Справа № 22 - 382 11 Головуючий у 1 інстанції Степанова С. В.
Категорія 30 Доповідач Кучерява В. Ф.
Ухвала
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого Баркової Л. Л.
Суддів Кучерявої В. Ф. Ткаченко Т. Б.
При секретарі Ушаковій О. В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполя справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”( далі КП „ МВУ ВКГ”), третя особа – Маріупольська міська рада, ПАТ „ММК ім. Ілліча” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21 грудня 2010 року.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 до КП „МВУ ВКГ”, третя особа – Маріупольська міська рада, ПАТ „ММК ім. Ілліча” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям, залишено без задоволення.
З рішенням суду не згодна позивачка, яка просить рішення суду скасувати, задовольнити її позовні вимоги, стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 667520 грн , відшкодування моральної шкоди 50 000 грн, також витрати по справі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення апелянта, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, заперечення представника КП „МВУ ВКГ”, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуєтьсяу повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності із ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Заявивши позов про відшкодування їй шкоди внаслідок залиття її двору стічними водами із каналізаційного люку на суму 667 520 грн, 50 000 у відшкодування моральної шкоди, позивачка не надала суду доказів розміру причиненої шкоди та доказів, внаслідок чого причинено шкоду у такому розмірі.
Як посилається позивачка у позовній заяві залиття її двору сталося у період з 03.02.2006 року по 15.05.2006 року , внаслідок чого суттєво було пошкоджено її будівлі та майно , в суд вона звернулась через три роки і тільки в листопаді 2010 року вона надала суду кошторис на перебудову веранди , ремонт кухні, коридору, туалету, стін, сараїв, невідомо ким складений, без підписів та печаток, та з якого можна було зробити висновок про те, що ці будівлі були обстежені у 2010 році і потребують капітального ремонту, а в якому стані вони були до залиття, невідомо.( а.с. 185- 206 ) Проводити експертизу для встановлення причинного зв’язку між залиттям та наслідками у вигляді пошкодження будівель, встановлення розміру збитків, позивачка відмовилась.
Ніяких доказів того, що внаслідок залиття, було пошкоджено інше майно позивачки, суду не надано.
Позивачка позов про відшкодування шкоди заявила до КП „МВУ ВКГ”, посилаючись на те, що з його вини сталося залиття її двору стічними водами із каналізаційного люку.
Згідно відповідей управління комунального господарства Маріупольської міської ради № 05/2150 від 29.09.2010 року , управління міського майна № 08/42328 від 30.09.2010 року каналізаційна мережа, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 не відноситься до комунальної власності, на балансі КП”МВУ ВКГ” не знаходиться 152 -153)
У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12.09.2003 року листом КП „МВУ ВКГ” № 393 від 01.10.2003 року , до залиття ОСОБА_1, їй було повідомлено, що каналізація по тупику Ключовому № 9 приватна і вони не зобов’язані проводити ремонтні роботи. ( 210)
Як вбачається з квитанцій на оплату послуг з водопостачання, за 2003, 2004 , 2005,2006 роки ОСОБА_1 нарахування за стоки води не проводилось. ( а.с. 60)
Відповідно до п. 1.19 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України від 01.07.1994 року, затверджених наказом Держкомітету України по житлово- комунальному господарству за № 65, які діяли на час спричинення шкоди позивачці, водопровідно – каналізаційні об’єкти, що не перебувають на балансі водоканалу, можуть ним експлуатуватися та обслуговуватись за окремим договором.
ОСОБА_1 не заперечує, що договору на обслуговування каналізації вона не укладала.
Та обставина, що сусіди позивачки і вона мають схеми каналізації, складені відповідачем „МПУ ВКГ” та релігійній общині складено технічну документацію на проведення каналізації, говорить про те, що і на проведення приватної каналізації потрібно складати технічну документацію.
Як стверджує представник „МПУ ВКГ” після приватизації житла по тупику Ключовому, вони на баланс каналізацію не приймали, не давали дозволу на підключення релігійної общини до каналізації, технічну документацію за плату вони складають всім, хто звертається.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді: