Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 644/10063/24

Провадження № 2/644/721/25

30.01.2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Рибалка В.О.,

одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 4 приміщення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад:

1.1. позиції позивача

19 листопада 2024 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі за текстом АТ КБ «ПриватБанк»/позивач), в особі представника Захарової Катерини Романівни, яка діє на підставі довіреності № 9764-К-Н-О від 18.10.2023, через систему «Електронний суд» звернулось до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 /відповідачка), предметом якої є: стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 01.10.2012 у розмірі 59 187, 88 грн, яка утворилася станом на 16.10.2024.

В обґрунтування позову АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що 01 жовтня 2012 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву № б/н та приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг розміщених на сайті банку https://privatbank.ua/terms, відповідно до умов договору приєднання відповідачці відкрито картковий рахунок та видано кредитну карту з початковим кредитним лімітом, який в подальшому збільшився до 48 000,00 грн, із зобов`язанням повернути його відповідно до умов укладеного договору за користування кредитними коштами, зокрема й щодо сплати відсотків. Відповідачка зобов`язання, за вказаним договором, належним чином не виконала, внаслідок чого, перед позивачем, виникла вищезазначена заборгованість. За таких обставин, позивач змушений звернутися з позовом до суду, оскільки відповідачка ухиляється від добровільного погашення боргу у розмірі 59 187 грн 88 коп, що складається з таких складових: 48 862 грн 77 коп заборгованість за тілом кредиту; 10 325 грн 11 коп заборгованість за простроченими відсотками та покласти судові витрати по сплаті судового збору на відповідачку.

1.2.заперечень відповідача

Відповідачка Трегуб Ю.В. не скористалася процесуальним правом на пропозицію суду, викладену в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.11.2024, подати відзив на позов, спростувати наведені позивачем аргументи та доводи у позовній заяві.

2. заяви, клопотання

Представник Акціонерного товариства «ПриватБанк» Захарова Катерина Романівна, яка діє на підставі довіреності № 9764-К-Н-О від 18.10.2023, разом з позовом, 19.11.2024 надала клопотання про дослідження доказів, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.11.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.11.2024, та долучено докази зміни прізвища представника АТ КБ «ПриватБанк» Ніколенко Вероніки Василівни, яка діє на підставі довіреності № 97615-К-Н-О від 17.10.2023, з «Куликова» на «Захарова» Катерина Романівна, що належним чином підтверджує повноваження представника АТ КБ «ПриватБанк».

05.12.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача Лошак Вікторії Ігорівни, яка діє на підставі довіреності № б/н від 19.03.2024, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів що призначено на 24 грудня 2024 о 09 год 00 хв та усі наступні судові засідання.

30 січня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника позивача Хміля Володимира Вікторовича, який діє на підставі довіреності № 8519-К-О від 15.08.2023 про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі, у разі виникнення обставин викладених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Від Трегуб Ю.В. жодних заяв та клопотань на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова не надходило.

3.інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 19.11.2024, справа № 644/10063/24 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 20.11.2024 судом сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 914552, відповідно до якого місце проживання відповідачки зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.11.12024 позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 було залишено без руху на надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.11.2024 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 644/10063/24 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09.12.2024 клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено.

Представник позивача у судове засідання у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином та своєчасно, матеріали справи містять клопотання, у якому вона просить суд здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачці ОСОБА_1 про виклик в судові засідання, призначені на 24.12.2024 та 30.01.2025 надсилалася судом за останнім відомим місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з відповіддю з ЄДДР № 914552 від 20.11.2024.

Рекомендовані повідомлення про виклик ОСОБА_1 повернулися до суду, як неотримані відповідачкою із зазначенням у довідці про причини повернення - «тимчасово не обслуговується», така довідка поштового відділення вважається не належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, в тому числі, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Заразом, відповідачка повідомлялася про виклик у судові засідання, призначені на 24.12.2024 та 30.01.2025 через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, розміщені 28.11.2024 та 24.12.2024 за посиланням http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/, відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України та на підставі ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014.

За приписами ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, не прибула до суду повторно без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надала, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідачки ОСОБА_1 та можливості продовження розгляду справи за її відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідачки ОСОБА_1 , оскільки її відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів, про що суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

З огляду на те, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача, розглядає справу за відсутності відповідача та, згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.01.2025 зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення заборгованості на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, мотиви їх відхилення та врахування, мотивована оцінка суду аргументів сторін, порушені чи оспорені права, за захистом яких мало місце звернення до суду

Вирішуючи спір, суд установив, що між сторонами виникли суспільні відносини в сфері споживчого кредитування, що виникають між економічними суб`єктами у зв`язку з переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності та добровільності.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2012 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк». Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне: «Я згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, основними умовами користування та кредитування, які розміщені в рекламному буклеті, складають між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я знайомилась з договором про надання банківських послуг до його заключення та згодна з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Я зобов`язуюсь виконувати умови вимог Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитись з їх змінами на сайті ПриватБанку».

Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www:privatbank.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з правилами на сайті Приват Банку - www:privatbank.ua».

Відповідачці відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 48 000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту ОСОБА_1 отримала кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 07/16 тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку та довідкою. Відповідачка після отримання картки за умовами укладеного з позивачем договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Активація нею картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам.

У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачці було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачкою грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, а також частково сплачувала заборгованість за договором.

Отже, ОСОБА_1 не лише отримала кредитну картку, а й визнала укладення кредитного договору та погодилася з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків. Після спливу строку дії першої картки відповідачкою для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки: кредитна картка номер - НОМЕР_2 строк дії - 01/20 тип - Універсальна, користування в період з 01.08.2016 до 26.12.2020; кредитна картка номер - НОМЕР_3 строк дії - 03/23 тип - Універсальна GOLD, період користування з 16.01.2020 до 09.04.2024, що підтверджується випискою за договором б/н за період 01.10.2012 - 23.10.2024.

У процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.

У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв`язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону «Про споживче кредитування» паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 24.09.2021, у якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.

Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 24.09.2021 відповідачкою підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на підставі якої погоджені суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачкою підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». При цьому, на момент підписання зазначеної вище заяви заборгованість відповідачки становила 34 508,05 грн, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.

Тобто, ОСОБА_1 була належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 24.09.2021 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8% . При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 10 325,11 грн.

У зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру, що підтверджується розрахунком заборгованості від 16.10.2024.

Отже, позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідачки відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а ОСОБА_1 отримуючи кредитні картки фактично отримувала електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідачка мала безперервний доступ до самого рахунку.

ОСОБА_1 зобов`язалася повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідачка не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що підтверджується випискою по рахунку.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання відповідачки вважаються простроченими.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості ОСОБА_1 станом на 16.10.2024 має заборгованість - 59 187, 88 грн, яка складається з наступного: 48 862 грн 77 коп - заборгованість за тілом кредита; 10 325 грн 11 коп - заборгованість за простроченими відсотками;

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг.

Суд наголошує, що ОСОБА_1 не надано доказів на спростування вище наведеної інформації та обставин, не надано доказів на підтвердження факту повного виконання умов договору і повернення кредиту, тому суд дійшов висновку, що право АТ КБ «ПриватБанк» невиконанням у повному обсязі зобов`язання з боку відповідачки порушено і підлягає судовому захисту, а позов підлягає задоволенню.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини у сфері споживчого кредитування, що регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі за текстом - ЦК України), Законом України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII, Законом України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015

№ 675-VIII, Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017

№ 2155-VIII тощо.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Одним із видів договорів є договір приєднання, яким, відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим, Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За частинами першою та другою статті 641 ЦК України вбачається, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається в письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України регламентує, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктами 1-1, 2, 10, 11 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом; споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит - (кредит) грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.14 Закону України «Про споживче кредитування»).

Пунктом 5 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п.7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про рекламу» та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень (ч.1 ст.10 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1, 2 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ч. 1, 2, 3 ст.89 ЦПК України).

6.Висновки суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви, ОСОБА_1 ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідачки в анкеті-заяві. Позивач, взяті на себе зобов`язання по зазначеному договору виконав своєчасно та у повному обсязі, шляхом нарахування кредитного ліміту на картку. Відповідачка користувалась кредитними коштами, про що свідчить розрахунок заборгованості, але погашення використаного кредитного ліміту не відбувалось.

Суд дійшов переконання, що підписавши проаналізовані вище анкету-заяву та паспорт споживчого кредиту, які є складовими частинами кредитного договору, ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 3, 627 ЦК України, добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі № 284/157/20-ц, який суд застосовує до спірних правовідносин, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

Як слідує із розрахунку, станом на 16.10.2024, з урахуванням встановленого позивачем кредитного ліміту у сумі 48 000,00 гривень, відповідачка останнього разу здійснювалось погашення заборгованості 09.04.2024 у сумі 507,80 грн, станом на 16.10.2024 заборгованість відповідачки становить 59 187 грн 88 коп. Та є не погашена станом на момент подання позовної заяви до суду, що підтверджується розрахунком суми заборгованості, а тому є всі підстави для задоволення позову в цій частині.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов переконання, що АТ КБ «ПриватБанк» має право вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, оскільки фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, фактично право АТ КБ «ПриватБанк» невиконанням зобов`язання з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту, тому суд вважає за необхідне задовольнити позов та стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за кредитом, що складається з тіла кредиту.

7. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 43, 76-81, 83, 83, 84, 89, 133, 141, ст.178, 247, 258, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст. 273, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 01.10.2012 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.10.2012 у розмірі, що становить 59 187 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят сім) грн 88 коп станом на 16.10.2024.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Повне ім`я сторін:

Позивач - Акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , моб. телефон НОМЕР_4 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2

Повне судове рішення складено 30 січня 2025 року.

Суддя Д.Г. Паляничко