А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Донецької області у складі:
головуючого Меленчука В.С.
суддів Лупінової Л.М., Бєдєлєва С.І.
при секретарі
за участю прокурора Максименко Н.Г.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні 27 вересня 2011 року в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 5 серпня 2011 року
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 5 серпня 2011 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженець міста Маріуполя Донецької
області, громадянин України, не працюючий, не суди-
мий, проживаючий в АДРЕСА_1
засуджений за частиною 1 статті 296 КК України до 1 року обмеження волі.
На підставі статей 75,76 КК України засуджений ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, якщо протягом цього часу не вчинить нового злочину і виконає обов’язки, покладені вироком суду не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволену органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.
Відповідно до пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію» від 8 липня 2011 року засуджений ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання.
У рахунок відшкодування моральної шкоди з засудженого ОСОБА_1 стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 1500 гривень.
Вироком суду засуджений ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 31 березня 2010 року приблизно о 16 годині 45 хвилин, знаходячись біля другого під’їзду на подвір’ї АДРЕСА_2 Іллічівського району міста Маріуполя, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до
Справа №11-463м/2011 Головуючий у суді 1 інстанції Мальцева Є.Є.
Категорія 296 ч 1 КК України Доповідач Меленчук В.С.
2.
суспільства, підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_3 і, використовуючи нікчемний привід, з особливою зухвалістю умисно наніс останньому удар кулаком правої руки в область обличчя, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синця на червоній каймі верхньої губи справа, ушибленої рани на слизистій верхньої губи справа, крововиливу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я на строк більше 6, але не більше 21 дня.
Потерпілий ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за кримінальним законом та доведеність його вини, подавши апеляцію на судове рішення, ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції в частині вирішення його цивільного позову про відшкодування моральної шкоди та витрат на юридичну допомогу. Просить постановити новий вирок, яким стягнути з засудженого у рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 20000 гривень та витрати на юридичну допомогу у сумі 9000 гривень.
Обґрунтовуючи свою апеляцію, потерпілий ОСОБА_3 зазначив, що судом першої інстанції безпідставно, у порушення вимог статей 91-93 КПК України відмовлено у задоволенні вимог про стягнення витрат на юридичну допомогу, оскільки така допомога була надана не як потерпілому, а як цивільному позивачу. Ці вимоги були підтверджені документально і вони не мали відношення до представництва потерпілого.
На думку потерпілого, неправильно вирішений його позов і у частині відшкодування моральної шкоди. У зв’язку зі злочином, вчиненого відносно нього йому були заподіяні крім моральних страждань ще і фізичні, які перешкоджають йому повноцінно швидко вирішувати виробничі і побутові проблеми, погіршилась пам’ять. У зв’язку з публічним приниженням його честі він також страждає і, яке вплинуло на його життєвий уклад.
Виходячи з викладеного і визнання засудженого ОСОБА_1 винним, він вважає за достатнє відшкодування моральної шкоди у сумі 20000 гривень.