П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26824/24

Головуючий в І інстанції: Бжассо Н.В.

                                                                                           Дата та місце ухвалення рішення: 11.11.2024 р., м. Одеса

           П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді – доповідача – Шеметенко Л.П.

                           судді – Градовського Ю.М.

                  судді – Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «МАРЛІН ОДЕСА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року Приватне підприємство «МАРЛІН ОДЕСА» звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000097/2 від 14.07.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2024/000240 від 14.07.2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000097/2 від 14.07.2024 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000240 від 14.07.2024 року.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «МАРЛІН ОДЕСА» понесені судові витрати у розмірі 13986,34 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Позивачем подано до суду відзив, в якому він просить апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року – залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.03.2023 року між ПП «МАРЛІН ОДЕСА» (Покупець) та компанією «FUJIAN RONGJІANG IMP.&EXP. CO., LTD», (Китай; Продавець) було укладено Контракт №20032023, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар, що належить продавцю. Перелік товарів, кількість, ціна, сума зазначаються в інвойсах або проформа інвойсах на кожну партію товару. Інвойси, проформа інвойси є платіжними документами (п. 1.1 Контракту).

Згідно п. 3.2 Контракту вид транспортування вантажу, умови поставки вказуються додатково в інвойсі або проформа інвойсі.

Пунктом 5.1. Контракту передбачено, що оплата товару здійснюються покупцем наперед, згідно з виставленими рахунками або проформа інвойсами. Оплата товару здійснюється в доларах США (п. 5.2 Контракту).

Відповідно до пункту 8.5. Контракту при його тлумаченні сторони повинні керуватись умовами міжнародних правил Інкотермс.

З метою митного оформлення імпортованого товару, 14.07.2024 року декларантом позивача - ТОВ «БЛЕССКО» (діючий в інтересах ТОВ «МАРЛІН ОДЕСА» на підставі Договору №3/107 від 29.10.2019 року) до Одеської митниці подано митну декларацію №24UA500020006400U0 на товар, а саме:

- готова риба ціла або шматками, але не фарширована, філе вугря смажене та заморожене роду Anguilla Rostrata, без ГМО: - frozen roasted eel/філе вугря смажене та заморожене з соєвим соусом 10%-15% розмірний ряд 600-650 гр.+10%-15% соус 1 шт., 16 шт. в кожній коробці, нетто 1 коробки 10 кг., 1000 кор., маса нетто без пакування – 10000 кг.;

- готова риба ціла або шматками, але не фарширована, філе вугря смажене та заморожене роду Anguilla Rostrata, без ГМО: - frozen roasted eel/філе вугря смажене та заморожене з соєвим соусом 10%-15% розмірний ряд 600-650 гр.+500 гр. соус 1 шт., по 9 шт. в кожній коробці, нетто 1 коробки 10 кг., 1200 кор., маса нетто без пакування – 12000 кг.;

На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи:

-          сертифікат якості (Certificate of quality) №224000000153306001 ВІД 19.04.2024 РОКУ;

-          пакувальний лист (Packinglist) від 08.03.2024 року;

-          рахунок-проформа (Proforma invoice) №RJCG24НА027 від 08.03.2024 року;

-          рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №RJCG24НА027 від 07.05.2024 року;

-          коносамент (bill of lading) №238320750 від 11.05.2024 року;

-          автотранспортна накладна №8410 від 10.07.2024 року;

-          декларація про походження товару (Declaratiоn of origin) №31 від 26.10.2023 року;

-          міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №224000000153306002 від 19.04.2024 року;

-          сертифікат походження товару (Certificate of origin) №С241581474670043 від 16.05.2024 року;

-          банківський платіжний документ, що стосується товару №240311/000244571 від 11.03.2024 року;

-          банківський платіжний документ, що стосується товару №240522/000257399 від 22.05.2024 року;

-          банківський платіжний документ, що стосується товару №240531/000259035 від 31.05.2024 року;

-          рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №А010973 від 08.07.2024 року;

-          документ, що підтверджує вартість перевезення товару №02/08.07.2024 від 08.07.2024 року;

-          страховий поліс №13598100220240000115 від 30.04.2024 року;

-          зовнішньоекономічний договір (контракт) №20032023 від 20.03.2023 року;

-          договір про надання послуг митного брокера №3/107 від 29.10.2019 року;

-          договір (контракт) про перевезення №221-ЮГЛ від 17.10.2022 року;

-          договір (контракт) про перевезення №2911/2022 від 29.11.2022 року;

-          заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 14.07.2024 року;

-          інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №11664693 від 14.07.2024 року;

-          копія митної декларації країни відправлення №371420240000029812 від 22.04.2024 року.

Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.

Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до вимог розділу ІІІ Правил, затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано;

3) у довідці про транспортні витрати від 08.07.2024 №02/08.07.2024 відсутнє посилання на договір перевезення вантажу;

4) інвойс №RJCG24HA027 від 07.05.2024 року не містить посилання на зовнішньоекономічний контракт; умови поставки (CNF) вказані в інвойсі суперечать умовам поставки (СIF) зазначеним в графі 20 ЕМД;

5) згідно п. 5.1 Контракту оплата здійснюється наперед згідно рахункам або проформам інвойсу, але в наданому інвойсі №RJCG24HA027 від 07.05.2024 року такі умови відсутні.

На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов`язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації згідно ст.254 МКУ.

14.07.2024 року декларантом позивача надіслано митному органу лист, в якому зазначено, що додаткові документи, окрім тих, які вже надані, у підприємства відсутні.

Одеською митницею 14.07.2024 року було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000097/2, відповідно до якого здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару за резервним методом, яким митну вартість товарів: №1 скориговано до рівня 13,6 дол. США/кг. замість 11,66 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом; №2 скориговано до рівня 13,6 дол. США/кг. замість 7,66 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2024/000240.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку, що надані позивачем митному органу документи підтверджують митну вартість товару, яка заявлена у митній декларації, при цьому, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

За приписами ч.1 ст. 49 Митного Кодексу України (далі – МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем були надані наступні документи: сертифікат якості №224000000153306001 ВІД 19.04.2024 РОКУ; пакувальний лист від 08.03.2024 року; рахунок-проформа №RJCG24НА027 від 08.03.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) №RJCG24НА027 від 07.05.2024 року; коносамент (bill of lading) №238320750 від 11.05.2024 року; автотранспортна накладна №8410 від 10.07.2024 року; декларація про походження товару (Declaratiоn of origin) №31 від 26.10.2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №224000000153306002 від 19.04.2024 року; сертифікат походження товару (Certificate of origin) №С241581474670043 від 16.05.2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №240311/000244571 від 11.03.2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №240522/000257399 від 22.05.2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №240531/000259035 від 31.05.2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №А010973 від 08.07.2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №02/08.07.2024 від 08.07.2024 року; страховий поліс №13598100220240000115 від 30.04.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №20032023 від 20.03.2023 року; договір про надання послуг митного брокера №3/107 від 29.10.2019 року; договір (контракт) про перевезення №221-ЮГЛ від 17.10.2022 року; договір (контракт) про перевезення №2911/2022 від 29.11.2022 року; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 14.07.2024 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №11664693 від 14.07.2024 року; копія митної декларації країни відправлення №371420240000029812 від 22.04.2024 року.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, Одеська митниця зазначила обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

У рішенні про коригування митної вартості товару, митним органом визначено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.6.1 Контракту №20032023 від 20.03.2023 року, укладеного між ПП «МАРЛІН ОДЕСА» та Компанією «FUJIAN RONGJІANG IMP.&EXP. CO., LTD», товар повинен бути доставлений в упаковці, що відповідає особливостям транспортування.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару здійснювалася на умовах CIF.

Так, за умовами поставки CIF продавець зобов`язаний           за           власний           рахунок забезпечити пакування      товару, необхідне      для      перевезення      товару,      яке      він організує (за винятком випадків,      коли      в      даній галузі      торгівлі прийнято звичайно відвантажувати      товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка      повинна містити належне маркування.

Таким чином, враховуючи, що поставка товару здійснювалась на умовах CIF, то вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням включена до ціни товару, яку позивач сплатив продавцю.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.

Отже, оскільки з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням (упаковка включена у ціну товару), в свою чергу, імпортером жодних витрат на пакування понесено не було, тому витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару.

Враховуючи викладене, твердження відповідача про відсутність інформації щодо включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості упаковки або пакувальних матеріалів є необґрунтованими та безпідставними.

