Справа № 22 - 162 11 Головуючий у 1 інстанції Шатілова Л. Г.
Категорія 27 Доповідач Кучерява В. Ф.
Рішення
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого Баркової Л. Л.
Суддів Кучерявої В. Ф. Ткаченко Т. Б.
При секретарі Грішко С. В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”( далі ПАТ КБ „ПриватБанк”) до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25 листопада 2010 року
ВСТАНОВИЛА:
З таким позовом позивач звернувся до суду. Посилався на те, що 03.05.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір і він отримав кредит у сумі 59918,5 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,76 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.05.2011 року у забезпечення виконання договору відповідач уклав договір застави рухомого майна - надав у заставу легковий автомобіль DAEWOO, випуску 2006 року, належний йому на праві власності.
Оскільки у відповідача утворилась заборгованість по кредиту у сумі 21 538,07 грн, банк просив звернути стягнення на предмет застави – названий автомобіль шляхом продажу вказаного автомобіля банком з укладенням від імені відповідача договору купівлі- продажу будь- яким способом з іншою особою покупцем, із зняттям вказаного автомобіля з обліку у органах ДАЇ, а також наданням позивачу всіх повноважень , необхідних для здійснення продажу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25 листопада 2010 року позов ПАТ КБ „ПриватБанк” задоволено”
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MRH0AN 2000001 від03.05.2006 року у загальній сумі 21538, 07, яка складає заборгованість за кредитом19818,84 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 217,36 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором 0,06 грн, 500 грн – штраф фіксована частина, 1001,81 грн – штраф процентна складова- звернено стягнення на предмет застави, автомобіль марки DAEWOO, рік випуску 2006, тип ТЗ, легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ „Приватбанк” з укладенням від імені відповідача договору купівлі – продажу будь – яким засобом з іншою особою – покупцем, а також зняття зазначеного автомобілю з обліку в органах ДАЇ, а також ПАТ КБ „Приват Банку” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „Приват Банк” судовий збір 229,52 грн та витрати з ІТЗ 120 грн
З рішенням суду не згодний відповідач, який просить рішення суду скасувати, відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що заборгованість утворилась із-за того, що банк підвищив процентну ставку, яку він не погодився платити.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення апелянта та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, заперечення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась . та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.
Як вбачається з пояснення сторін та розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач регулярно повертає чергову частину позики, але в обсязі, встановленому при укладенні договору , оскільки не визнає , що банк збільшив процентну ставку за користування кредитом, та за рахунок того, що відповідач не сплачує страхові внески, згідно умов договору. Строк договору спливає у травні 2011 року і на час розгляду справи в апеляційному суді заборгованість за кредитним договором згідно розрахунку банку складає 14 685,93 грн. ( тіло кредиту – 5 295, 93 грн, прострочений кредит 9390 грн.)
Звертаючи стягнення на заставлене майно – автомобіль, суд не дав правової оцінки співмірності визначеної банком суми заборгованості за кредитом із вартістю заставленого автомобіля.
З договору застави вбачається, що заставлена вартість предмету застави складає 48600 грн ( а.с. 11), а згідно розрахунку банку, заборгованість за кредитним договором складає 14 685, 93 грн.
З урахуванням того, що відповідач регулярно виконує свої зобов’язання перед банком, хоча і в меншому обсязі, враховуючи не співмірність суми заборгованості та предмету застави, закінчення строку договору у травні 2011 року, колегія суддів вважає, що підстав для звернення стягнення на предмет застави в даному випадку не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду у межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З позовом до суду звернувся позивач, який , посилаючись на умови договору, просив звернути стягнення на заставлене майно. При цьому відповідач з позовом про визнання недійсними пунктів договорів чи щодо законності збільшення процентної ставки до суду не звертався. Тому колегія суддів не входить в обговорення питань законності збільшення процентної ставки за кредитним договором.
Керуючись ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25 листопада 2010 року скасувати.
Відмовити ПАТ КБ „ПриватБанк” у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет застави – автомобіль , належний ОСОБА_1.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді: