Дата документу 28.01.2025 Справа № 334/4831/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/4831/16

Провадження №22-ц/807/141/25

Головуючий в 1-й інстанції – Гнатюк О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року                                                         місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.

суддів:Кочеткової І.В., Полякова О.З.,

секретарВолчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2024 року, постановлену у м. Запоріжжі (повний текст ухвали складено 17 жовтня 2024 року) у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява представника боржника Бобровника Костянтина Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Заява обґрунтована тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.08.2023 року №334/4831/16-ц частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії. Вирішено усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати бетонний паркан на частині земельної ділянки S-2, виділеній у користування ОСОБА_1 , згідно з варіантом №3 висновку судової будівельно-технічної експертизи №2503 від 05.08.2019 року, відповідно до якого постановою Запорізького апеляційного суду від 16.12.2020 року в цивільній справі №334/2465/14-ц встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 . На виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист, який на даний час перебуває на виконанні в Дніпровському відділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №75386363. 2.04.2024 року представником відповідача ОСОБА_2 на адресу суду, позивача, зацікавленої особи була направлена заява про виконання рішення суду з додатками. 4.07.2024 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 та кв. АДРЕСА_3 , в результаті чого був складений акт, відповідно до якого було встановлено, що бетонний паркан відсутній, але наявний металевий паркан червоного кольору. Заявник вважає, що нею добровільно виконане зобов`язання за рішенням суду, тому просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2024 року, заяву ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя №334/4831/16-ц щодо усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати бетонний паркан на частині земельної ділянки S-2, виділеній у користування ОСОБА_1 , згідно з варіантом №3 висновку судової будівельно-технічної експертизи №2503 від 05.08.2019 року, відповідно до якого постановою Запорізького апеляційного суду від 16.12.2020 року в цивільній справі №334/2465/14-ц встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в яких посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог заяви у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що виконання рішення суду у цій справі передбачає знесення паркану та відновлення права на користування земельною ділянкою, а зміна паркану без можливості заявника користуватися виділеною земельною ділянкою не вказує на виконання вимог рішення суду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.08.2023 року №334/4831/16-ц частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії. Вирішено усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати бетонний паркан на частині земельної ділянки S-2, виділеній у користування ОСОБА_1 , згідно з варіантом №3 висновку судової будівельно-технічної експертизи №2503 від 05.08.2019 року, відповідно до якого постановою Запорізького апеляційного суду від 16.12.2020 року в цивільній справі №334/2465/14-ц встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 .

04.06.2024 року на виконання зазначеного рішення суду виданий виконавчий лист №334/4831/16-ц.

25.06.2024 року державний виконавцем відкрито провадження з виконання виконавчого листа №334/4831/16-ц від 4.06.2024 року.

Відповідно до акту державного виконавця від 11.06.2024 року під час перевірки за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що бетонний паркан відсутній, але наявний встановлений паркан червоного кольору.

Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції виходи в з того, що металевий паркан, наявність якого зафіксована у акті державного виконавця, є новою обставиною, що не досліджувалася судом при розгляді цивільної справи №334/4831/16-ц, та в зв`язку із чим в рамках розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд не може встановити чи встановлює він перешкоди для користування земельною ділянкою. Оскільки боржником самостійно демонтований бетонний паркан на частині земельної ділянки S-2, виділеній у користування ОСОБА_1 відповідно до рішення суду, заяву необхідно задовольнити.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Підставою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за заявою зазначено добровільне виконання боржником свого обов`язку. І як підтвердження надано акт державного виконавця від 11.06.2024 року, в якому встановлено, що під час перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , бетонний паркан відсутній, але наявний встановлений паркан червоного кольору.

При цьому, за виконавчим листом, виданим відповідно до рішення суду примусовому виконанню підлягають наступні дії: усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати бетонний паркан на частині земельної ділянки S-2, виділеній у користування ОСОБА_1 , згідно з варіантом №3 висновку судової будівельно-технічної експертизи №2503 від 05.08.2019 року, відповідно до якого постановою Запорізького апеляційного суду від 16.12.2020 року в цивільній справі №334/2465/14-ц встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 .

Таким чином, виконання обов`язку боржником полягає в усуненні будь-яких перешкод у користуванні земельною ділянкою за встановленим варіантом порядку користування. Наявність будь-якої огорожі, паркану, перепону, з якого б матеріалу вони не були і якого б не були кольору не впливають на суть поняття «перешкода у користуванні».

Доводи суду першої інстанції з приводу того, що наявність металевого паркану не була предметом дослідження в суді при ухваленні відповідно рішення, є не обґрунтованими, оскільки предметом дослідження під час розгляду справи було встановлення порядку користування земельною ділянкою за певним варіантом запропонованим за висновками судової будівельно-технічної експертизи. І враховуючи, що такий порядок встановлено належним виконанням боржником ОСОБА_2 своїх обов`язків щодо виконання рішення суду буде усунення перешкод ОСОБА_1 в користуванні земельної ділянки виділеної за судовим рішенням.

На підставі вищезазначеного, ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимог заяви.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2024 року у цій справі скасувати. Прийняти нову постанову наступного змісту.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 30 січня 2025 року.

Головуючий, суддя-доповідач                                                С.В. Кухар

судді:                                                                                І.В. Кочеткова

О.З. Поляков