Справа 22а-21655 Головуючий у1 інстанції Літовка В.В.
Категорія 10.3 Доповідач Ткачук С.С.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В.,
суддів Ткачук С.С., Шигірт Ф.С. ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 12 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, 3-я особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про стягнення суми щорічної разової допомоги до 5 травня,-
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом війни 2 групи і має право на виплати встановлені законодавством України для ветеранів війни. Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Відповідач здійснив виплату цієї допомоги, але в меншому розмірі, ніж визначено законом. Просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради ( далі управління) провести перерахунок, сплатити на його користь недоотриману суму щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 4578 грн., тобто з урахуванням фактично здійсненої виплати.
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 12 листопада 2009 року позов залишено без задоволення.
Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову і задовольнити позов, бо судом першої інстанції були порушені норми матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом війни 2 групи і перебуває на обліку у відповідача і має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". До 5 травня 2009 року йому була виплачена матеріальна допомога в сумі 430грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду скасуванню з ухваленням нової постанови з таких підстав.
Враховуючи положення п.1 Закону України "Про внесення змін до розділу 12 "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ пов'язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року справа розглядається за правилами КАС України.
З обставин справи вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і визнана інвалідом 2 групи, має право на пільги, встановлені ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
На його звернення 10.07.2009 він отримав з управління письмову відповідь щодо відмову у виплаті йому разової допомоги до 5 травня у розмірі визначеному законом.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ інваліди війни 2 групи мають право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Фінансування витрат здійснюється за рахунок державного бюджету.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" зміни до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились, тобто на спірний період Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" був діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, частина 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладена у наступній редакції: "щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Окрім того, статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( в редакції, яка була дійсна на час здійснення виплати), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25, у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається законом. Статтею 54. Закону України "Про державний бюджет України на 2009» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Але керуючись ст. 8.9 КАС при вирішені спору, апеляційний суд не приймає до уваги положення п.1 постанови КМУ від 18.03.2009 № 211 « Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", т.я. відповідно до ст.116 ч.1,2, ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання законів України і вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Окрім того, стаття 46 основного закону держави передбачає регулювання права на соціальний захист передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі приведено апеляційний суд визнає вимоги позивача такими, що ґрунтуються на законі і такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, апеляційний суд визнає дії суб’єкту владних повноважень – управління щодо відмови у виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2009 троку в розмірі визначеному законом неправомірними.
Сума прожиткового мінімуму у 2009 рік на особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць на час виплати разової грошової допомоги складала 498 грн., а розмір разової грошової допомоги, яку слід сплатити позивачу становить 3984грн. (498грн.х8). Фактично сплачено 430грн., тому недоплачена сума в розмірі 3554грн підлягає сплаті і на підставі ст. 21 КАС цю суму слід стягнути з управління на користь позивача.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на підставі ч.2 ст.205 КАС може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.197,198,202,.205, 207 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 12 листопада 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради у виплаті ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня 2009 року не відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на користь ОСОБА_2 за рахунок державного бюджету недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня 2009 року в сумі 3554 гривень.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий
Судді