Справа № 22 – 979 \11 Головуючий у 1 інстанції Мельник І. Г.
Категорія 27 Доповідач Кучерява В. Ф.
Рішення
Іменем України
15 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого Баркової Л. Л.
Суддів Кучерявої В. Ф. Песоцької Л. І.
При секретарі Кузнецові А. О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполя справу за позовом комерційного банку «Арма» ( далы КБ «Арма») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного підприємства «Азовмех» (далі ПП «Азовмех») про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення за апеляційною скаргою ПП «Азовмех», на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 березня 2011 року
ВСТАНОВИЛА:
З таким позовом позивач звернувся до суду. Посилався на те, що 20 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останньому банк передав грошові кошти у розмірі 900 000 грн. на поточні потреби, зі сплатою відсотків у розмірі 25% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 березня 2009 року.11 квітня 2008 року сторони уклали додаткову угоду, згідно якої збільшено суму кредиту до1 200 000 грн.
З метою забезпечення договору між позивачем та ОСОБА_2 20 березня 2008 року укладено договір іпотеки, згідно якого вона передала в іпотеку належний їй житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 та укладено додаткову угоду з урахуванням змін до договору кредиту від 11 квітня 2008 року.
11 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ПП «Азовмех» було укладено договір іпотеки та передано в іпотеку нерухоме майно у вигляді нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_1.
Станом на 20 жовтня 2010 року у позичальника утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 842 441,31 грн, з яких заборгованість за кредитом складає 1 200 000 грн,, заборгованість за нарахованими відсотками у сумі 40 273,97 грн, заборгованість за простроченими відсотками в сумі 503725 ,98 грн, пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків в сумі 326 905,97 грн, штрафу за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків в сумі 139 535 ,39 грн,, пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 1 392 000 грн. та штрафу за несвоєчасне повернення кредитних коштів в сумі 240 000 грн. Просили звернути стягнення на названу суму на житловий будинок, переданий у іпотеку та на нежиле приміщення, передане у іпотеку. Також виселити із жилого приміщення жильців будинку.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 березня 2011 року позовні вимоги позивача задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008 року в розмірі 2 692 289,68 грн, яка складається з заборгованості за кредитом1 200 000 грн, заборгованості за нарахованими відсотками 40 273,97 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 503725,98 грн, пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків 233089, 73 грн, пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів 715200 грн. звернуто стягнення на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 ( вартість визначена за згодою сторін у договорі - 1 491 432 грн) та на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 61 ( вартість визначена у договорі – 304 400 грн ) шляхом продажу вказаних предметів іпотеки з укладенням від імені банку договорів купівлі – продажу будь - яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ТОВ КБ «Арма» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду не згодний відповідач ПП «Азовмех», яке просить рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, що спір щодо ПП «Азовмех» повинен розглядатись у господарському суді, що ПП»Азовмех» визнано банкрутом і щодо нього іде ліквідаційна процедура.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу, ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов’язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Як вбачається із договорів іпотеки, укладених відповідачами з банком, ОСОБА_2, що є майновим поручителем ОСОБА_3 передала в іпотеку в забезпечення кредитного договору будинок АДРЕСА_2 у м. Маріуполі ( а.с. 20 ), а ПП «Азовмех», виступаючи майновим поручителем ОСОБА_1, передав в іпотеку в забезпечення того ж кредитного договору нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_1 у м. Маріуполі. ( а.с. 25)
Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації , інші юридичні особи, громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність в установленому законом порядку
Згідно ст. 21 ГПК України сторонами у судовому процесі – позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, в тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію ( товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни та тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів , що виникають із публічно- правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
По даній справі спір виник між банком та фізичною особою з приводу стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому договір забезпечено майновою порукою юридичної особи. За своїм змістом договір іпотеки є способом майнового забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором і не стосується діяльності , що підпадає під ознаки господарської. Відповідачами поруч із приватним підприємством є фізичні особи, яким пред’явлено позов щодо звернення стягнення на предмети іпотеки в рахунок стягнення заборгованості по одній і тій же сумі.
Тому посилання в апеляційних скаргах на те, що позовні вимоги до відповідача ПП «Азовмех» повинні розглядатись у господарському суді – безпідставні.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач ПП «Арма» визнаний банкрутом, іде процес ліквідації, а тому з нього не можна стягувати заборгованість – не заслуговують на увагу . Дане підприємство існує і не виключено із Державного реєстру. (а.с. 110)
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство», стаття 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» від 18.11.2003 р. № 1255-1У та стаття 33 Закону України «Про іпотеку» мають пріоритет перед нормами закону «Про банкрутство» у відношенні права кредитора звернути стягнення на предмет іпотеки
При вирішенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд надав банку право продажу предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме з правом укладання договору купівлі- продажу будь – яким способом з іншою будь – якою особою покупцем та наданням банку всіх повноважень продавця.
Тим самим суд фактично видав доручення банку від імені позичальника на реалізацію майна, що не входить до повноважень суду.
Тому посилання в частині звернення стягнення «шляхом продажу вказаних предметів іпотеки з укладенням від імені банку договорів купівлі- продажу будь – яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також з наданням ТОВ КБ «Арма» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу» підлягає виключенню з резолютивної частини рішення..
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається
Керуючись ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ПП «Азовмех» задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 березня 2011 року в частині звернення стягнення шляхом продажу вказаних предметів іпотеки з укладенням від імені банку договорів купівлі- продажу будь – яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ТОВ КБ «Арма» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу змінити, виключивши із резолютивної частини рішення вказівку: «шляхом продажу вказаних предметів іпотеки з укладенням від імені банку договорів купівлі-продажу будь - яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ТОВ КБ «Арма» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу»
В решті частини рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді: