Справа № 146/1879/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2025 р. селище Томашпіль Вінницької області

Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого ТОВ «Форест Юніонс» ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024020200000169 від 2 вересня 2024 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козлів Могилів-Подільського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, має на утриманні одну малолітню дитину, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС та учасником бойових не являється, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

Установлено, що ОСОБА_4 в умовах дії воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб з подальшим продовженням, вчинив корисливі злочини за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 періодично виконуючи роботи по випалюванні деревного вугілля на території колишньої тракторної бригади № 2 яка розташована по вул. Черняхівського, 62 с. Велика Русава, Тульчинський район, Вінницька область та яка на праві оренди належить товариству з обмеженою відповідальністю «Форест Юніонс» директором якого є ОСОБА_5 , 25 серпня 2024 року перебуваючи на вищевказаній території колишньої тракторної бригади № 2 цього ж дня біля 15.00 год. з метою вчинення крадіжки деревного вугілля, яке виготовляє вказане підприємство, маючи вільний доступ до приміщення складу, який знаходиться на вказаній території та у якому зберігається зазначене вугілля зайшов у його середину.

Перебуваючи у приміщенні складу ОСОБА_4 переконавшись, що його дії є непомітними для інших осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав з вказаного складу 10 паперових мішків деревного вугілля марки «BARZA BAN», вагою 10 кілограмів кожен та 3 паперові мішки деревного вугілля марки «ARIZONA» вагою 10 кілограм кожен, які завантажив на причеп власного мотоблоку, після чого з місця події зник розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав ТОВ «Форест Юніонс» матеріальної шкоди на суму 3948,1 грн так як вартість одного викраденого мішка деревного вугілля становить 303,7 грн.

За вказане суспільно небезпечне винне діяння ОСОБА_4 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом та допитом представника потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченого та представника потерпілого, а також оглядом характеризуючих даних щодо особи обвинуваченого, поскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред`явленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що періодично працював на підприємстві потерпілого, дане підприємство займається випалюванням деревного вугілля. 25 серпня 2024 року він зайшов на склад вказаного підприємства, оскільки мав до нього вільний доступ, та без дозволу власника викрав деревне вугілля, яке було в паперових мішках в кількості 13 мішків. Вказані мішки завантажив на причеп власного мотоблоку та перевіз до домогосподарства де проживає. Частину мішків спалив, сім мішків видав працівникам поліції. Зазначив, що бажає відшкодувати завдану шкоду, у вчиненому щиро розкаюється.

Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позицій.

Представник потерпілого ТОВ «Форест Юніонс» - ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є директором ТОВ «Форест Юніонс». Обвинувачений періодично працював в нього на підприємстві, яке займається випалюванням деревного вугілля. Так ОСОБА_5 почав помічати, що періодично зникає деревина та інші речі, а саме зник зварювальний апарат та апарат для зарядки. Зібравши колектив він попередив про вчинені крадіжки, зокрема казав про крадіжки і обвинуваченому однак той сказав, що нічого не крав. Через деякий час він знову покликав обвинуваченого для виконання певних робіт на підприємстві, після чого виявив, що зникли мішки з деревним вугіллям в кількості 13 штук, він зрозумів, що крадіжку вчинив саме ОСОБА_4 та звернувся до поліції, де написав заяву про вчинення злочину. Щодо міри покарання просив призначити обвинуваченому реальну міру покарання пов`язану з позбавленням волі, вважає, що обвинувачений не стане на шлях виправлення та належних висновків для себе не зробить. Крім того вказав, що обвинувачений позичив у нього гроші, які на даний час не віддав.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого, суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення мало місце за встановлених обставин, останній винен у його вчиненні та підлягає покаранню в межах санкції відповідної статті.

Мотиви призначення покарання.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його.

З врахуванням роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 8 ч. 1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Пом`якшуючими обставинами, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючих обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно висновку досудової доповіді про ОСОБА_4 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст. 65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, думку потерпілого, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробовуванням протягом іспитового строку.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Рішення щодо речових доказів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 6 вересня 2024 року під час проведення досудового розслідування у цій справі було накладено арешт на: 7 паперових мішків наповнених деревним вугіллям 3 з яких з написом «ARIZONA» та 4 з написом «BARZA BAN» вагою 10 кілограм кожен, які на праві власності належать товариству з обмеженою відповідальністю "Форест Юніонс" вул. Хмельницьке Шосе, 23-А, м. Вінниця ЄДРПОУ 42311324 директором якого є ОСОБА_5 .

У зв`язку із вищевказаним, арешт накладений на вказані речі на підставі ухвали слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 6 вересня 2024 року підлягає скасуванню.

Рішення щодо відшкодування процесуальних витрат.

Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до акту здачі - приймання висновку експерта № 2720/24-21 в кримінальному провадженні № 12024020200000169 вартість проведення судово-товарознавчої експертизи становить 1514,56 грн, які підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь держави.

Цивільний позов не заявлявся.

Підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 3 ( три ) роки.

Відповідно до п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1514,56 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень п`ятдесят шість копійок) судових витрат, пов`язаних з проведенням по справі експертизи.

Скасувати накладений за ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 6 вересня 2024 року арешт на майно.

Речові докази, а саме 3 паперових мішки наповнених деревним вугіллям з написом «ARIZONA» та 4 паперових мішки наповнених деревним вугіллям з написом «BARZA BAN», які на праві власності належать товариству з обмеженою відповідальністю "Форест Юніонс" вул. Хмельницьке Шосе, 23-А, м. Вінниця ЄДРПОУ 42311324 директором якого є ОСОБА_5 , повернути власнику ТОВ "Форест Юніонс".

В умовах дії воєнного стану відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Згідно ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1