Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

 про направлення до Верховного Суду адміністративної справи та подання про розгляд справи як зразкової

          31 січня 2025 року                                                  Справа №200/116/25  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

                                                          ВСТАНОВИВ:

08 січня 2025 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення з 01.01.2025 виплати пенсії у обмеженому (фіксованому) розмірі 27292,52 грн.;

- зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2025 виплату пенсії у розмірі 32737,08 грн., без застосування обмежень встановлених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є пенсіонером МВС, має статус інваліда війни ІІ групи, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 № 2262-XII.

Станом на 31.12.2024 пенсія виплачувалась у розмірі 32737,08 грн., однак з 01.01.2025 відповідачем було виплачено пенсію в зменшеному розмірі в сумі 27292,52 грн.

З метою дізнання підстав зменшення виплати пенсії, позивач 03.01.2025 звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Листом відповідача від 07.01.2025 позивача повідомлено, що розмір пенсій, які перевищують десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Тому з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні відповідно до ст. 263 КАС України. Зобов`язано відповідача подати до суду:  засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.

13.01.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

23.01.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, у кому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також надано витребувані документи.

Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 19.11.2024 прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX, який набрав чинності 01.01.2025 (далі – Закон № 4059-IX).

Статтею 46 Закону № 4059-IX передбачено, що пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

На виконання статті 46 Закону № 4059-IX, Кабінет Міністрів України 03.01.2025 прийняв постанову № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі – Постанова № 1), якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Зокрема:

- до частини пенсії, що перевищує 10 прожиткових мінімумів та не перевищує 11 прожиткових мінімумів (25971 грн.), застосовується коефіцієнт 0,5;

- до частини пенсії, що перевищує 11 прожиткових мінімумів та не перевищує 13 прожиткових мінімумів (30693 грн.) – 0,4;

- до частини пенсії, що перевищує 13 прожиткових мінімумів та не перевищує 17 прожиткових мінімумів (40137 грн.) – 0,3;

- до частини пенсії, що перевищує 17 прожиткових мінімумів та не перевищує 21 прожитковий мінімум (49581 грн.) – 0,2;

- до частини пенсії, що перевищує 21 прожитковий мінімум (49581 грн.) – 0,1.

Відповідач зазначив, що положення статті 46 Закону № 4059-IX є чинними, тому підлягають обов`язковому виконанню всіма суб`єктами приватного та публічного права, як Головним управлінням так і Кабінетом Міністрів України.

Також відповідач вказав, що Постановою № 1 не встановлено обмеження максимального розміру пенсії або фіксованого розміру пенсії, а передбачено застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення (щодо пенсій розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність). Отже, позивач помилково ототожнює застосування коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1, з обмеженням максимального розміру пенсії.

27.01.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Однак вказана заява судом до уваги не береться, адже справа розглядається з особливостями передбаченими ст. 263 КАС України, а згідно ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши предмет та підстави заявленого позову, доходжу висновку про необхідність передачі даної справи до Верховного Суду як зразкової, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 21-22 ч. 1 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення;

Пунктом 7 ч. 1 ст. 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 29 КАС України передача справи на вирішення Верховного Суду як зразкової справи здійснюється відповідно до вимог статті 290 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

У поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.

В аспекті наведеного треба зазначити, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової як зразкової справи має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.

Отже, доцільність ухвалення зразкового рішення у певній категорії типових спорів повинна виводитися передусім через призму завдання Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII).

Суд наголошує, що зразкове рішення слугуватиме для судів першої та апеляційної інстанцій своєрідним взірцем, орієнтиром того, як потрібно застосовувати закон і вирішувати подібні справи.

Таку позицію з приводу мети застосування процесуального механізму ухвалення зразкового рішення було висловлено в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 420/13452/20.

Як свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень, аналогічні судові справи перебувають у провадженні інших окружних адміністративних судів, зокрема: Вінницького окружного адміністративного суду – 120/965/25; Львівського окружного адміністративного суду - 380/1703/25, 380/1109/25, 380/646/25 та інші; Одеського окружного адміністративного суду – 420/2246/25, 420/2236/25, 420/2034/25 та інші; Полтавського окружного адміністративного суду – 440/789/25, 440/986/25, 440/984/25, 440/996/25, 440/998/25, 440/999/25, 440/663/25, 440/660/25 та інші; Хмельницького окружного адміністративного суду – 560/1046/25, 560/1126/25 та інші; Харківського окружного адміністративного суду – 520/1046/25, 520/1941/25, 520/1905/25, 520/1846/25 та інші; Чернігівського окружного адміністративного суду – 620/955/25, 620/614/25 та інші.

У всіх вищевказаних адміністративних справах:

1) позивачі є особами, які отримують пенсію відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України";

2) відповідачами є суб`єкти владних повноважень (територіальні органи Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку яких перебувають позивачі;

3) спірні відносини стосуються нарахування та виплати з 01.01.2025 пенсії із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів встановлених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;

4) позивачами у зазначених справах заявлено аналогічні за суттю вимоги (визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення з 01.01.2025 виплати пенсії у обмеженому (фіксованому) розмірі та зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2025 виплату пенсії без застосування обмежень встановлених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням виплачених сум).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що зазначені вище адміністративні справи мають ознаки типових справ, а їх кількість, на переконання суду, визначає доцільність ухвалення зразкового рішення Верховним Судом.

При цьому суд наголошує, що постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», яка прийнята на виконання статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX та якою застосовано обмежувальні коефіцієнти до розмірів пенсій, зачіпає інтереси не тільки пенсій призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 № 2262-XII, а й інших пенсій які були призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України".

Із вирішенням Верховним Судом як судом першої інстанції даної категорії спорів буде постановлено зразкове рішення, яке забезпечить єдність судової практики та сприятиме швидкому розгляду великої кількості однотипних справ.

З огляду на вказане, суд доходить до висновку, що існують об`єктивні підстави для направлення справи № 200/116/25 у порядку статті 290 КАС України як зразкової до Верховного Суду із поданням про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції.

Керуючись ст. 29, 248, 256, 290 КАС України, суд -

                                                            УХВАЛИВ:

Адміністративну справу № 200/116/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії передати до Верховного Суду разом з поданням про її розгляд як зразкової адміністративної справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  

          Суддя                                                                                  О.С. Духневич