ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10337/23 Номер провадження 11-сс/814/172/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2

суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваноїОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 15 січня 2025 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2022 року за №42022172060000181, застосовано запобіжний захід у вигляді застави - 76 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 230 128 гривень, підозрюваній

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Рубіжне Луганської обл., проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , не судимій.

Покладено на ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тяжкість, характер та обставини інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, особу підозрюваної та неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам, дійшовши висновку, що наведений вище розмір застави у визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах буде співмірним із установленими ризиками, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 та виконання нею обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В апеляційній скарзі підозрювана ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 15 січня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а в разі неможливості його обрання - визначити їй заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що: стороною обвинувачення не надано вагомих доказів про вчинення нею інкримінованого кримінального правопорушення, не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування їй більш м`якого запобіжного заходу; вона не притягувалась до відповідальності, дотримується належної процесуальної поведінки, має: дітей та онуків, із якими проживає, тісні соціальні зв`язки, захворювання, є пенсіонером та їй виповнилось 66 років; клопотання сторони обвинувачення не відповідає приписам п.п.5, 6 ч.1 ст.184 КПК України, та до нього не додано копії матеріалів, якими його доводи обґрунтовує слідчий; визначений розмір застави є непомірним для неї з урахуванням її майнового стану.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку підозрюваної та її захисника на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апелянта та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Виходячи з положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя на підставі ст.178 КПК України повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини її життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

У ст.176 КПК України перелік запобіжних заходів розташований у порядку зростання їх суворості, а наявність їх широкого переліку дає можливість обрати необхідний і доцільний запобіжний захід із урахуванням конкретної мети, підстав та обставин, що враховуються згідно із законом при його застосуванні.

За ч.1 ст.176, ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та полягає в покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

У силу ч.1 ст.182 КПК України застава, яка, при цьому, не є одним із найсуворіших запобіжний заходів (суворішими порівняно з нею є домашній арешт цілодобово чи у певний період доби, тримання під вартою), полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. При цьому, в рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28 вересня 2010 року Європейський суд з прав людини наголосив, що, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа підозрюється/обвинувачується.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2022 року за №42022172060000181 (а.п.11-15).

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 , будучи фізичною особою-підприємцем із найманим на підставі укладеного трудового договору працівником, службовою особою, в березні 2020 року уклала з УЖКГ ВК Полтавської міської ради в особі начальника ОСОБА_9 договір №50 від 16 березня 2020 року на розробку проектної документації на об`єкт «Капітальний ремонт вул. Міщенка (від просп. Першотравневого до вул. Пушкіна) у м. Полтава», на загальну суму 94 976 гривень 84 копійки та договір №58 від 26 березня 2020 року на розробку проектної документації на об`єкт «Капітальний ремонт пров. Димського (від вул. Панянка до вул. Шолом-Алейхема) у м. Полтава» на загальну суму 124 426 гривень 32 копійки.

За вказаними вище договорами ОСОБА_9 погоджено договірну ціну, кошторис на проектні роботи та календарний графік виконання робіт.

Далі за додатковими угодами №1 від 24 грудня 2020 року було продовжено строк виконання робіт за договорами №50 від 16 березня 2020 року, №58 від 26 березня 2020 року та строк їх дії до 08 жовтня 2021 року, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, унесено зміни до п.2.1 договорів у частині визначення джерела фінансування. За додатковою угодою №2 від 13 вересня 2021 року продовжено термін виконання робіт за договором №58 і термін його дії до 31 грудня 2021 року, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

02 липня 2021 року на підставі розпорядження Полтавського міського голови №486-к ОСОБА_9 звільнено із займаної посади з 06 липня 2021 року за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України.

На час звільнення ОСОБА_9 із посади згадані вище проекти ФОП ОСОБА_8 не надані до УЖКГ ВК Полтавської міської ради, у зв`язку з чим умови договорів №50 від 16 березня 2020 року та №58 від 26 березня 2020 року були не виконані.

У рамках розпочатої 21 вересня 2021 року ревізії Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на адресу фізичних осіб-підприємців, із якими УЖКГ ВК Полтавської міської ради були укладені договори на розробку проектної документації, зокрема, ФОП ОСОБА_8 , скеровано лист від 08 листопада 2021 року №201617-14/4590-2021, щодо виконання укладених договорів із УЖКГ ВК Полтавської міської ради, який ОСОБА_8 отримала.

У цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами, які виділялись ВК Полтавської міської ради на розробку відповідної проектної документації шляхом складання та видачі актів здачі-приймання виконаних робіт із розробки проектної документації без фактичної передачі розробленої проектної документації замовнику, та подальшого звернення з позовними заявами до Господарського суду Полтавської області про стягнення з УЖКГ ВК Полтавської міської ради заборгованості із оплати виконаних проектних робіт згідно з договорами на розробку проектної документації.

Затим ОСОБА_8 залучила до протиправної діяльності як пособника невстановлену особу, яка була обізнана про порядок прийняття виконаних робіт, їх оплати та мала доступ до печатки УЖКГ ВК Полтавської міської ради. Ця особа, будучи достовірно обізнаною про відсутність у неї повноважень на складання та видачу офіційних документів від імені УЖКГ ВК Полтавської міської ради, а також відсутність в УЖКГ ВК Полтавської міської ради розробленої ФОП ОСОБА_8 проектної документації на об`єкт «Капітальний ремонт вул. Міщенка (від просп. Першотравневого до вул. Пушкіна) у м. Полтава» за договором №50 від 16 березня 2020 року на загальну суму договору 94 976 гривень 84 копійок і на об`єкт «Капітальний ремонт пров. Димського (від вул. Панянка до вул. Шолом-Алейхема) у м. Полтава» за договором №58 від 26 березня 2020 року на загальну суму договору 124 426 гривень 32 копійки, використовуючи типові бланки актів здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт УЖКГ ВК Полтавської міської ради, склала офіційні документи - акти здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт №№50 та 58, між представником підрядника - фізичною особрю-підприємцем ОСОБА_8 , та представником замовника - УЖКГ ВК Полтавської міської ради, відповідно до яких виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником, їх загальна вартість складає і належить до сплати 94 976 гривень 84 копійки та 124 426 гривень 32 копійки відповідно, вписавши в названих документах дату складання документу - «02 липня 2021 року», виконавши підпис в графі замовника робіт і поставивши печатку підприємства, а ОСОБА_8 , в свою чергу, поставила свій підпис у графі виконавця робіт.

У листопаді 2021 року за листом №5/7 ФОП ОСОБА_8 копії зазначених вище офіційних документів надала у відповідь на лист Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 08 листопада 2021 року №201617-14/4590-2021, як підтвердження факту виконання нею умов договору та наявність в УЖКГ ВК Полтавської міської ради перед нею заборгованості щодо оплати вартості виконаних робіт.

За результатами проведеної в період часу з 21 вересня до 14 грудня 2021 року Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності УЖКГ ВК Полтавської міської ради за проміжок часу з 01 жовтня 2019 року до 30 вересня 2021 року складено акт №201617-22/29 від 21 грудня 2021 року, в якому відображено відсутність в УЖКГ ВК Полтавської міської ради розробленої ФОП ОСОБА_8 проектно-кошторисної документації за договорами №50 від 16 березня 2020 року та №58 від 26 березня 2020 року.

Водночас ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що для досягнення бажаного протиправного результату у вигляді отримання на свій рахунок у банківській установі грошових коштів із бюджету Полтавської міської ради, безпідставно сплачених УЖКГ ВК Полтавської міської ради, в квітні 2022 року, звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовами до УЖКГ ВК Полтавської міської ради про стягнення: 124 426 гривень 32 копійок заборгованості із оплати виконаних проектних робіт згідно з договором на розробку проектної документації на об`єкт: «Капітальний ремонт пров. Димського (від вул. Панянка до вул. Шолом-Алейхема) у м. Полтава» №58 від 26 березня 2020 року; 2 481 гривні судового збору; 3 500 гривень витрат на правничу допомогу (справа №917/378/22); 94 976 гривень 84 копійок заборгованості із оплати виконаних проектних робіт згідно з договором на розробку проектної документації на об`єкт: «Капітальний ремонт вул. Міщенка (від просп. Першотравневого до вул. Пушкіна) у м. Полтава» №50 від 16 березня 2020 року; 2 481 гривні судового збору; 3 500 гривень витрат на правничу допомогу (№917/379/22).

При цьому, свої позовні вимоги до УЖКГ ВК Полтавської міської ради ОСОБА_8 обґрунтувала порушенням замовником зобов`язань за договором виконання робіт у частині повної та своєчасної оплати переданої за актами здачі-приймання виконаних робіт проектної документації, достовірно знаючи, що вказана інформація не відповідає дійсності.

