Справа 22 - 5446 Категорія 34
Суддя 1 інстанції Мороз Л.І. Доповідач Бугрим Л.М.
УХВАЛА Іменем України
24 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі суддів
Головуючої Бугрим Л.М.
Суддів Олейнікової Л.С.,Зінов"евої А.Г.
При секретарі Бакланової Ю.В..
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від З травня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку участі у вихованні дитини
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., перевіривши матеріали справи, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 3 травня 2006 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1. Визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом його періодичного побачення з дитиною за місцем проживання дитини у присутності матері ОСОБА_2 в суботу або в неділлю,залежно від графіку робити матері ОСОБА_2. протягом двух годин з 11 години дня.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подана апеляційна скарга у якій він просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити та визначити інший порядок його участі у вихованні дитини відповідно до якого йому надається можливость особистого спілкування з дитиною з 11 годин у суботу та до 16 годин у неділю,забрати його за своїм місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з сином навідувати культурно- спортивні заходи,оздоровлювати його в санаторіях, та дозволити йому визначати на свій розсуд дозвілля дитини на період канікул. Суд дав невірну оцінку доказам, допустив порушення процесуального закону та не врахував надані ним докази щодо участі у вихованні дитини.
У судове засідання позивач не з"явився , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності з вимогами ч. З ст. 76 ЦПК України.
Також не з'явились у судове засіданняОСОБА_2, представник органу опіки та піклування, про час та місце рогляду справи повідомлені належним чином . направили суду заяви у яких просили справу розглянути у їх відсутності.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни з наступних підстав.
Розглядаючи справу, суд повно та всебічно дослідив обставини справи, встановив факти та обставини, вірно визначив характер спірних правовідносин та застосував матеріальний закон.
Зокрема, судом встановлено, що сторони знаходились у фактичних шлюбних відносинах від яких мають сина ОСОБА_3. Після припинення шлюбних відносин між сторонами склалися неприязні стосунки, які існують на час розгляду справи. Негативне ставлення позивача до ОСОБА_2. впливає на характер взаємовідносин між ОСОБА_1. та його сином ,який проживає з матір"ю та не виказує наміру для такого спілкування з батьком, про яке позивач просив суд.
Із наданих суду доказів, зокрема, з апеляційного рішення Новоуренгойського міського суду Ямало-Ненецького автономного округу вбачається ,що позивач заперечував проти сплати аліментів на утримання дитини, у той час як син проживав з матір"ю та знаходився на її утриманні і тому невеликі доходи відповідачки були для нього єдином джерелом існування..
Із пояснень ОСОБА_2. суду першої інстанції вбачається, що позивач вигнав її з дитиною із будинку,у якому вони сумісно проживали,у присутності дитини наніс її побої.,що викликало у дитини стрес. На протязі двох років позивач звертався на неї до прокуратури та міліції з різними заявами . У присутності сина ОСОБА_1 виказував на неї негативну та неправдиву інформацію,навіть у її присутності сина настроював проти неї та створив конфліктну сітуацію, замість спілкування з дитиною устроює йому допит і тому все це сформувало у сина страх та недовіру до батька, завдало йому моральну травму..
. Позивачка вимушена була звертатись до невропатолога ,психолога для наданя допомоги дитини після спілкування з батьком ..Дитина проходила курс лікування на протязі двох - трьох місяців і лише після цього заспокоїлась Окрім того, ОСОБА_1 виказував погрозу викрасти сина .
.За цих обставин ОСОБА_2 вважала доцільним , з метою запобіганню з боку позивача будь-яких моральних травм дитині та негативного впливу на нього , вона повинна бути присутньою при спілкуванні сина з батьком/ а.с. 101-106/
Зазначені обставани також підтверджуються довідкою виданою лікарнею на станції Красний Лиман, з якої вбачається,що ОСОБА_2 неодноразово з липня 2003 року по по січень 2005 року включно зверталась за наданням сину ОСОБА_1 медичної допомоги у зв"язку з неврастеничним синдромом, який є сітуаціонно обумовленним. / а.с. 82/
Згідно висновку органу опіки та піклування Краснолиманської міської ради участь батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3повинна бути у вигляді побачень лише при умові бажання дитини та у присутнсті матері та з її дозволу / а.с. 74 /
За таких обставин, суд першої інстанції у відповідності зі ст. 159 ч.2 СК прийшов до обгрунтованного висновку про те, що участь позивача у вихованні дитини повинна бути за місцем проживання дитини та у присутності матері дитини.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що такий порядок обмежує його право на особисте спілкування та відпочинок з дитиною не можуть братись до уваги, оскільки визначенний судом порядок відповідає інтересам дитини
.Окрім того, при налогодженні відношень з дитиною та матір"ю дитини позивач не позбавленний можливості за згодою матері використувати інші форми участі у вихованні дитини.
Інші доводи скарги не спростовують висновків суду.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування судового рішення , яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст . ст. 307 ч.І п.1, 308, 313,314 ч.І п. 1, 315 ЦПК України, апеляційний
суд
УХВАЛИВ:
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що такий порядок обмежує його право на особисте спілкування та відпочинок з дитиною не можуть братись до уваги, оскільки визначенний судом порядок відповідає інтересам дитини
Окрім того, при налогодженні відношень з дитиною та матір"ю дитини позивач не позбавленний можливості за згодою матері використувати інші форми участі у вихованні дитини.
Інші доводи скарги не спростовують висновків суду.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування судового рішення , яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст . ст. 307 ч.І п.1, 308, 313,314 ч.І п. 1, 315 ЦПК України, апеляційний
суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краснолиманського міського суду від 3 травня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку участі у вихованні дитини залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею чинності.