені початку перебігу строку звернення до адміністративного суду і періоду в межах якого позовні вимоги не підлягають задоволенню, бо відмовив у поновленні цього процесуального строку, прийшов до протиріччя у висновку, що позов не підлягає задоволенню з 01.01.2006 по 02.11.2008, в т.ч. як слід було зазначити по 01.11.2008.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КАС України підставою для зміни судового рішення є правильне по суті вирішення справи чи питання , але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на підставі ч.2 ст.205 КАС може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід заволинити частково, абзац четвертий резолютивної частини постанови суду першої інстанції змінити визнавши період за який позов не підлягає задоволенню з 01.01.2006 по 01.11.2008.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205,207, 254 КАС України, апеляційний суд
постановив :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області задовольнити частково.
Абзац четвертий резолютивної частини постанови Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 грудня 2009 року змінити і викласти у такій редакції:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області щодо визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області у не нарахуванні і виплаті щомісячного підвищення до пенсії «дітям війни» ОСОБА_1 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2006 по 01.11.2008 та зобов’язанні здійснити такий перерахунок за цей період – відмовити.
В іншій частині постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 грудня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуюча:
Судді: