Справа № 11а-807 2006 р. Головуючий в 1 інстанції - Сокірко Л.М.
Категорія: 286 ч.2 КК Доповідач: Буженко Н.В.
України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсоської області в складі:
головуючого- Годуна В.А.;
суддів: Буженко Н.В., Заіченка В.Л;
з участю прокурора - Литвиненка О.О.;
адвоката - ОСОБА_1.;
представника
відповідча - ОСОБА_2.;
засудженого - ОСОБА_3.;
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хероні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи та представника відповідача на вирок місцевого Білозерського районного суду Херсонської області від 19 червня 2006 року;
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судимий,
засуджений за ст.286 ч.2 КК України на п*ять років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на два роки та зобов*язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з*являтися для регістрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
Стягнуто з АТП Херсонської обласної Ради на користь ОСОБА_4. 10545 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_3. визнаний винним та засуджений за те, що він 12 грудня 2005 року близько 17.30 години на 175 км +500 м автодороги Одеса-Мелітопіль-Новоазовськ, керуючи технічно справним автомолем ГАЗ 31029 держ.№ НОМЕР_1, рухався з боку АДРЕСА_1 в напрямку м. Херсона, проявив необачність та безпечність до дорожної обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху з урахуванням видимості в напрямку руху та стану транспортного засобу, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5., в результаті чого пішохід ОСОБА_5. від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
В апеляції прокурор, що брав участь у розгляді справи, вважає, що покарання, призначене ОСОБА_3. не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, тобто є занадто м*яким, просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3. покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки. В доповненнях до апеляції прокурор просить виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку -порушення правил експлуатації транспорту, оскільки встановлено, що ОСОБА_3. керував технічно ісправним транспортним засобом.
В апеляції представник відповідача, вважає вирок незаконним в зв*язку з недоведеннітю вини ОСОБА_3., просить вирок суду скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав апеляцію, вислухавши пояснення засудженого, який просив залишити вирок без змін та в останньому слові просив не позбавляти його волі, думку представника відповідача, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція представника відповідача задоволенню не підлягає, апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав.
Висновок суду щодо доведенності винності ОСОБА_3. в скоєнні злочину, за який він засуджений є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується сукупністю зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказів.
Зокрема показами самого засудженого ОСОБА_3. під час судового розгляду, який повністю визнав себе винним та розповів про всі обставини ДТП.
Крім того, винність ОСОБА_3., підтверджена показами свідка ОСОБА_6., який був безпосереднім очевидцем транспортної пригоди, свідка ОСОБА_7. та потерпілої ОСОБА_4., протоколом огляду місця події (а.с. 4-10), висновком судово-медичної експертизи, згідно якої
ОСОБА_5. заподіяні тілесні ушкодження, які характерні для автотравми, від яких останній помер (а.с. 44-42).
Таким чином, судова палата вважає, що суд всебічно і повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку, злочинні дії ОСОБА_3. правильно кваліфікував за ст. 286 ч.2 КК України, тому доводи представника відповідача про недоведенність вини засудженого є безпідставними.
При призначенні покарання ОСОБА_3. судом врахована ступінь тяжкості злочинного діяння, відношення його до скоєнного злочину, визнання вини, часткове відшкодування збитків, а також характеристика його особистости, та правильно визначена міра покарання із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України. Посилання прокурора в апеляції на нібито підвищену небезпечність особистості ОСОБА_3. судова палата вважає безпідставними, тому підстав для зміни призначенного покарання засудженому ОСОБА_3. судова палата не вбачає.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку - порушення правил експлуатації транспорту, оскільки, як встановлено з висновків технічної експертизи, ОСОБА_3. керував технічно ісправним автомобілем.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію представника відповідача залишити без задоволення, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково. Вирок місцевого Білозерського районного суду від 19 червня 2006 року щодо ОСОБА_3 змінити: виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку -порушення правил есплуатації транспорту.
В решті цей вирок залишити без змін.