А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Донецької області у складі:
головуючого Меленчука В.С.
суддів Лупінової Л.М., Бєдєлєва С.І.
за участю прокурора Максименко Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні 26 травня 2011 року в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 9 лютого 2011 року
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 9 лютого 2011 року
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець міста Маріуполя Донецької області, громадянин Ук- раїни, не працюючий, не судимий, проживаючий в місті Маріуполі
АДРЕСА_1
засуджений за частиною 2 статті 309 КК України до 3 років позбавлення волі, за частиною 2 статті 307 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належне засудженому.
Вироком суду засуджений ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він 29 грудня 2009 року у ранковий час з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну у кількості 0,0024 граму, раніше незаконно придбаного з метою збуту, незаконно зберігав при собі, а потім перевіз його на маршрутному таксі у район перетинання вулиць Кальміуської та Торгової Жовтневого району міста Маріуполя, де у період часу з 12 до 12 години 25 хвилин і збув ОСОБА_5 за 500 гривень.
Він же ж, 11 лютого 2010 року, з ранку, повторно, з метою незаконного зберігання і перевезення з метою збуту, а також збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, незаконного зберігав при собі особливо небезпечний наркотичний засіб – героїн у кількості 0,0018 граму, який збув ОСОБА_5 у той же ж день у період часу з 13 до 13 години 35 хвилин біля крамниці «Каскад» по вулиці Торговій Жовтневого району міста Маріуполя за 500 гривень, а решту вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу у кількості 0, 0041 граму став незаконного зберігати при собі без мети збуту, який у той же ж день о 14 годині був затриманий працівниками міліції, а наркотичний засіб був вилучений.
Справа №11-219м/2011 Головуючий у суді 1 інстанції Кір’якова Н.П.
Категорія 307 ч 2 КК України Доповідач Меленчук В.С.
2.
Засуджений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_2, не погоджуючись з судовим рішенням, подали свої апеляції, в яких просять вирок суду змінити, в частині засудження за частиною 2 статті 307 КК України провадження по справі закрити, за частиною 2 статті 309 КК України призначити покарання у вигляді 2 років, а засуджений ще просить застосувати положення статті 69 КК України.
Обґрунтовуючи свої апеляції, як засуджений ОСОБА_3, та й його захисник, не оспорюючи засудження за частиною 2 статті 309 КК України, стверджують, що, пред’явлене обвинувачення за частиною 2 статті 307 КК України не знайшло свого підтвердження, вина у вчиненні злочину не доведена, докази, які надані органом досудового слідства не свідчать про вчинення злочину за вказаною статтею, дослідженим судом першої інстанції доказам і, покладеним в основу обвинувального вироку, надана неналежна оцінка, що призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого вироку.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність і обґрунтованість судового рішення та безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції відповідно до положень статей 257 та 323 КПК України достатньо повно, об’єктивно і всебічно розглянув кримінальну справу по суті, з’ясувавши, при цьому, усі обставини і, дослідивши безпосередньо у судовому засіданні докази, надані органом досудового слідства, проаналізував їх та, надавши їм належну оцінку, вирішив питання про їх достатність і допустимість, цілком обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку, дійшов вірного висновку про правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_7 за кримінальним законом і доведеності його вини.
Суд першої інстанції, визнаючи засудженого ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, послався у вироку на докази, які підтверджують його вину.
Насамперед, суд першої інстанції у своєму вироку як на доказ, що підтверджує вину засудженого, послався на показання свідка ОСОБА_5, оголошених у судовому засіданні, який дав показання про те, що він двічі залучався працівниками міліції як покупець наркотичних засобів у засудженого ОСОБА_7, давали гроші для їх придбання, на гроші придбав наркотики і повертався до працівників міліції. Всі дії по придбанню наркотичних засобів проводилися з фіксацією у документах та у присутності понятих (а.с.144).
Допитані у ході судового слідства свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а свідок ОСОБА_10 на досудовому слідстві, показання якого були оголошені у судовому засіданні, дали показання про те, що вони запрошувалися працівниками міліції у якості понятих для проведення у засудженого ОСОБА_7 оперативної закупівлі наркотичних засобів. В їх присутності працівники міліції двічі залучали для цього в якості покупця ОСОБА_5, якому в їх присутності видавалися гроші, всі дії з ним фіксувалися документами. Вони на відстані йшли за покупцем і бачили як засуджений передавав наркотичні засоби.
Зазначені показання свідків знайшли своє об’єктивне підтвердження і у повній мірі узгоджуються з тими даними, які містяться у висновках судово-хімічних експертиз, згідно з якими, придбаний свідком ОСОБА_5 наркотичний засіб є диацетилморфіном (героїном) (а.с. 22,118,147), протоколах огляду речових доказів від 29 грудня 2009 року та 11 лютого 2010 року, у яких зазначено про вилучення у покупця наркотичних засобів, придбаних у засудженого ОСОБА_7 та вилучення у останнього грошей у сумі 220 гривень (а.с. 147 – 154), протоколом огляду цих грошей, номера і серії яких співпадають з тими, які видавалися покупцю для придбання наркотичних засобів (а.с.47).
Дослідивши всі ці та інші докази в їх сукупності суд першої інстанції дійшов обґрун-
3.
тованого висновку про те, що засуджений ОСОБА_7 незаконно придбав, зберігав, перевозив з метою збуту особливо небезпечні наркотичні засоби.
При цьому, суд першої інстанції цілком обґрунтовано поставився критично до показань засудженого ОСОБА_7, достатньо переконливо вмотивувавши свій висновок з цього приводу, з викладанням у вироку.
За таких обставин твердження засудженого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_2 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.
Кваліфікація злочинних дій засудженого ОСОБА_7 за частиною 2 статті 307 КК України є правильною.
Покарання засудженому призначено у відповідності до положень статті 65 КК України, тобто з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого, даних про його особу, та обставин, які пом’якшують покарання.
Будь-яких даних, які свідчили б про необ’єктивність, упередженість органів досудового слідства або суду, порушення ними норм-кримінально-процесуального закону, у тому числі і тих, про які йдеться мова в апеляції, не встановлено.
Не встановлено і інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законний і обґрунтований вирок.
Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 9 лютого 2011 року щодо засудженого ОСОБА_3 залишити без зміни.
С У Д Д І :
Л.М. Лупінова В.С. Меленчук С.І. Бєдєлєв