Справа № 22-ас/1785  Головуючий у 1-й інстанції Невмержицький С.С.

Категорія 38                                             Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27 липня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого Матюшенка І.В.

суддів Жизневської А.В., Малахової Н.М.                                                       

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши апеляційну скаргу обласного  центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації (далі-Центр) на рішення Овруцького районного суду від 12 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому  районі (далі-Пенсійний фонд), управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації (далі-управління праці) та Овруцької центральної лікарні, про стягнення невиплачених коштів,

встановив:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути на її користь з відповідачів 21727 грн. 98 коп. невиплачених їй з 1 липня 2002 року по 1 липня 2005 року коштів у вигляді: щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства; щорічної допомоги на оздоровлення; доплати до пенсії, • як особі, яка проживає на території посиленого радіоактивного контролю та додаткової пенсії. На обгрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39, 48, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-Х11).

Рішенням Овруцького районного суду від 12 грудня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з Центру на її користь 5608 грн. 90 коп. допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства і щорічної допомоги на оздоровлення; стягнуто з Пенсійного фонду на її користь 16119 грн. 08 коп. підвищеної пенсії непрацюючому пенсіонеру та додаткової пенсії.

У поданій апеляційній скарзі Центром порушується питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37 Закону № 796-Х11), щорічної допомоги на оздоровлення (ст. 48 Закону № 796-Х11) та доплат непрацюючим пенсіонерам (ст. 39, 51 Закону № 796-Х11) виходив з  положень вказаних статей Закону.

Проте,  такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 796-Х11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться  у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-Х11, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачці виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, доплата на оздоровлення та доплата до пенсії, як особі, яка проживає на території посиленого радіоактивного контролю. Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачкою.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації задовольнити частково.

Рішення Овруцького районного суду від 12 грудня 2005 року скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

У решті рішення залишити без зміни.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може

бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяці з дня

набрання нею законної сили.