На підставі наданих ОСОБА_8 документів 23 червня та 19 липня 2022 року Господарським судом Полтавської області прийнято рішення, за якими позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено (справи №№917/378/22, 917/379/22). Також за постановами суду від 27 грудня 2022 року, 19 січня 2023 року ухвалено стягнути з УЖКГ ВК Полтавської міської ради на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5 000 гривень. 15 лютого й 15 березня 2023 року Господарським судом Полтавської області видано накази про примусове виконання цих рішень.

У подальшому УЖКГ ВК Полтавської міської ради на рахунок ФОП ОСОБА_8 № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти за платіжними дорученнями: №363580751 від 09 червня 2023 року - в сумі 132 907 гривень 32 копійки; №363591177 від 09 червня 2023 року - 103 457 гривень 84 копійки.

Ураховуючи, що сплата УЖКГ ВК Полтавської міської ради вказаних вище коштів відбулась за фактично неприйняті роботи з розробки проектно-кошторисної документації за договорами, укладеними між УЖКГ ВК Полтавської міської ради та ФОП ОСОБА_8 №50 від 16 березня 2020 року, №58 від 26 березня 2020 року, на підставі судових рішень у справах №№917/378/22, 917/379/22, ухвалених судом на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт із недостовірними даними, УЖКГ ВК Полтавської міської ради, який є розпорядником коштів бюджету м. Полтава, завдано збитків на зазначену суму.

Тим самим ОСОБА_8 заволоділа чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, у тому числі повторно, за попередньою змовою групою осіб.

10 січня 2025 року слідчим ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором ОСОБА_11 , повідомлено ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України (а.п.101-108).

13 січня 2025 року слідчий ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором ОСОБА_11 , звернулась до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 231 365 гривень 16 копійок із покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, ризиків, визначених у п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливістю запобігти вказаним вище ризикам шляхом застосування підозрюваній інших більш м`яких запобіжних заходів (а.п.1-156).

Усупереч доводам апелянта, клопотання слідчого відповідає приписам ст.184 КПК України й до нього, зокрема, долучено копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи.

За результатами розгляду наведеного вище клопотання слідчий суддя застосував ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 76 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 230 128 гривень, із покладенням на неї відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми на даному етапі розслідування доказами, й у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Як убачається з матеріалів провадження, необхідність застосування запобіжного заходу ОСОБА_8 в апеляційній скарзі не оспорюється.

Разом з цим, розглядаючи клопотання про застосування підозрюваній запобіжного заходу, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тяжкість, характер та обставини інкримінованого ОСОБА_8 корупційного кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою - від 3 до 5 років обмеження волі або від 3 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, особу підозрюваної, в тому числі її вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан і неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам, дійшовши висновку, що наведений вище розмір застави у визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах буде співмірним із установленими ризиками, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 та виконання нею обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 зазначеного вище злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні вагомими доказами, зокрема, даними: висновку Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області за 201615-17/1985-2024 від 05 липня 2024 року, в якому встановлено факт відсутності проектно-кошторисної документації, виготовленої відповідно до умов договорів №50 від 16 березня 2020 року та №58 від 26 березня 2020 року, укладених між ФОП ОСОБА_8 та УЖКГ ВК Полтавської міської ради, на балансі, в бухгалтерському обліку УЖКГ ВК Полтавської міської ради, те, що обліковані необоротні активи, відображені в інвентаризаційному описі нематеріальних активів від 22 травня 2024 року не відповідають прийнятим необоротним активам відповідно до первинних документів, а саме щодо актів здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних і додаткових робіт №№50, 58 від 02 липня 2021 року. Ураховуючи те, що сплата УЖКГ ВК Полтавської міської ради коштів за роботи з розробки проектно-кошторисної документації, в тому числі за вказаними вище договорами, здійснена на підставі судових рішень, ухвалених господарським судом на підставі того, що замовником підписано акти приймання виконаних робіт без зауважень, чим прийнято виконані роботи, що є підставою для їх оплати, та зважаючи на те, що замовником у особі начальника УЖКГ ВК Полтавської міської ради ОСОБА_9 підписано названі вище акти, якими підтверджено отримання проектно-кошторисної документації, в той час як факт її наявності в бухгалтерському обліку УЖКГ ВК Полтавської міської ради не підтверджено, то УЖКГ ВК Полтавської міської ради, яке є розпорядником коштів бюджету м. Полтава, завдано майнової шкоди. Також у цьому висновку констатовано факт неналежного здійснення УЖКГ ВК Полтавської міської ради дій по доведенню його позиції в суді, що спричинило ухвалення судових рішень на користь позивачів та понесення УЖКГ ВК Полтавської міської ради додаткових витрат на відшкодування позивачам витрат на сплату судового збору та правову допомогу, зокрема, у справах №№917/378/22, №917/379/22, тобто за позовами ОСОБА_8 до УЖКГ ВК Полтавської міської ради (а.п.57-84); акта Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області за 201617-22/29 від 21 грудня 2021 року (а.п.21-38); висновку судово-економічної експертизи №789 від 13 серпня 2024 року про те, що оплата робіт із виготовлення проектно-кошторисної документації на підставі судових рішень, при відсутності відображення цієї документації в бухгалтерському обліку УЖКГ ВК Полтавської міської ради, яка в довідці спеціаліста Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з№201615-17/1985-2024 від 05 липня 2024 року кваліфікована як збитки УЖКГ ВК Полтавської міської ради, документально й арифметично підтверджується в указаному в довідці розмірі (а.п.39-56); висновку судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/117-24/9618-ПЧ від 12 червня 2024 року, відповідно до якої підписи від імені ОСОБА_8 в актах здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних і додаткових робіт №№50, 58 від 02 липня 2021 року, а саме графах: «ВИКОНАВЕЦЬ: ФОП ОСОБА_8 ___ ОСОБА_8 » виконані ОСОБА_8 (а.п.87-92), та іншими доказами в кримінальному провадженні.

При цьому, колегія суддів зауважує, що на вказаному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра в якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. За практикою Європейського суду з прав людини, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в досліджуваній ситуації, а тому доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри позбавлені підстав.

У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваної в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності встановлених ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, наявні у справі факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що, в свою чергу, дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу з метою забезпечення кримінального провадження.

Що стосується ймовірності вчинення ОСОБА_8 дій, передбачених п.2 ч.1 ст.177 КПК України, то про існування вказаного ризику не порушувалось питання в клопотанні слідчого, через це слідчий суддя зайве послався на його наявність. Однак зазначене порушення не є істотним з огляду на те, що само по собі не спростовує висновки слідчого судді щодо виду й розміру обраного запобіжного заходу підозрюваній.

Згідно з матеріалами провадження ОСОБА_8 не судима, в період часу з 2019 до 2023 року декілька разів виїздила за кордон (3 рази, останній раз - у вересні 2023 року - а.п.144), має у власності транспортний засіб «Mitsubishi Galant 2.01», 2005 року випуску (а.п.147), є співвласником квартири в м. Полтава (а.п.145, 148-154), наразі є пенсіонером та отримує пенсійні виплати (а.п.143, 159-160), тривалий час активно здійснювала діяльність як ФОП, у тому числі включно до 2024 року, за що їй як підряднику на систематичній основі перераховувались грошові кошти з призначенням - за виконані роботи, має певні соціальні зв`язки з родиною, в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердила те, що вона не здала паспорт для виїзду за кордон.

Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 декількох епізодів інкримінованого їй корисливого тяжкого корупційного злочину, внаслідок чого заподіяно великі майнові збитки місцевому бюджету, а саме в загальному розмірі 236 365 гривень 16 копійок, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, дані про особу підозрюваної, в тому числі сімейний, майновий стан, та її поведінку в їх сукупності, у співставленні з рядом установлених ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, вважає, що лише запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 76 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, при цьому, не є одним із найсуворіших запобіжних заходів і не виходить за межі, визначені в п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з покладенням на ОСОБА_12 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, здатен запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, виконання нею процесуальних обов`язків. Визначений слідчим суддею розмір застави відповідає критеріям, закріпленим у ч.4 ст.182 КПК України, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, та, з урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження, підстави для його зменшення є відсутніми.

На цьому етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі у вигляді зобов`язання чи застави в мінімально можливому розмірі, про що порушується питання в апеляційній скарзі.

Колегія суддів ураховує дані медичної документації щодо наявності у ОСОБА_8 захворювань (а.п.161), однак ці відомості, зважаючи на викладені вище дані, не свідчать про неможливість застосування їй запобіжного заходу у вигляді застави, не спростовують висновків слідчого судді про неможливість запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, в разі незастосування їй вказаного запобіжного заходу.

Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 15 січня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4