Справа №11-674 2006 р. Головуючий у І інстанції Янчук
Категорія 115 Ч.1 Доповідач МОНІЧ
УХВАЛА іменем України
5 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої Мельничук Н.М.,
суддів Моніча С.П.,
Фоміна Ю.В.
прокурора Селюченко І.І.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 і його адвоката ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 14 липня 2006р.
Цим вироком ОСОБА_2, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, громадянин України , українець, з середньою освітою, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, засуджений
за ч.2 ст. 15 , ч.1 ст. 115 КК України з застосуванням ст. 69 цього кодексу на п'ять років позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_2 засуджений за такі дії.2 січня 2006 року, він у будинку АДРЕСА_2, з потерпілим ОСОБА_3 і своєю співмешканкою ОСОБА_4 розпивали спиртні напої. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він вирішив умисно вбити ОСОБА_3 з неприязні, що виникла з побутових суперечок.
Реалізуючи задумане, о 14-їй годині, він взяв у кімнаті квартири кухонний ніж, підійшов з ним до потерпілого, який сидів у кріслі в тій же кімнаті, де з великою силою прикладання наніс йому удар ножем в черевну порожнину, тримаючи ніж у правій руці. Удар наніс в місце розташування життєво важливих органів.
Однак довести свій умисел на умисне вбивство ОСОБА_3 ОСОБА_2 до кінця не зміг, від незалежних від його волі причин, оскільки завдяки успішному хірургічному втручанню і проведеній операції потерпілий залишився живим.
Ударом ножа засуджений спричинив потерпілому проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки в правому підребер'ї з ушкодженням правої долі печінки та чіпця, ускладнене розвитком внутрішньої черевної кровотечі, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
В апеляціях :
- адвокат ОСОБА_1 просить перекваліфікувати дії засудженого на ч.1 ст. 121 КК України і обрати за цим законом більш м'яке покарання, чим призначив суд за вироком.
- сам засуджений просить обрати покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Зазначає замаху на умисне вбивство не вчиняв, бо не хотів вбивати
потерпілого. Має тяжкий стан здоров'я. Потерпілий раніше своїми
неправомірними діями провокував його на вчинення злочину.
Заслухавши доповідь судді, засудженого і його адвоката, які підтримали доводи апеляцій перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, врахувавши міркування прокурора про залишення вироку без зміни, колегія суддів апеляцій не задовольняє з наступних підстав.
Дії засудженого за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він вчинив замах, як закінчений, на умисне вбивство ОСОБА_3, але злочин не довів до кінця з причин незалежних від його волі, оскільки терміново була викликана швидка медична допомога і надана згодом кваліфікована медична допомога. Про умисел на умисне вбивство свідчить те, що засуджений наносив удар з значною силою прикладання в живіт, де розташовані життєво- важливі органи і ударом ножа пошкодив праву долю печінки та чіпця.
При обранні покарання суд достатньо врахував ті пом'якшуючі відповідальність обставини, на які засуджений покликається в апеляції, про що свідчить застосування до нього ст. 69 КК України .Для зміни законного і обгрунтованого вироку підстав немає.
Керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського райсуду м.Житомира від 14 липня 2006 року щодо засудженого- без зміни.