Справа № 22 – 581   \11                          Головуючий у 1 інстанції   Ковтуненко В. О.

         Категорія 45                                                      Доповідач Кучерява В. Ф.

Ухвала

   Іменем України

 11 травня   2011 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

    Головуючого Кучерявої В. Ф.  

      Суддів  Мироненко І. П.  Ткаченко Т. Б

    При секретарі Дерюгіній В. Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком та земельною ділянкою, про зобов’язання вчинити певні дії, про відшкодування моральної шкоди, третя особа  Маріупольська  міська рада , за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення  Жовтневого районного суду  м. Маріуполя від 11 січня  2011 року

                    ВСТАНОВИЛА:

    Рішенням  Жовтневого районного суду  м. Маріуполя від 11 січня 2011 року  у задоволенні позову  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком та земельною ділянкою, про зобов’язання вчинити певні дії, про відшкодування моральної шкоди – відмовлено.

    З рішенням суду не згодний позивач, який просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом  норм  матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи

    Заслухавши суддю – доповідача, пояснення  апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

    Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником 5/20 частин  домоволодіння  АДРЕСА_1, відповідач – власником  12/100 частки домоволодіння. Кожний з них є власником земельної ділянки згідно державних актів.  Позивачу належить земельна ділянка , розміром 0,0750 га, що знаходиться в глибині двору, відповідачу належить земельна ділянка під його будівлею, що виходить на вул. Миколаївську, розміром 0,0121 га. Земельні ділянки межують між собою  тільки  по лінії розділу сумісної будівлі. Інша земля належить міській раді. ( а.с.  34-38, 64 – 72, 79 ). ОСОБА_1  між будівлями  А-1 та Б-1 (частками, що не належать позивачу), збудованих з боку вулиці Миколаївської при вході у двір, встановив металеві ворота, які було перенесено на межу його ділянки  у глиб двору. Власниками будівель у даному дворі є також  ОСОБА_3 і ОСОБА_4, до яких вимог не заявлено.

    Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

    Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 ЗК України  власник земельної ділянки  або  землекористувач може вимагати усунення будь – яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

    Як вбачається із наданих суду  державного акту на землю та  рішення  Жовтневого районного суду м. Маріуполя від  30 листопада 2006 року на сходи літ б-4, що збудовані до прибудови літ Б-3-1 визнано право власності та вони  знаходяться на земельній ділянці, що належить відповідачу. (62- 67, 72)

    З державного акту позивача вбачається, що  його земельна ділянка знаходиться  у глибині двору і не  межує  із  сходами, які належать відповідачу та будівлі позивача також не  межують із  сходами. ( а.с. 36, 76- 79) Сам позивач  не заперечує, що металеві ворота, які він встановив зі сторони вулиці Миколаївської  на вході у двір, встановлені без дозволу, що земельна ділянка, на якій він встановив ворота, йому не належить, зараз перенесені  ворота знаходяться на межі його земельної ділянки і ніщо не перешкоджає йому користуватись тими воротами.  В його двір,  де у нього збудовано  гаражі, які він здає в оренду, є інший заїзд і  арка у двір йому не належала ,а  була збудована задовго ще  попередніми власниками не на його землі  і не торкалась його будівель

.

    Як вбачається із наданих суду фотографій , у спірний заїзд може проходити легковий автомобіль, спірний заїзд у двір  позивачем  використовується не за призначенням, зі сторони його двору перед воротами  знаходяться будівельні матеріали,  інший заїзд у двір позивача належним чином  обладнано.( а.с.86-95) Позивач не заперечує, що ці фотографії стосуються саме спірної земельної ділянки, воріт та   сходів.

    Згідно з планами домоволодіння АДРЕСА_1, складеного Маріупольським БТІ, відомості  про наявність арки  на вулицю Миколаївську – відсутні.

    З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог і відмовив в їх задоволенні.

    Доказів  щодо порушення прав позивача у користуванні будинком і землею не надано і апеляційному суду.

    Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, рішення суду відповідає нормам матеріального  та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 303, 307,308  ЦПК України, колегія суддів

                    УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

    Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від  11 січня 2011 року  залишити без зміни

    Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді: