Справа №2-а-14\2011р.                         Головуючий у І-і1 інстанції – Топазова Н.М.

Категорія – 10.3.                               Суддя-доповідач – Кучерява В. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року   Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області  в складі:

                              головуючого  –  Баркової Л. Л.,

                              суддів             -   Ткаченко Т.Б.,Кучерявої В. Ф,

        при секретарі Ушаковій О. В.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними  та стягнення  недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області ( далі УПСЗН) на постанову Волноваського районного суду  Донецької області  від 2 квітня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 2 квітня 2010 року   позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано неправомірними дії УПСЗН в виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня  ОСОБА_3 за 2009 рік у сумі 70 грн.

Зобов’язано УПСЗН виплатити за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_3 щорічну разову допомогу до 5 травня у відповідності зі ст. 14 Закону України»Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком на час отримання допомоги за 2009 рік у сумі 1424 грн

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач в апеляційній скарзі просить постанову  суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову позивачу відмовити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

          Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачка  має статус учасника війни, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту” має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня в розмірі 3 -х мінімальних пенсій за віком.

 Фактично позивачка отримала  щорічну грошову  допомогу до 5 травня  у  2009 року – 70 грн.

Колегія суддів  погоджується  з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача щодо не нарахування та виплати позивачці щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох  мінімальних пенсій за віком за 2009 рік, як таким, що випливає з обставин справи та обгрунтований вимогами закону .

Так, ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовий статус учасників війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”.

Відповідно до ст.14 цього Закону щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3-ти мінімальних пенсій за віком.

Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. 

Згідно абзацу 1 ст. 17-1  щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов’язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”, в тому числі разової грошової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що до 5 травня за 2009 рік позивачка отримала щорічну допомогу у розмірі 70 грн., яка їй була виплачена у квітні 2009 року З урахуванням того, що станом на 01.04.2009 року, розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до якого визначається розмір мінімальної пенсії за віком становив 498 грн.( що було передбачено ст. 54 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік») відповідач повинен був виплатити позивачці разову грошову допомогу за 2009 рік у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, виходячи з вищезазначеного розміру.

 Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по нарахуванню і виплаті позивачці допомоги у 2009 році у сумі 70 грн. і вважає,  що він дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позову в частині нарахування та виплати допомоги до 5 травня за 2009 рік виходячи з 3 мінімальних пенсій за віком.

Колегія суддів  не може погодитися також з доводами апеляційної скарги на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату  допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Відсутність бюджетного фінансування передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захиту»  допомоги не може бути причиною невиконання покладених на управління праці та соціального захисту населення зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.195,196, 200 КАС України, колегія суддів, -  

УХВАЛИЛ А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрація Донецької області відхилити.

Постанову  Волноваського районного суду Донецької області від 2 квітня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді :