Справа № 11-666 2006 р Головуючий у 1 інстанції - Іонніков
Доповідач - Слісарчук
Ухвала
Іменем України
" 12 " вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого Романова О. В.
суддів Фоміна Ю.В.
Слісарчука Я. А.
з участю прокурора Шкіль С.С.
захисника ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 1 червня 2006 року, яким
ОСОБА_3, уродженця м. Житомира, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
засуджено за ст.187 ч.2 КК України на 7 років б місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запопіжний захід щодо засудженого залишений попередній тримання під вартою.
Строк відбуття покарання визначено рахувати з 14 червня 2005 року.
ОСОБА_2, уродженця м. Житомира, несудимого, :
засуджено за ст.187 ч.2 КК України на 7 років
позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід щодо засудженого підписка про невиїзд змінений на тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено рахувати з 1 червня 2006 року.
Постановлено стягнути як з ОСОБА_3 так і із ОСОБА_2 на користь УМВС України в Житомирській області по 20 гривень судових витрат.
Питання про речові докази вирішено відповідно з вимогами ст.81 КПК України.
Як визнав суд, 12 червня 2005 року близько 14 години ЗО хвилин ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_1 з метою заволодіння мобільним телефоном „Самсунг-Р 210 С", який належав ОСОБА_4 вступив у зговір з ОСОБА_2.
З цією метою ОСОБА_2, знаходячись у вищевказаному помешканні взяв табуретку та приставивши її впритул до стільця на якому сидів ОСОБА_4, запропонував йому розповісти анекдот, а затим застосовуючи до потерпілого фізичне насильство наніс йому удар кулаком в обличчя та вдарив ногою в груди.Потерпілий, захищаючись від засудженого, відштовхнув табуретку на якій він сидів, а затим вставши з стільця схопив ОСОБА_2 за руки не даючи можливість нанести йому удари.
ОСОБА_3, діючи в рамках попередньої домовленості з ОСОБА_2 з-заді підійшов до ОСОБА_4 та наніс потерпілому удар табуреткою по голові. ОСОБА_4 повернувшись до ОСОБА_3, хотів його відштовхнути рукою від себе. В цей час ОСОБА_3 ножем умисно двічі вдарив потерпілого в ліву руку та знову наніс удар табуреткою в область голови. Від удару ОСОБА_4 впав на підлогу, а ОСОБА_3 ніжкою від табуретки вдарив його декілька раз по спині та руці.Від шуму в кімнаті прокинулась ОСОБА_5 і намагалась захистити ОСОБА_4, однак ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії ніжкою від табуретки наніс декілька ударів по голові потерпілій, від чого вона втратила свідомість.Затим ОСОБА_3 декілька раз вдарив ногами по тулубу ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_2 підійшов до потерпілого і обшукавши кишені його одягу викрав мобільний телефон „Самсунг Р 209 С" вартістю 8 60 гривень з сім-карткою оператора мобільного зв'язку вартістю 40 гривень.Затим ОСОБА_3 та ОСОБА_2, застосовуючи фізичну силу залили потерпілому у рот горілку і ОСОБА_4 втратив свідомість.Засуджені також заволоділи кухонним ножем з чорною пластмасовою ручкою вартістю 15 гривень та кухонним ножем у вигляді бабочки, які належали ОСОБА_5.
В результаті неправомірних дій ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ОСОБА_5 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 - легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
На вирок подані апеляції.
Засуджений ОСОБА_3 просить переглянути справу. Зі змісту його апеляції видно, що він заперечує, що вчинив розбійний напад на ОСОБА_4 Зазначає, що конфлікт був спровоканий самим потерпілим.Оспорює кваліфікацію своїх дій та вказує, що між ним та ОСОБА_2. не було домовленості на викрадення мобільного телефону у ОСОБА_4, а призначене покарання вважає надмірно суворим.
Засуджений ОСОБА_2 вказує на свою непричетність до злочину за який засуджений, просить перекваліфікувати його дії на ст. 186 ч.2 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 7 5 КК України. Крім цього, зазначає, що працівники міліції застосовували до потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 недозволені методи слідства внаслідок чого вони обумовили його та ОСОБА_3.
Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції, захисника ОСОБА_1 про задоволення апеляцій засуджених, прокурора, який вважав, що вирок суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що апеляції слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчинені злочину при встановлених у вироку обставинах, підтверджується розглянутими у судовому засіданні доказах і є обґрунтованим.
З показань на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_4 видно, що 12 червня 2005 року в помешканні ОСОБА_5 між ним та засудженими виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2 вдарив його кулаком в обличчя та ногою в груди, а затим ОСОБА_3 наніс йому удар табуреткою по голові, після цього останній вдарив його ножем в ліву руку та знову наніс удар табуреткою по голові.Від нанесених ударів він впав на підлогу, а ОСОБА_3 ніжкою від табуретки став бити по руці та спині.ОСОБА_5,яка прокинулась почала його захищати.Тоді ОСОБА_3 ніжкою від табуретки наніс їй декілька ударів по голові. Після чого він при творився, що втратив свідомість, а ОСОБА_3 тим часом наніс йому декілька ударів ногами по тулубу.Затим засуджені викрали з кишені його сорочки мобільний телефон і застосовуючи фізичну силу залили йому в рот горілки.
Вказані показання частково підтверджуються показаннями засуджених на досудовому слідстві про те, що 12 червня 2005 року після розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виник конфлікт.Під час якого ОСОБА_2 вдарив ногою ОСОБА_4 і потерпілий впав на підлогу, а ОСОБА_3 табуреткою вдарив ОСОБА_4 по голові. ОСОБА_5 намагалась захистити ОСОБА_4, однак ОСОБА_3 вдарив її табуреткою по голові і вона втратила свідомість.Затим ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4 і витягнув з кишені сорочки мобільний телефон.
Оголошені в судовому засіданні показання потерпілої ОСОБА_5 свідчать про те, що 12 червня 2005 року в її квартирі засуджені, потерпілий та інші особи вживали спиртні напої.Після цього вона заснула, а коли проснулась то побачила, що ОСОБА_4 лежить на підлозі в крові, а його ніжкою від табуретки б'є ОСОБА_3. Вона стала захищати потерпілого, тоді ОСОБА_3 ніжкою від табуретки наніс їй удар по голові, від чого вона втратила свідомість.А коли прийшла до тями то побачила потерпілого, який їй розповів, що його побили засуджені і відібрали мобільний телефон.
За висновками судово-медичних експертиз у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаних ран в нижній третій лівого передпліччя та четвертого пальця лівої кисті, рваних ран правої вушної раковини, підшкірної гематоми потиличної ділянки і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я і могли виникнути в строк і при обставинах на які вказує потерпілий, а у потерпілої ОСОБА_5 - тілесні ушкодження у вигляді рваної рани вушної раковини, забійної рани потиличної ділянки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без розладу здоров'я.
Винність ОСОБА_3 і ОСОБА_2 підтверджується і іншими наявними у справі, дослідженими в судовому засіданні доказами зокрема, протоколом огляду місця події (а.с.17), протоколами огляду речових доказів (а.с. 51,53),протоколами пред'явлення особи для впізнання (а.с. 45, 46, 68-73, 111), протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання (а.с.130,131), аналіз яких суд дав у вироку.
Тому посилання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на те, що вони не вчиняли злочину за який засуджені, позбавлені підстав.
Суд дав належну оцінку показанням засуджених, потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні і дійшов до правильного висновку, що зміна показань ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є намаганням уникнути від кримінальної відповідальності, а потерпілий та свідок змінили свої показання з метою допомогти засудженим уникнути від відповідальності. При цьому суд обґрунтовано взяв до уваги показання вищевказаних осіб, які вони давали на досудовому слідстві, оскільки їх показання узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.
Посилання засудженого ОСОБА_2 на те, що між ним та ОСОБА_3 не було попереднього зговору на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_4, є безпідставними.
З показань свідка ОСОБА_6 видно, що під час конфлікту між ОСОБА_3 і потерпілим на балкон квартири його покликав ОСОБА_2 і повідомив, що у ОСОБА_4 є мобільний телефон і він та ОСОБА_3 мають намір ним заволодіти.
Доводи ОСОБА_2 про застосування, щодо потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 з боку працівників міліції незаконних методів слідства в наслідок чого вони обумовили його та ОСОБА_3, перевірялись в судовому засіданні та свого підтвердження не знайшли (а.с. 312).
Злочинні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ст. 187 ч.2 КК України, оскільки вони з метою заволодіння мобільним телефоном, за попередньою змовою групою осіб, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_4 під час якого заподіяли йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та заподіяли легкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5, заволодівши при цьому її майном.
Підстав для перекваліфікації дій засуджених на ст. 186 ч.2 КК України, як про це наголошує в своїй апеляції ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.
Посилання засуджених про призначення їм надмірно суворого покарання не можна визнати такими, що підлягають задоволенню.
Призначене ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Суд врахував, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, а ОСОБА_3 є особа, яка немає судимості, обоє засуджених мають позитивні характеристики з місця проживання і роботи та ту обставину, що вони вчинили тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, а тому обґрунтовано призначив їм покарання в межах санкції ст. 187 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі.
Підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень КПК України, що тягнуть зміну чи скасування вироку у справі не встановлено.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.365, 366, КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 1 червня 2006 року, щодо засуджених - без зміни.