Справа № 22 – 350/11 Головуючий у 1 інстанції Сараєв І.А.
Категорія 24 Доповідач Кучерява В. Ф.
Ухвала
Іменем України
22 березня 2011 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого Баркової Л. Л.
Суддів Кучерявої В. Ф. Ткаченко Т. Б
При секретарі Ушаковый О. В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 січня 2011 року
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 січня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Донецькобленерго” 9 628,75 грн. за безоблікове користування електроенергією , судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.
З рішенням суду не згодна позивачка, яка просить рішення суду скасувати, відмовити позивачу у задоволенні позову , посилаючись на порушення судом норм матеріального, процесуального права, що суд неповно з’ясував обставини справи, на недоведеність обставин справи, що мають значення, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне вирішення справи.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представника апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу, заперечення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 грудня 2001 року є власницею будинку АДРЕСА_1 14.11.2008 року відносно відповідачки було складено акт № 07383 про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем, з якого вбачається самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника поза засобами обліку електричної енергії, виявити яке представниками енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не могли. Здійснене до облікове підключення дротів до автомату на горищі з метою без облікового споживання електричної енергії струмоприймачами домоволодіння. Акт без зауважень підписано невісткою власниці будинку, яка проживає у будинку. Проведено нарахування за безоблікове користування електричною енергією у розмірі 9628,75 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов’язує.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2 „ Правил користування електричною енергією для населення”, затверджених Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357 ( далі Правил) – об’єкт споживача - житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.
Таким чином власник майна несе відповідальність за утримання майна.
З матеріалів справи вбачається, що підтверджується наданими квитанціями та особистим рахунком, відкритим на ім’я відповідачки ( а.с.45-50 ), до будинку відповідачки надавалась електрична енергія, яка споживалась та оплачувалась. Тому між сторонами склались фактично договірні відносини і відсутність письмового договору в даному випадку значення не має, оскільки відповідачка не відмовилась від надання послуг.
Та обставина, що відповідачка не проживає у названому будинку, також не має значення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що саме відповідачка повинна відповідати за порушення, допущені у її будинку.
Згідно п. 48 Правил , споживач несе відповідальність згідно з законодавством за порушення правил користування електричною енергією, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку та інше.
У відповідності із п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, в тому числі фактів розкрадання електричної енергії , складається акт.
На підставі акту енергопостачальник має право визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.
Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника
Як вбачається з акту , він підписаний трьома представниками енергопостачальника, також невісткою відповідачки, яка підписала його без зауважень, тобто за таких умов акт є дійсним.
Із пояснень та апеляційної скарги вбачається, що відповідачка не оскаржує сам факт не облікованого споживання електроенергії, посилаючись на невиконання позивачем своїх обов’язків ( а.с. 30,81).
Відповідно до п. а) ст. 3.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ 04.05.2006 року № 562 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656 ( далі Методика ), яка діяла на час складення акту, якщо споживач здійснив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники електропостачальника під час проведення контрольного огляду засобу обліку не могли, розраховується за кількістю днів з дати останньої технічної перевірки, але не більше , ніж за три роки.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що проводка не була прихованою, тому що з будинку до гаражу було проведено провід, який можна було бачити візуально, без усяких приладів та гараж збудовано тільки у 2008 році.Скрита проводка була приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку на горищі будинку, яку представник постачальника при контрольному огляді засобу обліку виявити не міг і звідки можливо було користуватись не облікованою електроенергією не тільки у гаражі, але й у будинку.
Тому суд першої інстанції на законних підставах погодився з вимогою позивача про визначення збитків за три роки.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 11 січня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді: