Справа №22-97/2011                                                                                  Головуючий у 1 інстанції Чиньонов О.В

 Категорія 10.3.4.                                                                                         Суддя - доповідач  Кучерява В. Ф.

Постанова

Іменем України

         10 лютого 2011 року. Колегія суддів судової палати  цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

                                           Головуючого  - Баркової Л. Л.

                                           Суддів – Ткаченко Т.Б.,Кучерявої В. Ф,

            При секретарі Ушаковій О. В.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі  Донецької області про визнання дії неправомірними і зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі   Донецької області  на постанову Тельманівського районного суду  Донецької області від 19 лютого  2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

   В серпні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському  районі  Донецькій області ( далі УПФУ) , в якому просив суд визнати дії відповідача щодо відмови йому  у перерахунку пенсії неправомірними та зобов’язати провести перерахунок і виплату  їй пенсії  у відповідності до ст.ст.50,54,67 Закону України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  з 01.11.2006 року по 30.05.2008 року.

Позивач вважає, що йому, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи , інваліду Ш групи необхідно виплачувати державну пенсію по інвалідності  у розмірі, який дорівнює 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком.

Постановою  Тельманівського районного суду  Донецької області  від 19 лютого 2010 року  задоволені позивні вимоги ОСОБА_1 Визнані неправомірними дії відповідача щодо  відмови у перерахунку позивачу пенсії у відповідності  до ст.ст.50,54 ч.3, 67  Закону України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов*язано  УПФУ  здійснити позивачу перерахунок пенсії по інвалідності з 01 листопада 2006 року по 30 травня 2008 року відповідно до вимог ст.ст.50 ,54 ч.3, ст.67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон України № 796)   , виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком, та 50% мінімальної пенсії за віком відповідно  що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Не погоджуючись з даною постановою, і, посилаючись в апеляційній скарзі на порушення норм матеріального  права, відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову позивачу відмовити.

          Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів,  вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому  задоволенню, а постанова суду зміні з таких підстав.

            Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивач відноситься до  осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської категорії, є інвалідом  Ш групи  і,  відповідно до Закону України  від 28.02.1991 року № 796-ХП «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право з 01.11.2006 року по 30.05.2008 року на отримання  державної пенсії , розмір якої не може бути нижчим  6 мінімальних пенсій за віком, та 50% мінімальної пенсії за віком, ураховуючи , що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При  цьому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, не прийняв до уваги  посилання відповідача на  правомірність  його дій щодо нарахування і виплати позивачу зазначених  пенсій  відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами та встановлюють відмінні від законів розміри пенсій.

           З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може  повністю погодитися, оскільки правильно встановивши обставини справи і правовідносини сторін, суд дійшов його з порушенням норм  матеріального права.

 Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя , не  нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розділ 8 Закону України  № 796- ХП,  передбачає  правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним  до категорії 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно частини 3 ст.54 Закону України № 796,  обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку  за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Частина 4 статті 54  вищезазначеного Закону передбачає, що у всіх випадках розміри пенсій для  інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою  Кабінету Міністрів  України від 30 травня 1997 року № 523 ( з наступними змінами і доповненнями).

Частиною  3 ст.67 цього Закону встановлено, що у разі збільшення  розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації  сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до п.п.12,15,17 п.28 розділу  П  Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1 з 01 січня 2008 року внесені зміни, зокрема до ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008 п.п. 12,15,17 п.28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

           Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст.ст. 49,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції що діяла  до 01.01.2008 року.

Таким чином, колегія суддів  не може повністю погодитися з висновком суду першої  інстанції відносно визнання неправомірними дій та  зобов’язання  відповідача з 01.11.2006 року по 30.05.2008 року здійснити перерахунок державної пенсії, відповідно до ст.. 49,54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, так як у період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року у позивача не виникало право на перерахунок пенсії у зв’язку з її збільшенням, а дії відповідача за цей час по нарахуванню і виплаті пенсії позивачу були правомірними.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні, і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1   щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання провести перерахунок і виплату пенсії з урахуванням зазначених розмірів мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року, необхідно відмовити.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правої основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні  соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону ( в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних  і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальної сфери розповсюдження.

            Посилання відповідача на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом,  є непереконливими. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

         Колегія суддів вважає неспроможними доводи відповідача щодо посилання на те, що обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок  Чорнобильської катастрофи  визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром, встановленим постановами Кабінету Міністрів України   від 03 січня 2002 року № 1 «Про  підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» ( чинного на час виникнення спірний правовідносин), від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також Постанов Кабінету Міністрів України   від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»  щодо встановлення  з 22 травня 2008 року  розміру пенсії  у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, інвалідів П групи у розмірі 1090 гривень, оскільки ототожнювати  порядок і розмір в силу різного правового навантаження  цих визначень  неможливо.

Установив зазначеними постановами  розмір сум, нижче яких не може бути розмір пенсій  для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок  з Чорнобильською катастрофою,  Кабінет Міністрів України діяв всупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Крім того, в пункті 2 постанови від 03 січня 2002 року № 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених  статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, але помилково не застосував норму матеріального права, що є підставою для зміні судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів залишає без уваги, оскільки вони не спростовують наявних у справі доказів і правильності висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи  доказів, які б не були предметом розгляду суду першої інстанції та могли б вплинути на постанову суду відповідачем не наведено та не надано.

         У відповідності з ст. 195  КАС України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201 КАС України, колегія суддів, -  

                                               ПОСТАНОВИЛ А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському  районі   Донецької області задовольнити  частково.

Постанову Тельманівського районного суду   Донецької області 19 лютого  2010 року  в частині періоду визнання дій неправомірними та зобов’язання  провести перерахунок та виплату державної  пенсії змінити.

Викласти абзаци другий і третій резолютивної частини у наступній редакції.

           Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду  України в Тельманівському районі   Донецької області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1  державної пенсії по інвалідності  відповідно до статті 49,50, частини 4 статті 54, частини 3 статті 67 Закону України «Про статус  і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи» з 01 листопада 2006 року по 31 грудня  2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 травня  2008 року, виходячи з розміру  шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду  України в Тельманівському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1  перерахунок пенсії по інвалідності  відповідно до статей  49, 50,ч. 4  ст. 54 ,  статті 67 частини 3  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, з урахуванням фактично здійснених виплат за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня  2008 року по 30 травня   2008 року включно .

          В задоволенні позову ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду  України в Тельманівському районі  Донецької області про визнання дій неправомірними щодо відмови у перерахунку  пенсії по інвалідності  відповідно статей  49, 50, 54 ,  статті 67 частини 3  Закону України «Про статус  і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи», виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності  відповідно до статей  49,50, 54 ,  статті 67 частини 3   Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб  01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року відмовити.

          В решті частини постанову залишити без зміни.

    Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

          Судді :