Справа №442/9646/24

Провадження №2/442/168/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 січня 2025 року місто Дрогобич Львівської області

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Коваля Р.Г.,

з участю секретаря Чолавін Н.П.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 463076-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 01.06.2023 ТзОВ «Бізнес Позика» 01.06.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №463076-КС-002 про надання кредиту. 01.06.2023 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договір № 463076-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТзОВ «Бізнес Позика» направлено Горуцькому І.В. через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 01.06.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 463076-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 75000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15986460 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТзОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 75000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальником було вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Також, 02.09.2023 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору N° 463076-КС-002 про надання - кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом ' “країни «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 2.7 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 03.08.2024 р.»

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 463076-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 82760,00 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Відповідно до п. 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховується на залишок заборгованості по Кредиту наявну на початку календарного дня, за період фактичного користування Кредитом із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно графіку платежів.

Відповідно до п. 5.1 Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є невід`ємною  частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, станом на 03.11.2024 утворилась заборгованість за Договором № 463076-КС-002 надання кредиту в розмірі 393 524,08 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 73 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 320 524,08 грн. відтак, просить стягнути з відповідача вказану суму.

Ухвалою від 19.12.2024 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) часників справи на 21.01.2025. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено десятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу десятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідач у запропонований судом строк та порядку відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до нього про стягнення заборгованості не подав, в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини своєї неявки.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610218740548, яке скеровувалось судом на адресу відповідача, вищезазначене поштове відправлення вручено відповідачу за довіреністю.

Як вбачається з відомостей, отриманих з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" за допомогою функції "відстеження", кореспонденція, яка направлялась відповідачу вручена за довіреністю.

Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі, про що свідчать наявні у справі письмові докази. До того ж, інформація про дату, час та місце розгляду справи цієї цивільної справи розміщувалася на офіційній веб-сторінці Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області на ресурсі «Судова влада України» у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua.

Суд доходить висновку про належне вжиття всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а відтак, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11, ч. 12 ст. 128 ЦПК України вважає відповідача належним чином повідомленою про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.

02.01.2025 на адресу суду поступила заява від представника позивача про розгляд справи без її участі, та вказала, що позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом задоволено заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності, та виходячи з положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, а також враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважав за доцільне та можливе здійснювати (продовжувати) судовий розгляд даної справи за відсутності її учасників на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання у цій справі технічними засобами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд вирішив проводити заочний розгляд справи.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 01 червня 2023 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікційних систем укладено кредитний договір № 463076-КС-002, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 75000 грн., строком кредитування на 16 тижні, термін дії Договору до 21.092023, процентна ставка в день 1,15986460.

ТзОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 75000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальником було вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів ( або платіжним дорученням).

Також, 02.09.2023 між ТзОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 463076-КС-002 про надання - кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 2.7 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 03.08.2024 р.»

До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором № 463076-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 82760,00 грн.

Станом на 03.11.2024 у відповідача ОСОБА_1 утворилась кредитна заборгованість перед позивачем ТзОВ «Бізнес Позика» за Договором № 463076-КС-002 в розмірі 393 524,08 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 73 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 320 524,08 грн.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Зі змісту ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на викладене вище, слід дійти висновку, що укладений між сторонами Договір, є укладеним з додержанням письмової форми, визначеної законом, оскільки укладений з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію», та підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному Законом та договором.

Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, як і не надав доказів належного виконання ним умов кредитного договору, та, враховуючи, що відповідач належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором та підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом станом на 03.11.2024, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 393 524,08 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 73 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 320 524,08 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Беручи до уваги, що позов задоволено, суд вважає, що на підставі ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 4722,29 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 77-81, 89, 95, 141, 209-211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість у загальному розмірі 393524,08 (триста дев`яносто три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні 08 копійок), яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 73 000,00 (сімдесят три тисячі гривень); суми прострочених платежів по процентах - 320 524,08 (триста двадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири гривні 08 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 4722,29 чотири тисячі сімсот двадцять дві гривні 29 копійок) сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»; місце знаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки, буд.26, м. Київ, Україна, 01133; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3

Повний текст рішення складено 21 січня 2025 року.

Суддя Роман КОВАЛЬ