А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Донецької області у складі:
головуючого Меленчука В.С.
суддів Лупінової Л.М., Бєдєлєва С.І.
за участю прокурора Максименко Н.Г.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні 22 березня 2011 року в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 29 грудня 2010 року
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя віл 29 грудня 2010 року
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець міста Горький Російської Федерації, громадянин Ро- сійської Федерації, не працюючий, не судимий, проживаючий в
АДРЕСА_1
засуджений за пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, частиною 4 статті 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, частинами 1 і 3 статті 15, частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу з конфіскацією всього майна, належного засудженому.
ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 народжен-
ня, уродженка міста Маріуполя Донецької області, громадянка Ук- раїни, не працююча, не судима, проживаюча в АДРЕСА_2
засуджена за частинами 1 і 3 статті 15, частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі статей 75,75 КК України засуджена ОСОБА_4 від відбування покарання звільнена з випробуванням на 2 роки, якщо вона протягом цього часу не вчинить нового злочину і виконає обов’язки не виїжджати за межі України на постій не місце проживання
Справа №11-132м/2011 Головуючий у суді 1 інстанції Іванченко А.М.
Категорія 115 ч 2 КК України Доповідач Меленчук В.С.
2.
без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 року на-
родження, уродженець міста Маріуполя Донецької області, грома-
дянин України, не працюючий, судимий 20 жовтня 1981року При-
морським районним судом міста Маріуполя за частиною 3 статті
15, частиною 4 статті 187, частиною 4 статті 187,частиною 1 статті
263 КК України до 6 років позбавлення волі, проживаючий в місті
АДРЕСА_3
засуджений за частинами 1 і 3 статті 15, частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі статей 75,76 КК України засуджений ОСОБА_7 звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, якщо протягом цього часу не вчинить нового злочину і виконає обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 року народ-
ження, уродженець міста Клесів Ровенської області, громадянин
Російської Федерації, не працюючий, не судимий, проживаючий в
АДРЕСА_4
засуджений за частинами 1 і 3 статті 15, частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі статей 75,76 КК України засуджений ОСОБА_8 звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, якщо протягом цього часу не вчинить нового злочину і виконає обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
Вказаним вироком суду засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2 і ОСОБА_8 визнані винними в тому, що вони 14 березня 2010 року приблизно о 9 годині, за попередньою змовою, а засуджений ОСОБА_7 повторно, на мотоциклі під керуванням ОСОБА_2 з метою крадіжки чужого майна прибули до території ЦПШ ВАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в Іллічівськом районі міста Маріуполя, проникли туди, яка є сховищем матеріальних цінностей, де таємно викрали брухт чорного металу у кількості 270 кілограмів вартістю 112 гривень 15 копійок, заподіявши вказаному підприємству матеріальну шкоду, однак, не виконали усі дії, які вважали за необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки, були затримані робітниками охорони, у зв’язку з чим не закінчили злочин з причин, від них незалежних.
Засуджений ОСОБА_2 5 серпня 2010 року приблизно о 1 годині 20 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння з метою заволодіння чужим майном з застосуванням насилля, яке є небезпечним для життя і здоров’я особи, на яку буде здійснений напад та протиправного заподіяння смерті, узявши з собою відкрутку, прибув до АДРЕСА_5 Іллічівського району міста Маріуполя, де мешкав потерпілий ОСОБА_9, виставив скло вікна і проник у приміщення будинку.
Продовжуючи свої злочинні дії, засуджений ОСОБА_2 став шукати цінні речі. У цей час до кімнати увійшов потерпілий ОСОБА_9, на якого засуджений напав, з метою убивства, нанісши один удар ногою в область живота, від чого той упав, а засуджений став наносити потерпілому удари табуреткою по голові, не менше 7 ударів, заподіявши потерпі-
3.
лому тілесні ушкодження у вигляді ран спинки носу, тім’яної області зліва, тім’яно-потиличної області зліва, тім’яно-скроневої області справа, тім’яно-скроневої області зліва, у центрі тім’яно-потиличної області, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинному зв’язку з настанням смерті, яка наступила від множинних ушиблених ран волосяної частини голови, ускладнені масивною зовнішньою кровотечею з наступним розвитком гострого малокрівья внутрішніх органів, після чого, обшукавши будинок, заволодів грошима у сумі 1500 гривень та медалями, які не надають матеріальної цінності, після чого з місця події зник.
На вказаний вирок засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та правильність кваліфікації його дій, просить пом’якшити йому призначену судом першої інстанції міру кримінального покарання.
Обґрунтовуючи свою апеляцію, засуджений ОСОБА_2 посилається на відсутність у нього умислу на заволодіння майном і заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, а також наявність у нього на утриманні дитини, хворої матері та думку потерпілої, яка при розгляді справи у суді першої інстанції не наполягала на призначенні суворій мірі покарання.
Вважає, що призначена йому судом першої інстанції міра кримінального покарання надмірно суворою і необґрунтованою.
Інші учасники судового процесу у суді першої інстанції вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідача, пояснення і останнє слово засудженого та думку його захисника, які підтримали доводи апеляції в частині пом’якшення покарання з проханням її задовольнити, міркування прокурора про законність вироку суду першої інстанції і відсутність підстав для задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи і, обговоривши доводи апеляції в її межах, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень статті 65 КК України при призначенні винній особі міри кримінального покарання, суд повинний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.
Такі вимоги викладені і у пункті №1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи і, зокрема, з вироку суду першої інстанції, при призначенні засудженому ОСОБА_2 міри кримінального покарання за вчинені злочини, були враховані усі обставини, на які він послався у своїй апеляції, а саме: визнання вини і щире каяття, наявність хворої матері, молодий вік.
Врахував суд першої інстанції і дані про особу засудженого ОСОБА_2, який суспільно-корисною працею не займається, раніше не засуджувався, характеризується за місцем проживання посередньо.
На думку колегії суддів, у достатній мірі суд першої інстанції врахував і ступінь тяжкості, вчиненого засудженим, злочину.
Посилання засудженого в апеляції на відсутність умислу на заволодіння майном і заподіяння тілесних ушкоджень не є обставинами, які пом’якшують покарання. Ці обставини є предметом доказування, у судовому засіданні суду першої інстанції доведені сукупністю доказів, які і спростовують апеляційні твердження засудженого в цій частині.
Більш того, засуджений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах
4.
повністю визнав, що також підтверджують його умисел на заволодіння чужим майном та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, спрямованих на заподіяння смерті потерпілого.
. За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого.
Міра кримінального покарання, призначена судом першої інстанції засудженому ОСОБА_2 відповідає положенням статті 65 КК України.
Порушення вимог кримінального закону при призначені засудженому покарання не виявлені.
Виходячи із меж апеляції засудженого, фактичні обставини кримінальної справи, доведеність вини і правильність кваліфікації його дій за кримінальним законом колегією суддів не обговорювалися і не перевірялися.
Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 29 грудня 2010 року щодо нього залишити без зміни.
С У Д Д І :
Л.М. Лупінова В.С. Меленчук С.І. Бєдєлєв