ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5,  м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua

                                                      УХВАЛА

04 лютого 2025 року                          м. Харків                               Справа № 914/2229/24

                                                                                           Провадження №1/913/419/24

За  позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Кредитної спілки «Надія» (вул. М. Грушевського, буд. 4, м. Лисичанськ Луганської області, 93100)

про припинення трудових відносин

                                                         Суддя Смола С.В.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) 12.09.2024 (дата подачі позовних матеріалів до відділу канцелярії Господарського суду Львівської області) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Кредитної спілки «Надія» (далі – КС «Надія») про припинення трудового договору, укладеного 07.11.2011 між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) і КС «Надія» (вул. М. Грушевського, буд. 4, м. Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 26262358) внаслідок звільнення ОСОБА_1 з підстав ч.1 ст.38 Кодексу Законів про працю України (за власним бажанням), з дати ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 07.11.2011 ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду голови правління Кредитної спілки «Надія», згідно наказу від 07.11.2011 №47/11. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти Україні та окупацією м. Лисичанськ, ОСОБА_1 змушена була виїхати з м. Лисичанськ, при цьому можливості звільнитися з роботи не було. Разом з тим, фактично трудові відносини було припинено, кредитна спілка припинила свою роботу. Позивач зазначає, що вона є внутрішньо переміщеною особою та проживає у місті Львові, а тому не має можливості звернутися до відповідача із заявою про звільнення з роботи, оскільки юридична адреса відповідача на окупованій території України. Одночасно позивач зазначає, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 03.06.2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до КС «Надія» про припинення дії трудового договору та роз`яснено позивачу право звернутися із зазначеними вимогами в порядку господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.12.2024 у справі №914/2229/24 позов задоволено повністю; припинені трудові відносини між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Надія» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) з дати набрання рішенням законної сили; стягнуто з Кредитної спілки «Надія» на користь ОСОБА_1 3  028 грн 00 коп. судового збору.

21.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача – адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича надійшла заява від 20.01.2025 про ухвалення додаткового рішення,   оскільки в рішенні Господарського суду Луганської області від 06.12.2024 відсутнє зобов`язання для державного реєстратора вчинити відповідні реєстраційні дії щодо виключення відомостей про позивача ОСОБА_1 як керівника Кредитної спілки «Надія».

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.01.2025 заява передана на розгляд судді Зюбановій Н.М.

Ухвалою від 23.01.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача – адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича від 20.01.2025 про ухвалення додаткового рішення; призначено судове засідання з розгляду заяви на 04.02.2025.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.02.2025 №10-р відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) призначено повторний автоматизований розподіл заяви представника позивача – адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича від 20.01.2025 про ухвалення додаткового рішення, у зв`язку із перебуванням судді Зюбанової Н.М. у період з 28.01.2025 до 10.02.2025 у відпустці.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 заява передана для розгляду судді Смолі С.В.

    Відповідно до ч.1  ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах «Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі «Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява №21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (Заява №33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність  це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до ч.1  ст.38 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) з підстав, зазначених у статтях  35,  36  і  37  цього  Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Пунктом 4 ч.1  ст.35 ГПК України  визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Частинами 1, 9  ст.39 ГПК України  передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 13 ст.32 ГПК України передбачено, що   справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, одним з основних принципі, який у відповідності до вищезазначених положень процесуального законодавства має забезпечуватися при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення є принцип незмінності складу суду.

Указаний принцип спрямований на те, що саме суддя, який розглядав справу та ухвалював відповідне рішення, ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, характер спірних правовідносин учасників справи, надає оцінку наявності підстав для ухвалення додаткового рішення, за результатами якої приймає додаткове рішення.

У справі №914/2229/24 відповідне рішення за результатами розгляду заявлених позовних вимог ухвалювалося суддею Зюбановою Н.М., а тому з огляду на положення ст.ст.32, 244 ГПК України, саме указаним суддею має вирішуватися питання  про ухвалення додаткового рішення.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що визначення судді Смоли С.В. для розгляду заяви представника позивача – адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича від 20.01.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2229/24, відбулося з порушенням зазначених вище приписів процесуального законодавства, що в силу  ст.35 ГПК України виключає можливість розгляду вказаної заяви суддею Смолою С.В.

Отже, з метою забезпечення довіри усіх учасників процесу до складу суду, що розглядає дану справу, заява судді Смоли С.В. про самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому  статтею 32  цього Кодексу.

Водночас, оскільки в даному випадку порушення порядку визначення судді сталося внаслідок безпідставної передачі заяви представника позивача – адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича від 20.01.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2229/24 іншому судді і цю обставину неможливо усунути шляхом нового автоматизованого розподілу заява представника позивача – адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича від 20.01.2025 про ухвалення додаткового рішення разом зі справою за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Надія» про припинення трудових відносин підлягають поверненню на розгляд судді Зюбановій Н.М.

Керуючись ст.ст. 35, 38-40, 232 – 234 ГПК  України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву судді Смоли С.В. про самовідвід задовольнити.

2. Відвести суддю Смолу С.В. від розгляду заяви представника позивача – адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича від 20.01.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2229/24 за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Надія» про припинення трудових відносин.

3. Заяву представника позивача – адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича від 20.01.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2229/24 разом зі справою №914/2229/24 передати відділу документального забезпечення роботи суду для повернення на розгляд судді Зюбановій Н.М.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 04.02.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.

Суддя                                                                                          Сергій СМОЛА