Справа № 605/557/24

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2025 рокум.Підгайці

  Підгаєцький районний суд Тернопільської області

в складі

головуючої судді Лелик О.М.

за участі секретаря судового засідання Мохун Т.В.    

справа №605/557/24                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Підгайці в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,-

за участі представника позивача Постернака М.М.,-

В С Т А Н О В И В:

18.12.2024 позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» нараховані за період з 12.03.2017 по 30.09.2020 року на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями за кредитним договором №11053902000 від 09.10.2006 р: три відсотки річних у розмірі 18 377,79 грн., інфляційні втрати у розмірі 50 391,60 грн., а всього 68 729, 39 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.10.2006 між Акціонерним

комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11053902000.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 28.10.2009 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» 171854,03 заборгованості за даним договором.

08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення ПАТ «УкрСиббанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги за кредитним договором та договором забезпечення.

11.05.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" укладено договір № 1369/К про відступлення права вимоги, згідно з яким 11.05.2019 відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги в тому числі і за кредитним договором № 11053902000 від 09.10.2006.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2021 у справі № 756/11304/21 замінено стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку".

Загальна сума заборгованості, встановлена рішенням суду, складає 171 854,03 грн. Позивач розраховує суму інфляційних втрат в межах періоду 12.03.2017 по 30.09.2020 року на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями у розмірі 171 854,03: три відсотки річних у розмірі 18377, 79 грн., інфляційні втрати у розмірі 50391, 60 грн., а всього 68 729, 39 грн.

За даних обставин позивач змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на позовну заяву..

Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 05 лютого 2025 року суд вирішив проводити заочний розгляд справи.

В судовому засіданні представник позивача Постернак М.М. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

       Відповідач у судове засідання не прибув повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи що підтверджується письмовими поштовими рекомендованими листами, які повернулися на адресу суду і долучено до матеріалів справи, відзиву на позовну заяву подано ним не було, заяв та клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті..

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив такі обставини справи.

09.10.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11053902000.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 28.10.2009 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» 171854,03 заборгованості за даним договором.

08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення ПАТ «УкрСиббанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги за кредитним договором та договором забезпечення.

11.05.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" укладено договір № 1369/К про відступлення права вимоги, згідно з яким 11.05.2019 відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги в тому числі і за кредитним договором № 11053902000 від 09.10.2006.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2021 у справі № 756/11304/21 замінено стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку".

Норми, які підлягають до застосування при вирішенні даного спору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За правилами ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зазначено, що: "у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань".

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 по справі № 361/7939/2015ц вказано, що суд в оцінці обґрунтованості вимог позивача виходить з того, що зволікання відповідача з виконанням рішення суду, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц зроблено висновок, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

З огляду на викладені висновки Верховного Суду, які відповідно ч. 4 ст.263 ЦПК України враховуються судом щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача застосування наслідків порушення виконання рішення у вигляді сплати штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України.

Судом встановлено, що вищевказане рішення суду відповідач не виконав, заборгованість не виплатив, протилежного останнім жодними доказами спростовано не було.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Позивач зазначає, що має право на компенсацію знецінення неповернутих коштів за час невиконання рішення суду про стягнення суми, яке викликано недобросовісною поведінкою боржника, а тому з відповідача на його користь підлягає стягненню сума інфляційних втрат за період з 12.03.2017 по 30.09.2020.

Враховуючи, що відповідачем не виконується рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28.10.2009, яким вже було задоволено позовні вимоги, позивач не позбавлений права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум за невиконання відповідачем судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов`язання, оскільки боржник зобов`язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові №759/4755/19 від 28 вересня 2021 року, заборгованість за кредитним договором захищена у судовому (примусовому) порядку, а факт того, що кредитором пропущено строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання не має правового значення у вирішенні питання про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначено, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу..

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Відповідачем не надано доказів щодо спростування заявленої суми заборгованості, в тому числі не здобуто таких доказів під час розгляду справи.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача у позовній заяві, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 509,526,527,610, 625, ЦК України та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265,280-282, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», код ЄДРПОУ 34615314 нараховані за період з 12.03.2017 по 30.09.2020 року на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями за кредитним договором №11053902000 від 09.10.2006 року, а саме: 3 (три) відсотки річних у розмірі 18 377, 79 гривень (вісімнадцять тисяч триста сімдесят сім гривень 79 копійок), інфляційні втрати у розмірі 50 391, 60 гривень (п`ятдесят тисяч триста дев`яносто одна гривня 60 копійок), а всього 68 729, 39 гривень (шістдесят вісім тисяч сімсот двадцять дев`ять гривень 39 копійок) та судовий збір у розмірі 3028 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», код ЄРДПОУ 34615314, юридична адреса: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40 х.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений і підписаний 05.02.2025.

Суддя: О. М. Лелик