Також, як на підставу для коригування митної вартості товарів, Одеська митниця посилається на відсутність у наданих до митного оформлення документів щодо підтвердження витрат на транспортування.

Колегія суддів спростовує такі доводи митного органу та зазначає, що відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, на підтвердження розміру транспортних витрат декларантом надано митному органу: договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №221-ЮГЛ від 17.10.2022 року, який укладений між позивачем та ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТИК», а також рахунки на оплату      та довідки про транспортні витрати.

Відповідно до умов Договору №221-ЮГЛ про надання транспортно-експедиторських послуг від 17.10.2022 року, укладеного між ПП «МАРЛІН ОДЕСА» та      ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТИК», визначено право експедитора залучати до виконання обов`язків за контрактом третіх осіб.

29.11.2022 року ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТИК» укладено з ТОВ «Автосервис» договір №2911/2022 на автомобільне перевезення.

Відповідно до довідки ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТІК» про транспортні витрати №02/08.07.2024 від 08.07.2024 року, вартість перевезення вантажу транспортним засобом державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з м.Констанца (Румунія) до м.Орлівка (прикордонний перехід, Україна) становить 65000 грн. Вартість навантажувально-розвантажувальних робіт на території Румунії враховані у вартість організації транспортних послуг до кордону з Україною.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 року по справі №804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15.10.2024 року по справі №520/6058/24.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що довідка про транспортні витрати, у сукупності з іншими документами, містила всі відомості, які надавали можливість митному органу перевірити транспортні витрати, зазначені декларантом у митній декларації.

Стосовно посилань митного органу на те, що у довідці про транспортні витрати від 08.07.2024 року №02/08.07.2024 відсутнє посилання на договір перевезення вантажу та інвойс №RJCG24HA027 від 07.05.2024 року не містить посилання на зовнішньоекономічний контракт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані зауваження не впливають на числові значення митної вартості товару. При цьому, надані довідка та інвойс містять достатньо відомостей та надавали митному органу можливість ідентифікувати поставку товару.

Також, колегія суддів спростовує твердження Одеської митниці стосовно того, що умови поставки CNF вказані в інвойсі суперечать умовам поставки CIF, зазначеним у графі 20 ЕМД, з огляду на лист від 20.08.2024 року, в якому продавець зазначив, що у проформі інвойсі від 08.03.2024 року та у інвойсі від 07.05.2024 року допущено технічну помилку умовах поставки (CNF) та правильними умовами поставки є CІF згідно Інкотермс.

Крім того, на підтвердження того, що товар було відправлено продавцем саме на умовах поставки CІF, свідчить поданий до митного оформлення страховий поліс №1359810022024000115, оформлений на продавця, оскільки саме умови CІF згідно Інкотермс вимагають від продавця страхування товару.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у інвойсі умов оплати, які зазначені у п.5.1. Контракту, колегія суддів зазначає, що виставлений продавцем інвойс містить умови оплати (terms of payment) T/T. При цьому, колегія суддів приймає до уваги пояснення позивача, що вказана абревіатура означає звичайний банківський переказ - Telegraphic Transfer (T/T). Цей термін у міжнародній практиці використовують для переказу коштів на умовах передплати, що повністю співпадає з пунктом п. 5.1. Контракту.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів резервного методу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить: по товару №1 – 13,6 дол. США/кг. (митні декларації №UА403070/2024/005538 від 05.07.2024 року, №UА403070/2024/005172 від 20.06.2024 року),      ніж заявлено декларантом – 11,66 дол. США/кг.; по товару №2 – 13,6 дол. США/кг. (митні декларації №UА403070/2024/004170 від 13.05.2024 року, №UА403070/2024/005125 від 18.06.2024 року),  ніж заявлено декларантом – 7,66 дол. США/кг.

Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA500020/2024/000097/2 від 14.07.2024 року не містить інформації, які саме товари було використані в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на дати та номери митних декларацій в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ПП «МАРЛІН ОДЕСА», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500020/2024/000240 від 14.07.2024 року, колегія суддів дійшла висновку, що вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню, як документ, що має похідний характер від рішення про коригування митної вартості.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, –          

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 30.01.2025 р.

Суддя – доповідач:                                                                                  Л.П.  Шеметенко

Суддя:                                                                                                       Ю.М. Градовський

        Суддя:                                                                                                        І.О. Турецька