Справа 22а-26869\11 Головуючий у 1 інстанції Кушнарьова В.А.
Категорія 10.3.2 Доповідач Канурна О.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В., суддів Ткачук С.С., Канурної О.Д.
при секретарі Лавицькому Д.Д.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради, про стягнення недонарахованої щорічної допомоги на оздоровлення,
В С Т А Н О В И В:
П остановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: з управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь стягнуто суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004-2005 роки в розмірі 5929,90 грн.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову з тих підстав, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи, та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, 2 категорії, є інвалідом 2 групи, знаходиться на обліку у відповідача (а.с.4). Відповідачем виплачена позивачу щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2003-2005 роки по 26,70 грн за кожен рік (а.с 24).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорії 2, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виплачена позивачу щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2003-2005 роки по 26,70 грн за кожен рік (а.с 24) у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.
При виплаті сум на оздоровлення відповідач виходив з того, що ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Оскільки зазначеною постановою Кабінету Міністрів визначались конкретні розміри сум на оздоровлення, відповідач здійснював виплату зазначених сум позивачу в розмірах, встановлених постановою.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закони України, якими встановлені розміри мінімальної заробітної плати.
Висновок суду першої інстанції про те, що щорічна допомога на оздоровлення повинна виплачуватися в розмірі, встановленому ст. 48 вказаного Закону, а не в ромірі, встановленому вищевказними постановами Кабінету Міністрів України, є правильним.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: